Хелловін вкрали в українців? Осінні Діди — справжня містика наших предків

Як Вам ідея, що українці святкували щось на зразок Хелловіну задовго до його появи на Заході? І це не просто вигадки — наші предки мали свої свята й обряди, які дещо нагадують сучасні костюмовані вечірки. Про що йдеться і чи справді Хелловін запозичив ці традиції?

Історія Осінніх Дідів

Осінні Діди — це свято, яке наші пращури відзначали наприкінці жовтня або на початку листопада. Це був час, коли, за віруваннями, межа між світом живих і мертвих ставала настільки тонкою, що духи предків могли повернутися додому. Люди готувалися до цього заздалегідь, щоб вшанувати душі померлих і захиститися від небажаних темних сил.

Наші пращури вірили, що нехтування традиціями може накликати біду на родину, тому важливо було накрити стіл з особливими стравами. До речі, серед них була кутя — страва, яку ми зараз вважаємо різдвяною, але вона мала глибоке символічне значення у вшануванні предків.

Перехід до сучасних аналогій

Святкування Осінніх Дідів дуже нагадує сучасний Хелловін: свічки, тематика смерті, вшанування померлих, навіть їжа, яку залишають для тих, хто вже не з нами.

Якщо глянути глибше, можна побачити спільні риси. Подібно до "trick or treat", в Україні теж існували традиції, де діти могли переодягатися в костюми, що символізували персонажів, пов’язаних із природою або мітологією. І ходили по хатах, і співали пісні, отримуючи за це частування. Ці звичаї були особливо поширені на зимові свята, але вони зустрічалися й під час Осінніх Дідів.

Існували також обряди захисту. Наші предки вірили, що разом із душами померлих родичів можуть з’явитися й інші, менш доброзичливі духи. Тому прийнято було запалювати свічки та залишати їжу, щоб умилостивити їх і захиститися від темних сил.

Зв’язок з Хелловіном та можливі запозичення

Отже, чи міг Хелловін запозичити деякі елементи з наших обрядів? Якщо ми подивимося на те, як святкували Осінні Діди, то бачимо багато спільного: використання вогню та свічок, вшанування померлих, навіть ідею захисту від темних сил. Але варто пам’ятати, що в різних культурах схожі обряди могли виникати паралельно, оскільки у всіх народів був спільний страх перед невідомим і прагнення захистити свої домівки.

Є версія, що День всіх святих, з яким пов’язаний Хелловін, з’явився пізніше, ніж обряди вшанування померлих в українській культурі. Тож, можливо, наші Осінні Діди вплинули на формування цих західних традицій. Але питання залишається відкритим: чи є це простим збігом, чи Хелловін насправді «вкрав» щось із наших традицій?

Тож ми бачимо, що деякі елементи сучасного Хелловіну мають аналогії в наших традиціях. Осінні Діди були частиною духовної культури наших предків, і їхні обряди допомагали встановити зв’язок між світом живих і мертвих.

Тепер питання до Вас: як Ви вважаєте, чи справді Хелловін міг запозичити ці обряди з наших традицій? Напишіть, будь ласка, свої думки в коментарях.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Антоніна Сидорчук
Антоніна Сидорчук@antonina.sydorchuk

Незалежна письменниця

60Прочитань
2Автори
2Читачі
Підтримати
На Друкарні з 24 липня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Марсіянка(нарис про Марію Галич)

    Якщо подивитись на фотографію членів МАРС-у, то можна побачити вже відомих нашому читачу Євгена Плужника, Бориса Антоненка-Давидовича, Валеряна Підмогильного, Тодося Осьмачку, Григорія Косинку тощо. І серед них всіх є постать жінки єдиної жінки серед цих всіх «марсіян».

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Відсутність уяви

    Ну що ж, повертаємося до безсмертної [поки] теми, а саме того, як бачили колонізатори чи, наприклад, єзуїти туземців. Зокрема, від яких відповідних звичок по їхньому відношенню варто було б давно відмовитися, побачив ширшу, складнішу картину.

    Теми цього довгочиту:

    Сприйняття Реальності
  • Бунт лицаря крові(нарис про Михайля Семенка)

    Про Михайля Семенка різного роду небилиці та містифікації ходили ще за життя. Деякі так і залишились вигадками, а от інші, як декламування у своїх віршах бажання показати власне голе тіло пам'ятника Хмельницькому, паління "Козбаря" Шевченка та багато іншого.

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Марсіянка(нарис про Марію Галич)

    Якщо подивитись на фотографію членів МАРС-у, то можна побачити вже відомих нашому читачу Євгена Плужника, Бориса Антоненка-Давидовича, Валеряна Підмогильного, Тодося Осьмачку, Григорія Косинку тощо. І серед них всіх є постать жінки єдиної жінки серед цих всіх «марсіян».

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Відсутність уяви

    Ну що ж, повертаємося до безсмертної [поки] теми, а саме того, як бачили колонізатори чи, наприклад, єзуїти туземців. Зокрема, від яких відповідних звичок по їхньому відношенню варто було б давно відмовитися, побачив ширшу, складнішу картину.

    Теми цього довгочиту:

    Сприйняття Реальності
  • Бунт лицаря крові(нарис про Михайля Семенка)

    Про Михайля Семенка різного роду небилиці та містифікації ходили ще за життя. Деякі так і залишились вигадками, а от інші, як декламування у своїх віршах бажання показати власне голе тіло пам'ятника Хмельницькому, паління "Козбаря" Шевченка та багато іншого.

    Теми цього довгочиту:

    Історія