Вона тримала усмішку вже другу годину і рот болів від цього — ділова зустріч. Говорив колега зліва. Її шия, повернута ліворуч, щоб показати йому вона слухає, теж починала боліти. Вона хотіла його почути, але ледве бачила, як чоловік відкриває рота і руки бʼються в повітрі. На мить їй здалося, що він вмираюча риба. Чоловік продовжував говорити, присмокуючи. У нього з рота пахло тухлою рибою і трохи слини приснуло їй на обличчя. Але вона трималася добре, сиділа прямо і посміхалася.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 22 травня
Більше від автора
[есе] Про свободу преси у Франції
( а чи існує вона? )
Теми цього довгочиту:
Свобода Думки І Слова[вірш] Про дорогу до себе 🏠
(ти вже вдома)
Теми цього довгочиту:
Вірші[вірш] Про надію 💛💙
Не втратимо її.
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Фантазер
Мама знову плакала, а він усе намагався пояснити, яке неосяжне щастя наповнює його, коли він вигадує свої світи. І навіть ця слабкість, яка навалюється, коли він відпускає їх... Немов розтискає долоню і випускає пташеня в перший самостійний політ...
Теми цього довгочиту:
ФантастикаТеми цього довгочиту:
ЧервописМаки
Іншими очима дивився на поле, що розкинулось між двома масивами лісу, і мені здавалося, що переді мною колихається трав'яне море, а над ним літають тисячі яскраво-червоних метеликів. На душі стало так тепло, і щемливий смуток наповнив мене.
Теми цього довгочиту:
Коротке Оповідання
