Автор тексту: Максим Сафронов // Maksym Safronov
Вступ
У наш неспокійний час люди звертають увагу на життєво необхідні речі, одними з них, невипадково, являються світові конфлікти та війни. Пояснення щодо цього є — це влаштовано у нашу природу життя, як частинка програмного забезпечення комп’ютера, котре прибрати вже неможливо. Себто, ми, люди, завжди конфліктували та продовжуємо конфліктувати, навіть, у, на перший погляд, звичних нам ситуаціях. Наприклад, боротьба двох братів за останнє кокосове тістечко за родинним столом чи несправедливий офсайд у футбольному матчі, котрий надав суддя нашій команді. І це вже не беручи до уваги більш серйозні конфлікти, які були в історії, як, наприклад, конфлікт через свиню (конфлікт між США та Британією 1859 року), чи війна між італійськими містами за вкрадене відро (війна між італійськими містами Болонья та Модена в 1325 році). Тож, важко було не побачити в останніх новинах конфлікт між Хезболлою та Ізраїлем, котрий продовжує набирати нових обертів. З оглядом на це, у цій статті буде зроблено аналіз такої цікавої організації чи, коротко кажучи, “політичної ляльки” Ірану — «Хезболла». Під час прочитання ви будете мати змогу зрозуміти що воно таке, як воно виникло та як впливає на навколишнє середовище Середнього Сходу.
Що це за організація?
«Хезболла» (чи з перекладу "партія Аллаха") - це перш за все «the product of a quarter century of history» (1) (себто, не була створена за один день). Сама організація почала своє існування як знаряддя (проксі) Ірану, праведне (екстремістське угруповання), агресивно бойове об'єднання молодих революціонерів, які не мали часу для буденної політики. Простими словами, шиїтська військово організація, котра змогла перетворитися у військово-політичну партію в парламенті Лівану. За деякими розрахунками, Збройне угруповання контролює тіньову економіку, має власну армію і визначає зовнішню політику країни з урахуванням думки Ірану (5). Надалі було б важливо відповісти на таке питання: чому ж ця “звичайна ліванська партія” має конфлікти з Ізраїлем та зі всім Заходом взагалі? З цього моменту варто заглибитись в історію її створення.
«Лялька Ірану»
Хезболла розпочала своє існування датою 1982 роком, а саме, за неофіційними даними, як реакція Ірану на вторгнення Ізраїлю до Лівану (Примітка від автора: Ізраїль розпочав війну через те, що палестинські партизани завдавали удари по Ізраїлю з прикордонної території Лівану, котра була облаштована, як територія для тимчасово-переміщених, мігрантів з Палестини). За фінансової, військової та політичної підтримки Ірану, а також за сприяння іранського Корпусу вартових Ісламської революції, було організовано надходження зброї та навчання нових підрозділів палестинських бойових сил та нових проксі групувань, які повинні були протистояти Ізраїлю та дестабілізувати ситуацію у регіоні. Головним організатором цього дійства виступав такий собі Алі Акбар Мохташаміпур (брав активну участь в Іранській революції та вважається засновником руху «Хезболла» в Лівані), на той час посол Ірану в Дамаску. “Хезболла — напише він у 2006 році, — є духовним дитям імама Хомейні та ісламської революції", "Кожен клас складався з трьохсот бійців, які, своєю чергою, були інструкторами. . . . Таким чином, "Хезболла" підготувала, прямо чи опосередковано, понад сто тисяч добровольців" (3). Логічне питання виникає, а що ставив за мету сам Іран та нащо йому це все? Відповіді дві: по-перше, такій країні як Іран вигідно отримати контроль над Ліваном та побудувати свою вісь впливу на Близький Схід, щоб розвивати свій контроль над цим регіоном, а по-друге, конфлікт з Ізраїлем дає Ірану можливість позиціювати себе як лідера ісламського світу, особливо серед шиїтських і сунітських груп, які підтримують боротьбу проти Ізраїлю.
Терористи чи терористи?
Повернемося до «Хезболли». За офіційну дату створення цієї організації можна брати 1982, але краще 1985 рік, коли вони проголосили свій перший маніфест. У ньому було оголошено три основні цілі: перша — це видворення будь-яких "колоніальних установ" з Лівану, друга — притягнення до відповідальності фалангістів (християн-маронітів) за їхні "злочини", та третя — це встановлення в країни ісламського режиму (6). Загалом вона виступає антиізраїльською та вороже налаштованою до американської гегемонії, яку вона вважає основною загрозою для майбутнього Близького Сходу та його культурної ідентичності.
Переходячи далі, то виникає нагальне питання: чому вони являються визнаними терористами у світі? Відповідь на це існує (4):
1983: У квітні підірвано посольство США в Бейруті, загинуло 63 людини. У жовтні терористи-смертники атакують казарми американських і французьких військ, в результаті чого гинуть 305 осіб. Американський суд вирішує, що за нападами стоїть «Хезболла».
1984: Внаслідок вибуху замінованого автомобіля, який приписують "Хезболлі", гинуть десятки людей у прибудові до посольства США в Бейруті.
1992: У березні ізраїльське посольство в Буенос-Айресі зазнало вибуху, відповідальність за який приписують "Хезболлі".
1994: Вибухи замінованих автомобілів біля посольства Ізраїлю в Лондоні та єврейського громадського центру в Буенос-Айресі приписують "Хезболлі".
2012: Терорист-смертник підірвав автобус з ізраїльськими туристами в Болгарії, в результаті чого загинуло шестеро людей. Європейський Союз звинувачує «Хезболлу».
2023: «Хезболла» починає атаки через ізраїльсько-ліванський кордон на знак підтримки палестинців на тлі війни між Ізраїлем і ХАМАСом у секторі Газа.
2024: Запуск ракет по Голанських висотах, а саме по мирному населенню. У наслідок, вбивство 11 дітей на футбольному полі.
Хезболла була визнана терористичною організацією великою кількістю країн, зокрема Великою Британією, ЄС, США, Ізраїлем, Японією та Австралією. Наступні кілька років «Хезболла» буде мати у більшості свої конфлікти з Ізраїлем через направлення Ірану до цієї цілі. Це можна буде побачити за допомогою Війни 2006 року та участі в конфлікті в Сирії
Війна 2006 року
Одним із найбільш помітних конфліктів між «Хезболлою» та Ізраїлем була війна 2006 року. Цей конфлікт почався 12 липня 2006 року, коли бійці Хезболли здійснили напад на ізраїльський патруль, вбивши трьох солдатів і захопивши ще двох. У відповідь Ізраїль розпочав масштабну військову операцію в Лівані, спрямовану на знищення інфраструктури «Хезболли» та повернення захоплених солдатів. Конфлікт тривав 34 дні та призвів до значних втрат з обох сторін. Війна закінчилася 14 серпня 2006 року після введення в дію резолюції Ради Безпеки ООН № 1701, яка передбачала припинення вогню та розміщення міжнародних миротворчих сил на півдні Лівану (7).
Участь у конфлікті в Сирії
З 2011 року «Хезболла» активно бере участь у громадянській війні в Сирії на боці уряду Башара Аль-Асада. Її бойовики брали участь у багатьох ключових битвах, включаючи битву за Алеппо, де їхня допомога була вирішальною для урядових сил. «Хезболла» надає підтримку сирійському уряду не лише військовими засобами, але й через забезпечення стратегічної допомоги та координації з іранськими військовими радниками. Це дозволило Башару Аль-Асаду зберегти контроль над значною частиною Сирії та уникнути повного краху його режиму (4).
Майже як секта, але з більшими можливостями
«Хезболла» пропагує модель сучасності та розширення прав і можливостей, яка приваблює широку підтримку серед великої шиїтської громади Лівану, що складає приблизно 1,4 мільйона з 4 мільйонів громадян країни. Багато інших ліванців бачать у ній екзистенційну загрозу і, без сумніву, сподівалися на її поразку у війні 2006 року (1). Після подій у 2020 році (найбільший вибух в історії без застосування ядерної зброї) підтримка «Хезболли» різко впала та більшість населення почали масово задумуватися про необхідність зміни у владі над регіоном. Більшість населення Лівану опинилася за межею бідності, інфраструктура зруйнована, країна влізла в борги на 90 млрд доларів і збанкрутувала (5).
Цікаво розглянути як «Хезболла» поширює свої ідеї та вербує нових людей. Один із ключових інструментів організації — це освітні та соціальні програми. «Хезболла» організовує школи, медичні клініки, дитячі садки та інші соціальні служби, які не тільки надають необхідну допомогу, але й впливають на молодь, формуючи їхню політичну та релігійну свідомість. Таким чином, через систематичну роботу з дітьми та молоддю, організація забезпечує собі майбутнє покоління прихильників.
Не менш важливим методом є використання медіа. Хезболла володіє телекомпанією Al-Manar, яка транслює пропагандистські програми, новини та культурні передачі, спрямовані на посилення підтримки серед ліванського населення та ширшої аудиторії. Крім того, організація активно використовує інтернет та соціальні мережі для поширення своєї ідеології, вербування нових членів та мобілізації своїх прихильників. Це дозволяє «Хезболлі» досягати молодіжної аудиторії та створювати широкі мережі підтримки.
«Хезболла» тісно співпрацює з шиїтськими релігійними лідерами та установами, використовуючи мечеті та релігійні заходи для поширення своїх ідей. Релігійні установи стають платформою для ідеологічного впливу та вербування нових членів, що забезпечує стабільний потік прихильників. Також, важливо згадати про вербовку імамів (впливовий релігійний діяч у мусульманстві), завдяки яким є можливість вербування та фінансування тероризму в Європі. Прикладом виступає недавня (2024 рік, літо) ситуація в Іспанії із затримкою трьох осіб за підозрою в приналежності до мережі, яка постачала ліванському терористичному угрупованню "Хезболла" деталі для дронів-камікадзе.
Ще одним важливим елементом є воєнізовані табори та тренувальні центри, де «Хезболла» проводить військові навчання, підготовку та ідеологічне виховання новобранців. Це дозволяє організації не лише збільшувати свою військову силу, але й забезпечувати лояльність та відданість своїх членів.
Політична діяльність також відіграє значну роль у стратегії «Хезболли». Партія бере участь у виборах та політичних процесах в Лівані, використовуючи парламентські платформи для просування своїх ідей. Така політична активність допомагає легітимізувати організацію та залучати нових прихильників серед населення.
Додатково, «Хезболла» активно займається благодійністю та наданням гуманітарної допомоги бідним верствам населення, що зміцнює їхню підтримку та збільшує кількість прихильників. Благодійні акції створюють позитивний імідж організації та допомагають забезпечити соціальну базу.
Сьогодення
Хезболла значно зміцнила свої військові можливості з роками та стала однією з найсильніших недержавних військових організацій, завдяки постійній підтримці Ірану. Перед війною в Лівані 2006 року, місячним конфліктом проти Ізраїлю, "Хезболла" зберігала близько 15 000 снарядів. Сьогодні ця цифра зросла до понад 130 000, а за деякими оцінками, кількість ракет і ракетних комплексів сягає 150 000. Окрім повітряної загрози, "Хезболла" також має особовий склад, який налічує понад 50 000 бойовиків, згідно зі звітом Дослідницької служби Конгресу США за травень 2024 року (8).
Розглядаючи можливий військовий конфлікт, або, простіше кажучи, повномасштабну війну між «Хезболлою» та Ізраїлем, важливо зазначити, що це не буде легкою операцією для ЦАХАЛу (або Армія оборони Ізраїлю), як це було у Газі. Ізраїльське суспільство усвідомлює, що війна може затягнутися на довгий час, оскільки підтримка «Хезболли» у Лівані залишається сильною. Постійні ракетні обстріли ізраїльських міст можуть спричинити значні економічні та цивільні втрати. Незважаючи на ефективність системи "Залізний купол" і допомогу союзників у збитті ракет, певна кількість ракет все ж проходить через повітряну захисну систему. Останні сумнозвісні приклади обстрілів Голанських висот та Тель-Авіва підкреслюють цю загрозу. Також, тривала війна потребує значних ресурсів і може призвести до виснаження ізраїльських військових та економічних резервів. Тож, у короткостроковій перспективі війна для Ізраїлю буде невигідною з наведених причин вище.
Однак, у середній та довгостроковій перспективі конфлікт може стати ефективним рішенням, що дозволить вибити головного супротивника у регіоні, Іран, з рівноваги, знищивши його потужного васала — «Хезболлу», а також забезпечити безпеку для прикордонних регіонів, які зараз перебувають під постійною загрозою. Крім того, успішна військова кампанія проти «Хезболли» може зміцнити внутрішню політичну стабільність в Ізраїлі, підвищити підтримку уряду серед населення та посилити довіру до військових. Це також може слугувати стримуючим фактором для інших ворогів Ізраїлю, демонструючи його військову силу та готовність до рішучих дій.
Розглядаючи цю війну зі сторони «Хезболли» та Ірану, то повномасштабна війна для них є насправді менш вигідною. Тож Іран намагається уникнути конфлікту, усвідомлюючи його економічні та політичні наслідки, а саме можливий повноцінний конфлікт з США та Ізраїлем, що може призвести до закінчення існування такого васала як «Хезболли» та завадити майбутньому розвитку самого Ірану та його впливу на Середньому Сході. Щодо самої «Хезболли», то вона не може довго воювати без підтримки Ірану, оскільки це призведе до значних втрат у військових структурах і ще більшого послаблення підтримки населення, що у наслідку може призвести до падіння сил цієї організації загалом. Важливо згадати, що ще однією проблемою виступає відновлення після війни. Себто, після війни 2006 року гроші на відновлення Лівану дали країни Затоки, а Іран продовжив постачати та озброювати угруповання (5). Наразі немає гарантій, що країни Затоки прийдуть на допомогу, а фінансові можливості Ірану вже обмежені. Загалом, війна може призвести до протестів та заворушень. А міграція ліванців-шиїтів у міста, де живуть переважно християни та суніти, неминуче спровокує міжконфесійне напруженість, що теж не буде грати на користь «Хезболлі».
"Однією з наших головних цілей з першого дня — з жовтня — було зробити все можливе, щоб цей конфлікт не поширився", - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен на заході в Інституті Брукінгса на початку цього місяця, додавши: "Ніхто насправді не хоче війни" (8).
Отже, зменшення кількості нападів або їх припинення на певний час є ймовірним, оскільки «Хезболла» діє в координації з Іраном, який визначає її стратегію. Іран розуміє економічні та політичні ризики повномасштабної війни, що може призвести до втрати впливу та ресурсів у регіоні. Крім того, Ізраїль регулярно робить заяви про можливі операції проти Хезболли, і зважаючи на історію, такі як операції після Олімпійських ігор 1972 року чи Війна у Газі 2023-2024 року, можна припустити, що ці обіцянки мають серйозні підстави та будуть виконані. Ізраїль має потужний військовий потенціал і часто доводить свою готовність діяти рішуче у відповідь на загрози.
Остання подія, така як обстріл Голанських висот, може суттєво вплинути на рішення Ізраїлю та призвести до ескалації конфлікту в повномасштабну війну. Голанські висоти є стратегічно важливим регіоном, і будь-яка агресія проти них викликає серйозну реакцію з боку ізраїльського уряду, окрім цього, Ізраїль просто так не простить загибель 11 дітей, що стало наслідком цього обстрілу.
Таким чином, автор статті вважає, що ескалація конфлікту між «Хезболлою» та Ізраїлем є неминучою. Хоча важко точно передбачити, коли саме це станеться, аналіз даних дозволяє стверджувати з високою впевненістю, що такий розвиток подій дуже ймовірний.
Висновки
«Хезболла», створена Іраном у 1982 році як відповідь на ізраїльське вторгнення в Ліван, є потужним гравцем на Близькому Сході. Іран підтримує «Хезболлу» в рамках своєї стратегії розширення впливу в регіоні та протистояння Ізраїлю. З часом «Хезболла» стала організацією, що активно діє на соціальному, освітньому та політичному фронтах, не лише у військових діях.
«Хезболла» поширює свої ідеї через соціальні та освітні програми, медіа, релігійні установи та військові табори. Вона володіє телекомпанією Al-Manar і використовує інтернет та соціальні мережі для мобілізації своїх прихильників. Співпраця з шиїтськими релігійними лідерами та надання гуманітарної допомоги зміцнюють її підтримку серед населення Лівану.
Відносини між «Хезболлою» та Ізраїлем є зараз у найнапруженішому стані, що підвищує ризик до ескалації конфлікту в повномасштабну війну.
