Вони знають. Динаміка в групах.

У тому, що окремий учасник групи розповідає про себе, є речі, які однаково добре знають і він сам, і інші учасники групи - «Я відомий». Є те, що він знає про себе, а інші ні - «Я прихований». Є речі, які інші знають про нього, а він сам ні - білі плями. І є те, чого про людину не знають ані учасники групи, ані він сам - «Я невідомий». (Вікно Джохарі)

Мова може йти не лише про терапевтичні групи, ми всі соціальні істоти і є частиною групи. Тому це може бути і сімейна група, і компанія друзів, і колектив на роботі.

🧠 Цілі групової психотерапії полягають в тому, щоб розширити межі «відомого Я» за рахунок областей «Я прихованого», білих плям та «Я невідомого» 🌑 (A. Fenster).

Що я розповідаю про себе на групі? Нарциссизм, потреба в схваленні, контакті, «бути хорошим», отримати увагу, підтримку, бути “в центрі”.

Чого я про себе не знаю? — Цікавість, інтерес, натхнення, але можливо і тривога, сором «Я не контролюю». Інші знають, а я ні: психологічна «оголеність», я оголюю свою особистість і можливо навіть не усвідомлюю цього, а в цей момент інші все бачать.

Чого інші не знають про мене? Сором, прихованість, недовіра, неможливість близькості. Якщо уявити щось, що я не хочу щоб про мене дізнались інші в жодному разі - це воно. Якщо б запропонували озвучити що саме я не хочу щоб про мене знали - одразу генерується, вигадується щось інше, більш соціально схвалюване. Але антидот до сорому полягає у співчутті та доброті не наодинці з цим досвідом. Також важливо пам’ятати, що намагаючись щось приховати, ми ще більше показуємо це)

Є і протилежний бік - я одразу викладу про себе всю “неприємну” інформацію, щоб уникнути розчарувань інших людей в мені до зближення, або щоб не наближалися.

І найцікавіше: чого ані я, ані інші не знають про мене? Яка я людина, що ще в мені цікавого? Як глибоко це можна дослідити? І що може бути цікавішим за людську особистість з усіма її особливостями та проявами, яку ніколи не можливо дізнатись повністю.