Дістатися вершини з комфортом та за кілька хвилин, зробити чудові знімки та потусити над хмарами? Легко! Для місцевих це просто бізнес, а для природи — непоправні наслідки глобалізації, про які місцеві воліють замовчувати.
Маковиця, Велика Близниця, Гимба, Боржава — кожна з цих вершин знайома тисячам українців як місця дикої краси та тиші. Але дедалі частіше цю тишу розриває гуркіт двигунів, а замість трав'яного килима на схилах лишаються глибокі колії та купи сміття. Джипінг — поїздки на позашляховиках, квадроциклах і багі гірським бездоріжжям — перетворився на масове явище, яке природоохоронці вже називають справжньою епідемією.
Бізнес на горах
Місцеві підприємці давно освоїли нішу: вздовж гірських доріг пропонують прокат квадроциклів і джипів, організовують тури на вершини. Найдешевший з варіантів — 16-кілометровий тур тривалістю три години за дві тисячі гривень. Обіцянки стандартні: «покататися з вітерцем», «побачити справжні Карпати», «відчути захоплення». Натомість реальна мета більшості учасників виглядає прозаїчніше — зробити кілька знімків на вершині, відпочити з гучною музикою і з'їхати вниз, залишивши після себе розбиту дорогу й купи сміття.
Починаючи приблизно з 2020 року використання джипів і квадроциклів у горах різко зросло. Взимку туристи їдуть на лижі, влітку — кататися на джипах. Частина з них щиро любить природу, але є й ті, хто хоче побачити краєвиди з вершин, не піднімаючись власними ніжками. Саме на останніх і заточений цей бізнес:
Джипінг у горах – вже справжня епідемія. Активісти неодноразово збирали підписи, щоб заборонити такі катання, однак ця сфера досі не врегульована, — говориться в статті РБК Україна.
Що лишається після «драйву»
Шкода від джипінгу не обмежується розбитими ґрунтовками. Колеса позашляховиків механічно знищують верхній шар ґрунту і рослинність — саме коріння трав та чагарників утримує землю на схилах. Без цього захисту весняні талі води й дощі безперешкодно вимивають ґрунт, запускаючи ерозію.
Коли колії стають надто глибокими, джипери просто прокладають нову стежку поряд, потім ще одну — і ще одну. Так поступово знищується цілий гірський масив.
Разом із рідкісними рослинами гинуть унікальні спільноти безхребетних і мікроорганізмів — непомітний «фундамент», на якому тримається вся екосистема Карпат. Паливно-мастильні матеріали потрапляють у ґрунт і водні потоки, забруднюючи джерела та річки.
Окрема проблема — шум. Гуркіт двигунів спричиняє шумовий стрес для диких тварин і може зривати періоди їхнього парування.
Поза законом — і поза контролем
Джипінг в Україні досі не ліцензований — будь-хто може ним займатися. Цим користуються навіть туристи з країн, де він офіційно заборонений, — приїжджають до Карпат спеціально. Організатори турів можуть відправити клієнтів практично на будь-яку вершину Боржави, Свидовця чи Чорногори. Ці регіони сьогодні потерпають найбільше.
У Всесвітньому фонді природи WWF-Україна наголошують:
Джипінг запускає процеси деградації ґрунтів і рослинності, які практично неможливо зупинити.
Те, що природа створювала століттями, знищується після кількох поїздок. Попри це — влада мовчить, а бізнес працює.
Горам потрібна тиша
Соціальні мережі фіксують масштаб явища краще за будь-яку статистику: публікації із зруйнованими схилами набирають тисячі реакцій і сотні коментарів. Люди бачать проблему. Питання — чи побачать її ті, хто має повноваження щось змінити?
Маковиця, Близниця, Гимба, Боржава заслуговують на щось більше, ніж роль декорацій для легкого «драйву». Тому, у 2022 році небайдужі громадяни створили відповідне звернення до президента. У лютому 2024 року законопроєкт підтримав Кабмін, а на початку січня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє проїзд на джипах, квадроциклах та інших транспортних засобах на природоохоронних територіях. Винятки зробили лише для працівників заповідників, поліції та інших служб.
Цікаво, що в Ісландії за їзду на позашляховику в недозволених місцях передбачені штрафи до 4,5 тисяч доларів. У Чехії джипінг дозволений лише на військових полігонах, а в США потрібно отримувати спеціальний дозвіл.
Втім, як завжди в Україні водиться, кожен закон має свої лазівки. Наприклад, ось ця компанія джипів знаходиться за межами природно-заповідного фонду, а отже формально нічого не порушує.
А ось чоловік виклав фото джипу на вершині Гемби — гірського масиву Полонина Боржава, яке повністю являється заповідним урочищем. Позаду туристів — три дороги, яких тут взагалі не має бути:
Що робити з порушниками?
Зробіть фотографії автомобіля з геолокацією. Прослідкуйте за тим, щоб було добре видно номерний знак.
Коли повернетесь “у цивілізацію”, направте фото із прив'язкою до місця, де ви побачили авто, до поліції.
Ось тут є мапа природно-заповідних фондів, де їздити не можна. Хоча є ще багато “незаїджених” місць в самих горах, де закон не діє…
