Дисклеймер: цей допис не має на меті когось образити або показати який автор – розумака. Він носить виключно іронічний характер і писався, бо мені хочеться подушнити☺️
Отже, мала я на днях цікавий досвід купівлі книжок.
Оскільки до фізичних книгарень я не заходила досить давно (місяці, роки?), здебільшого купляючи книги в інтернеті або живлячись у бібліотеках, то цього разу я наче поринула у казковий світ. Сотні книжок – рівненькими рядочками на довгих поличках, яскраві обкладинки та кольорові зрізи (деякі з не дуже приємним запахом фарби, але це окрема тема)… Усе просто кричить «Підійди, візьми мене до рук і розгорни!» І я так і зробила, чесно. Але!
Впала мені в око «Піранезі» Сюзанни Кларк. Авторку цю я люблю, адже вже читала «Джонатана Стрейнджа і м-ра Норрелла», а ще чула про видання українською самого «Піранезі», читала анотацію, кілька відгуків… Тож цього мені мало бути достатньо для купівлі ЗАПАКОВАНОЇ У ПЛІВКУ книжки. Хоча книголюб усередині мене скажено обурювався, адже спершу я МАЛА роздивитися книжку всередині, погортати її, відчути на дотик сторінки, вивчити оформлення, дізнатися який там шрифт та обсяг. На моє питання, чи є в магазині розпакована книжка, продавчиня сказала, що ні, адже книжка у суперобкладинці.
Що ж, нехай, погодимося, що пакування у плівку захистить суперобкладинку, проте залишається відкритим питання, як саме читач (потенційний покупець), який не знайомий з цією книгою, має зрозуміти, що хоче її придбати, якщо на звороті немає жодної анотації? Лише відгуки захоплених письменників та видань. Але, погодьтесь, чиїсь схвальні відгуки не є запорукою того, що книга сподобається саме вам, адже вам банально може не сподобатися тема, або це може виявитися збірка оповідань, або у вас поганий зір, а шрифт у книзі залишає бажати кращого, або (підставте тут щось своє)…
Ще один приклад такого казусу – «Із крові й попелу» Дж. Л. Арментраут, з чиєю творчістю я не знайома зовсім. Товсте подарункове видання, яскраво червона обкладинка, кольоровий зріз, 500 гривень вартість і абсолютно порожній зворот. Там навіть відгуків не було. Як саме я маю здогадатися, про що ця чудова книга?
Тож інструкція з купівлі подарункових видань/книжок у суперобкладинках/чогось такого-перетакого наступна:
1. Ви знаєте, що саме ви тут шукаєте. Зайшов, купив, вийшов.
2. Якщо ви усе ще сумніваєтеся, то переконайтесь, що у книгарню ви прийшли підготовленим. Ви знаєте їхній асортимент, ви обізнані із кожною книгою та автором. (Або у вас – очі-лазери.) Вам достатньо одного погляду на обкладинку, щоби зрозуміти – ось вона!
3. Якщо зайти у книгарню – було вашим спонтанним рішенням, то приготуйте ваш телефон. Вам доведеться багато гуглити, можливо навіть скористатися сайтами онлайн-книгарень.
4. Якщо ж ви – любитель помацати та понюхати книгу, перш ніж викласти за неї свої грошенята, або концепція «шукати книгу в інтернеті, поки ви стоїте у книгарні» суперечить вашим моральним принципам, то заткніться вже і беріть книгу без зайвих питань. Пізніше порюмсаєте з цього приводу на Друкарні.
А висновок такий:
Видавці, розміщайте на звороті анотацію. Якщо ж це суперечить концепції вашого видання, то наліпіть стікер з анотацією поверх пакування.
Книгарі, тримайте один примірник розпакованим, щоб особливо прискіпливі покупці мали змогу подивиться, що саме вони там купують. І буде всім щастя.