Канапка. Звичне слово, яке кожен з нас чув бодай раз у житті. На сімейних застіллях, у ресторанах, на ночівлі з друзями ви точно могли неодноразово їх споживати. Страва, яка досить проста у приготуванні, виявилась не такою простою у своєму змісті. Тож сьогодні ми розберемося, що таке канапка та чому не можна плутати її з канапе.
Історія канапок сягає давніх часів, де їх найчастіше споживали воїни та робітники, яким потрібно було швидко та ситно поїсти. Більш схожим до того, що ми зараз звемо канапками, є бутерброди (з нім. – намащений маслом хліб).
За легендою, бутерброд винайшов Микола Коперник, коли він був управителем міста Ольштин у Польщі. 1510 року місто потрапило в облогу Тевтонського ордену. Тоді ж там спалахнула епідемія, яка, за спостереженнями Коперника, виникла через контакт хліба зі сторонніми предметами, зокрема підлогою. Тоді йому спало на думку намащувати хліб маслом, щоб при падінні на намазці ставало видно бруд. Це означало б, що хліб до споживання не придатний. Спроби Тевтонського ордену захопити Ольштин виявились невдалими. Польська корона здобула перемогу не лише на полі бою, але й у кулінарії, адже хліб з маслом почав набирати популярності серед людей. До нього додавали різного роду начинки, як от шинку, сири, овочі. (першоджерело: https://rumianets.ua/news/detail/ak-zavilis-buterbrodi)
Структурою канапка нагадує бутерброд. Та бутерброд може складатися лише з двох інгредієнтів, а в канапці повинні міститися щонайменше три основні інгредієнти, а саме: скибка будь-якого хліба, намазка та начинка. На помащеному хлібі можна комбінувати декілька видів начинки, наприклад сир і ковбаса, чи овочева канапка, де присутні помідор та огірок, чи можливо і все з переліченого разом. Мастять хліб найчастіше маслом, але це може бути також сирна намазка чи й майонез, який добре підходить для гарячих канапок, оскільки при розігріванні страви в мікрохвильовці не втрачає своєї структури.
Проте були часи, коли не кожен міг дозволити покласти собі на скибку хліба ковбасу, тоді виникли солодкі канапки. Хліб змочували водою чи молоком з однієї сторони, на неї ж сипали цукор. Зараз теж багато хто любить ласувати таким видом канапок або модернізовувати їх, замінюючи воду на сметану чи масло і додаючи повидло чи фрукти.
Через схожість звучання слів "канапка" і "канапе" їх часто плутають, але різницю запам'ятати доволі легко. Канапе — малий кусочок хліба чи грінки, на який фігурно викладена начинка, яку додатково закріплюються шпажками, щоб страва тримала свою форму та її було зручно споживати. Найчастіше канапе можна зустріти на святковому столі, тоді як канапку ми вживаємо ледь не щодня. Хоча і канапки можна подавати до столу, оскільки ніщо не зможе зрівнятися з ними в смаку та ситності.
Отже, канапка — це невід'ємна частина нашого життя, яка протягом своєї історії зазнала різних доповнень та модифікацій. Їжте канапки, читайте “Канапку” та будьте щасливі.
І головне — не плутайте канапки з канапе.
Над статтею працювали: авторка й дизайнерка krushen; редакторка martsypane.
Доєднуйтеся до наших соц. мереж: Telegram та Instagram — там на вас чекає ще більше смачного контенту!
