Зараз усім зрозуміло, що війна втратила свою бурхливість, жодна зі сторін не може проводити наступальні дії. + йде зміна поняття "convential war" (звичайна війна), коли минулі розрахунки, стратегії та маневри стають безсилими. Або коли виділені ресурси не дають бажаного результату.
Стосовно Росії, то ворог зараз нагадує "вірус пращурів в льодовиках Антарктиди", тобто вони очікують свого часу для нанесення безповоротної поразки.
Ворог значно покращив свою перемовну позицію, що зрозуміло з останніх промов Путіна: від "оминання" тематики СВО він перейшов до відвертих "нападів". Що зрозуміло про становище Росії:
- Їм вдалося "нейтралізувати" частину санкцій через прогалини в них: ресейлінг, товари подвійного призначення та тіньовий нафтовий флот;
- РФ зараз має тактичні успіхи на фронті;
- Економіка була поставлена на військові рейки, йдуть розробки, зявляються нові зразки, відновлюються старі;
- Було налагоджено регулярну мобілізацію;
- Частково вдалося «збити» міжнародну допомогу за рахунок ІПсО та вчасної реакції на події;
- Я вважаю, що РФ зараз швидко реагує на події в світі: готуються судові позови проти передачі 300 млрд активів, агентурна мережа дає можливість впливати на "блокувати" процеси в країнах.
Очевидно, що ворог майже закінчив юридичні моменти для приготування ведення довгострокової кампанії. Й їх можлвості значно перевищують наші.
Стосовно України, то ми зараз готуємося до стратегії "бойової черепахи": великий ресурс вкладається в захисні спроможності та в "довжину" бойових спроможностей:
- Кабмін виділив на будівництво фортифікацій 17,5 мільярда гривень, тобто ми реалізуємо стратегію "втримаємо, що маємо".
- Останні збиття повітряних суден наштовхують мене, що ми реалізуємо стратегію "маневренного ППО". Це свідчить, що ми почали отримувати інформацію без затримки, що дає можливість підвести ППО до лінії фронту, нанести ураження та відійти;
- У нас 100% э неанонсовані розробки, на кшталт "таємничого РЕБ", який дезорінтує ракети. Це прогрес. Окрім того є кроки в артилерійських системах, ОТРК та ППО.
- Уряд зараз стимуляє населення до "мілітарного хобі", на кшталт самостійного збирання РЕБ або FPV-дронів.
- Окремо хочу звернути увагу на роботу по "збільшенню наративів до спротиву серед населення". Так, це ні до чого не призведе, режим забетоновано, але останнім часом північ Росії трохи хитає.
- Також ми тримаємо прифронтові населені пункти РФ без світла. Вийшло навіть "вимкнути" один з районові Москви.
*Але це не перемога. Можливо, що зарахунок цього ми намагаємось покращити власну переговорну позицію.*
Ми зараз активно вражаємо ВПК та стратегічну інфраструктуру противника:
18 січня - ураження нафтобази в Брянській області;
21 січня - атака на морський торговельний порт біля Усть-Луги (1 з 2 основних вузлів російського енергетичного експорту в Балтійському морі);
21 січня - атака на російський завод "Щегловський вал" у місті Тула, де збирають зенітно-ракетні комплекси "Панцир-С".
Що до збитків, то вони не вираховуються коштом. Головний ресурс - час.
Очевидно, що для відновлення виробництва в "Щегловском вале" знадобиться як мінімум декілька місяців, адже пошкоджена більша частина імпортного обладнання + відсутність світла на підприємстві.
Також ми змушуємо Московію, перекидати свої системи ППО в тилові райони для захисту свого ОПК та заводів, що у свою чергу трохи зменшує щільність ворожих засобів ППО на лінії зіткнення. Але знову ж таки, це не панацея.
Ідеї не в зменшенні часу для РФ, а у виграші його для себе. Зараз Європа трохи починає набирати оберти в допомозі. Окремі мені подобається, що є розуміння необхідності довготривалих проектів: коаліції по видам озброєння, пакети допомоги на декілька років.
Єдине що мене хвилює - рівень деморалізованості населення, обмеженність власних ресурсів, отже й часу, та удари по нашому ВПК.
Підтримати: https://send.monobank.ua/jar/2EEqFNtE2K
