КІТ У МІШКУ, АБО ІНСТРУКЦІЯ З КУПІВЛІ В ОФЛАЙН-КНИГАРНІ

Дисклеймер: цей допис не має на меті когось образити або показати який автор – розумака. Він носить виключно іронічний характер і писався, бо мені хочеться подушнити☺️

Книги, про які далі не йтиметься.

Отже, мала я на днях цікавий досвід купівлі книжок.

Оскільки до фізичних книгарень я не заходила досить давно (місяці, роки?), здебільшого купляючи книги в інтернеті або живлячись у бібліотеках, то цього разу я наче поринула у казковий світ. Сотні книжок – рівненькими рядочками на довгих поличках, яскраві обкладинки та кольорові зрізи (деякі з не дуже приємним запахом фарби, але це окрема тема)… Усе просто кричить «Підійди, візьми мене до рук і розгорни!» І я так і зробила, чесно. Але!

Впала мені в око «Піранезі» Сюзанни Кларк. Авторку цю я люблю, адже вже читала «Джонатана Стрейнджа і м-ра Норрелла», а ще чула про видання українською самого «Піранезі», читала анотацію, кілька відгуків… Тож цього мені мало бути достатньо для купівлі ЗАПАКОВАНОЇ У ПЛІВКУ книжки. Хоча книголюб усередині мене скажено обурювався, адже спершу я МАЛА роздивитися книжку всередині, погортати її, відчути на дотик сторінки, вивчити оформлення, дізнатися який там шрифт та обсяг. На моє питання, чи є в магазині розпакована книжка, продавчиня сказала, що ні, адже книжка у суперобкладинці.

Зворотній бік вже розпакованого “Піранезі”. М-м-м… як інформативно…

Що ж, нехай, погодимося, що пакування у плівку захистить суперобкладинку, проте залишається відкритим питання, як саме читач (потенційний покупець), який не знайомий з цією книгою, має зрозуміти, що хоче її придбати, якщо на звороті немає жодної анотації? Лише відгуки захоплених письменників та видань. Але, погодьтесь, чиїсь схвальні відгуки не є запорукою того, що книга сподобається саме вам, адже вам банально може не сподобатися тема, або це може виявитися збірка оповідань, або у вас поганий зір, а шрифт у книзі залишає бажати кращого, або (підставте тут щось своє)…

Ще один приклад такого казусу – «Із крові й попелу» Дж. Л. Арментраут, з чиєю творчістю я не знайома зовсім. Товсте подарункове видання, яскраво червона обкладинка, кольоровий зріз, 500 гривень вартість і абсолютно порожній зворот. Там навіть відгуків не було. Як саме я маю здогадатися, про що ця чудова книга?

Тож інструкція з купівлі подарункових видань/книжок у суперобкладинках/чогось такого-перетакого наступна:

1.     Ви знаєте, що саме ви тут шукаєте. Зайшов, купив, вийшов.

2.     Якщо ви усе ще сумніваєтеся, то переконайтесь, що у книгарню ви прийшли підготовленим. Ви знаєте їхній асортимент, ви обізнані із кожною книгою та автором. (Або у вас – очі-лазери.) Вам достатньо одного погляду на обкладинку, щоби зрозуміти – ось вона!

3.     Якщо зайти у книгарню – було вашим спонтанним рішенням, то приготуйте ваш телефон. Вам доведеться багато гуглити, можливо навіть скористатися сайтами онлайн-книгарень.

4.     Якщо ж ви – любитель помацати та понюхати книгу, перш ніж викласти за неї свої грошенята, або концепція «шукати книгу в інтернеті, поки ви стоїте у книгарні» суперечить вашим моральним принципам, то заткніться вже і беріть книгу без зайвих питань. Пізніше порюмсаєте з цього приводу на Друкарні.

А висновок такий:

Видавці, розміщайте на звороті анотацію. Якщо ж це суперечить концепції вашого видання, то наліпіть стікер з анотацією поверх пакування.

Книгарі, тримайте один примірник розпакованим, щоб особливо прискіпливі покупці мали змогу подивиться, що саме вони там купують. І буде всім щастя.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Юлія Шум'ята
Юлія Шум'ята@shumiata

Письменниця, ілюстраторка

1.2KПрочитань
5Автори
14Читачі
На Друкарні з 29 листопада

Більше від автора

  • ВІДПОВІДЬ: ЦЕ РИНСВІНД: рецензія на книгу Террі Пратчетта “Ерік”

    Писати відгуки на твори сера Террі Пратчетта для мене найважче. Бо це наче намагатися описати словами перлину. Можна знайти десятки гарних прикметників, які розкажуть про те як сонце виграє на її молочно-білому боці чи як вона таємничо блищить, проте, як сказано у...

    Теми цього довгочиту:

    Рецензії
  • ГЕЛЕНА В ПОШУКАХ ІНТЕРНЕТУ: рецензія на книгу Моніки Пец “Серце часу. Невидиме місто”

    Історіям про подорожі в часі вже більше ніж сто років (якщо рахувати від «Машини часу» Герберта Веллса). І за цей час письменники неодноразово та багатьма способами переосмислювали цей троп. Тож, коли я беру до рук чергову книгу про часові мандри, то не очікую...

    Теми цього довгочиту:

    Рецензії
  • У ТЕМНОМУ-ТЕМНОМУ ЛІСІ: рецензія на книгу Марини Смагіної “Волковиці”

    У  густому лісі серед зелених схилів Карпат заховалося село Волковиці. На картах його немає, у книгах – ледве два слова знайдеш. Якщо ліс не забажає показати шлях, то блукатимуть мандрівники днями, а тоді й підуть ні з чим. А ще береже ліс страшну легенду, яка й не...

    Теми цього довгочиту:

    Рецензії

Вам також сподобається

Коментарі (2)

Одного разу не зміг купити книгу в подарунок, бо її єдиний примірник виявився розпакованим і запацьореним.

Вам також сподобається