Повномасштабна війна показала, що загроза для України існує не лише на полі бою. Вона проявляється й через інформаційний, релігійний та ідеологічний вплив.
За даними Служби безпеки України, від початку широкомасштабного вторгнення відкрито 174 кримінальні провадження щодо священнослужителів УПЦ МП. У 31 справі вже набрали чинності обвинувальні вироки. Ці цифри свідчать, що питання давно перестало бути лише релігійною дискусією — воно стосується національної безпеки.
Після 2014 року дедалі більше фактів вказували на використання росією церковних структур як одного з інструментів впливу. Зокрема, ще у 2014 році окремі єпископи УПЦ МП фактично та юридично визнали окупований Крим російською територією.
Водночас Україна після здобуття незалежності обрала принципово інший шлях розвитку. Конституція гарантує свободу світогляду та віросповідання, а релігійний плюралізм став однією з ключових демократичних засад держави. Саме це суттєво відрізняє Україну від сучасної росії, де незалежне релігійне життя системно обмежується.
Сьогодні держава намагається одночасно захищати і права віруючих, і власну безпеку. Однак поряд із викриттям агентурних мереж продовжують діяти особи, які просувають наративи, співзвучні російській державній політиці.
Релігієзнавець, доктор філософських наук та голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зазначає:
«Там, куди приходить росія і московський патріархат, закінчується свобода совісті та вільне волевиявлення людини.»
Практичним підтвердженням цих слів є переслідування релігійних громад на окупованих територіях і в самій росії.
Один зі Свідків Єгови описував пережите так:
«Мене били електричним струмом, били по ребрах і тулубу. На голову натягнули поліетиленовий пакет, через що я почав задихатися.»
Паралельно керівництво російської православної церкви відкрито підтримує військову політику кремля.
Патріарх Кирило заявляв:
«Сміливо йдіть виконувати свій військовий обов'язок... Якщо ви поклали своє життя за Батьківщину, то будете разом із Богом у Його Царстві.»
На думку Віктора Єленського, заборона діяльності Свідків Єгови стала одним із перших кроків до згортання свободи совісті.
«Саме із заборони Свідків Єгови почали і гітлер, і путін у Криму.»
На цьому тлі увагу привертає діяльність директорки ЦЕПД та головної редакторки порталу «Вільне слово» Ірини Кременовської. У своїх публічних виступах вона різко критикує українських релігієзнавців — Людмилу Филипович, Віктора Єленського, Олександра Сагана та Анатолія Колодного — за підтримку принципу свободи віросповідання та легалізацію діяльності різних релігійних організацій в Україні.
За словами Кременовської, поняття релігійної свободи в Україні нібито «спотворене», а діяльність таких релігійних спільнот, як Свідки Єгови, Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів чи Саєнтологічна церква, не повинна отримувати позитивних висновків експертної ради.
Водночас саме згадані нею науковці є одними з найавторитетніших українських фахівців у галузі релігієзнавства:
Людмила Филипович — докторка філософських наук, професорка, президентка Української асоціації релігієзнавців.
Віктор Єленський — доктор філософських наук, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Олександр Саган — доктор філософських наук, професор, член Експертної ради з питань свободи совісті при ДЕСС.
Анатолій Колодний — доктор філософських наук, професор, засновник Української асоціації релігієзнавців.
Окремої уваги заслуговують і матеріали, опубліковані самою Кременовською. У статті 2018 року вона посилається на Нівєєва — члена РАЦИРС та автора антиукраїнських пропагандистських матеріалів. У своїх текстах він просував тези про існування нібито «двох народів» в Україні, протиставляючи українців і «хохлів» та ототожнюючи українське православ'я виключно з російською православною церквою.
Подібні твердження повністю збігаються з багаторічними пропагандистськими наративами кремля, спрямованими на розкол українського суспільства.
Детальніше ця тема розглядається у розслідуванні «Мережа впливу ФСБ: як знищують тих, хто заважає?» на YouTube-каналі World PBM.
Усі наведені у матеріалі факти ґрунтуються на відкритих джерелах, офіційних документах, публічних виступах та журналістських розслідуваннях. В умовах триваючої гібридної агресії росії будь-яка діяльність, що може бути пов'язана з просуванням інтересів держави-агресора, потребує уважної оцінки та перевірки компетентними правоохоронними органами.
