3 базових допущення (передумови), що скеровують активність групи [за У. Біоном, тексти Л. Грінберг]:
1️⃣ Допущення незалежності.
Група хоче мати лідера, від якого учасники можуть залежати, відмовляються від відповідальності за себе заради безпеки (фантазії про безпеку). Є очікування, що лідер піклуватиметься, лідер уявляється як всемогутня батьківська фігура, яка вирішить всі проблеми, а учасникам можна не діяти.
Група дотримується переконання, що є зборами, - такими, що хтось, на кого група покладається, повинен задовольняти всі її потреби та бажання. Ми можемо сказати, що на думку групи існує зовнішній об'єкт, функція якого полягає у забезпеченні безпеки групи як "незрілого організму". Іншими словами, пропонується віра в божество, що захищає, чия доброта, сила і мудрість не піддаються сумніву.
2️⃣ Допущення боротьби — втечі.
Наявність спільного ворога використовується для згладжування протиріч між учасниками групи, які обирають або боротися з ворогом / небезпекою, або тікати. Інші альтернативи не бачаться. Від лідера такої групи очікується, що він поведе групу у боротьбу, або навпаки врятує, забезпечить безпеку та порятунок.
Включає переконання групи в існуванні ворога, якого потрібно атакувати або уникати. Іншими словами, поганий об'єкт є зовнішнім і єдиною захисною діяльністю при зустрічі з цим об'єктом є його руйнація (боротьба) або уникнення (втеча).
3️⃣ Допущення утворення пари / очікування месії.
У групи є очікування та сподівання на пару, яка народить месію - щось, що вирішить усі існуючі проблеми, протиріччя, звільнить від болю.
Базове припущення про пошук пари є колективною і несвідомою вірою в те, що якими б не були справжні проблеми та потреби групи, щось у майбутньому чи хтось ще не народжений вирішить їх: тобто існує надія на месію. Ця ірраціональна та примітивна надія є необхідною для базового припущення про пошук пари. Ця надія також часто закладається в подружній парі, ненароджена дитина в якій буде її рятівником. У цьому емоційному стані значущою є ідея майбутнього, а не вирішення проблем сьогодення. У релігійних поняттях - це є надією на народження месії.
Резюмуючи, можна сказати, що базові припущення є для групи еквівалентом всемогутньої фантазії про спосіб, яким будуть вирішені їх труднощі. Техніки, що використовуються тут, є магічними.
Усі базові припущення є емоційними станами, які прагнуть уникати фрустрації, властивої навченню через досвід, коли навчання має на увазі зусилля, біль і контакт з реальністью.
Говорячи про базові припущення, більше йдеться про примітивний емоційний рівень, який проявляється в кожній групі. Важливо розуміти, що цей примітивний рівень завжди співіснує з іншим рівнем функціонування, що стосується робочої групи.
Робоча група.
Робоча група — це такий психічний стан, яке передбачає контакти з реальністю, толерантність до фрустрації, контроль емоцій, і більше схожий за своїми властивостями на Его (за Фройдом).
Організація (групова культура) робочої групи відрізняється від організації груп базових припущень. Завдання, яке має бути вирішене робочою групою, передбачає використання раціональних та наукових методів роботи. Лідером є людина, яка найефективніша у забезпеченні можливості такої роботи. Завдання, яке може бути болючим, сприяє зростанню та дозріванню групи та її членів. У терапевтичній групі терапевт є лідером цієї функції.
Робоча група, яка зазнає фрустрації, дає можливість розвиватися новим ідеям, які вона не обожнює, не заперечує, і яких вона не прагне позбутися; їх розвитку тут не перешкоджатимуть, як це відбувається у групі базового припущення.
Співіснування групи базового припущення та робочої групи призводить до постійного конфлікту, який повторюється всередині групи. Діяльність робочої групи зривається групою базового припущення; прагненню індивіда відокремитися противиться його регресивне прагнення не робити цього.
Спеціалізована робоча група.
Суспільство як група також демонструє базові феномени. У своєму розвитку соціальні групи частково вирішують цю проблему ніби делегуючи певним підгрупам деякі функції вміщення в себе. Біон називає ці організації та інститути спеціалізованими робочими групами.
Застосовуючи цю гіпотезу можна розглядати такі інститути як церква чи армія як підгрупи, - як виконують функцію спеціалізованої робочої групи для решти суспільства. З цього погляду церква з її організацією та структурою втілює базове припущення про залежність; армія втілює базове припущення про боротьбу-втечу, звільняючи решту суспільства від завдання по вміщенню у собі цих базових припущень. Існують групи, що спеціалізовані в рамках базового припущення про пошук пари; аристократія як соціальний клас з її ідеями роду та походження – один із прикладів.
