ДУЖЕ короткий!!! конспект
Я перечитувала From Surviving to Thriving Волкера, і я зрозуміла, чому дехто, кому я рекомендувала цю книжку як базу, Ґрунт, основу, фундамент не змогли дочитати або читають дуже повільно. Для сприйняття цієї книжки треба ВЖЕ мати певні базові знання та вміння аналізувати нову інформацію, деякі глави тепер здаються непослідовними, інформація по них розкидана, тому збирати все до купи не може бути сил у людині в поганому стані.
Тому я презентую вам ДУЖЕ короткий тематично систематизований (як мені здається) конспект, щоб ви могли коротко ознайомитись з цією книжкою, поки не набрались часу та сил розбиратись.
Книга Волкера, хоча і не завжди проста, все ж мега потрібна усім, хто підозрює у себе комплексний посттравматичний стресовий розлад або просто намагається впоратись з дитячою травмою. Під час прочитання її ще тоді, коли я тільки ознайомилась з поняттям кПТСР, кожне слово здавалось ледь не одкровенням. Зараз я ставлюсь до неї спокійніше, бачу плюси і мінуси, але поки що немає кращої книги, яка вам пояснить, що таке кПТСР і що з ним робити.
На початку трошки буде повтору з моїх попередніх статей:
кПТСР — це не те саме, що ПТСР. ПТСР асоціюють з одною подією, кПТСР з комплексною, повторюваною, багатошаровою травмою. кПТСР часто є у тих, хто пережив травматичне дитинство. Не обов’язково мало бути екстремальне насильство, образи, обзивання, знецінення так само призводить до травми. У вас може бути одночасно кПТСР і ПТСР від різних подій.
кПТСР включає симптоми ПТСР та деякі додаткові симптоми.
Нагадую вам критерії ПТСР за DSM5:
Повторювані, мимовільні та нав’язливі тривожні спогади про травматичні події. У дітей старше 6 років може виникати повторювана гра, в якій виражаються теми або аспекти травматичної події.
Повторювані тривожні сновидіння, в яких зміст сновидіння пов’язаний з травматичною подією. Примітка: у дітей можуть бути страшні сни без впізнаваного змісту.
Флешбеки. Людина відчуває або діє так, ніби травматична подія (події) повторюється. (Такі реакції можуть виникати безперервно, причому найбільш екстремальним проявом є повна втрата усвідомлення поточного оточення.) Примітка: у дітей під час гри може відбуватися відтворення травми.
Інтенсивний або тривалий психологічний дистрес під час впливу внутрішніх або зовнішніх сигналів, які символізують або нагадують аспект травматичної події.
Виражені фізіологічні реакції на речі, які нагадують травматичну події. (Сильне серцебиття, спітніння, тремор ітд)
Постійне уникнення подразників, пов’язаних із травматичною подією. (Або, як показують досілдження, навпаки їх пошук).
Негативні зміни в переконаннях і настрої, пов’язані з травматичною подією, починаються або погіршуються після травматичної події. (Цей світ небезпечний, я в усьому винен, я заслужив на це, усі люди небезпечні ітд)
Додаткові симптоми, які проявляються в КПТСР за П. Вокером (книга CPTSD: From Surviving to Thriving) (тут більше фокус на травму, отриману в дитинстві) :
Eмоційні флешбеки. Простими словами, фізіологічна та емоційна реакція на ситуацію, що нагадує про травму. Приклад : на людину кричать - її починає трясти, вона починається маленькою дитиною, на яку кричать батьки. На відміну від візуальних флешбеків в ПТСР, де є “застряла картинка”.
Тиранічний внутрішній критик: надзвичайно жорсткий, осудливий внутрішній голос або ставлення до себе, часто засвоєне від жорстоких батьків/ опікунів. Іноді переходить у зовнішнього критика (засудження інших).
Токсичний сором: всепроникне почуття власних недоліків, недоліків або негідності, що виходить за межі звичайного почуття провини за певні дії.
Нехтування власними потребами, почуттями чи благополуччям, часто через засвоєну безпорадність або переконання, що людина не заслуговує на турботу.
Соціальна тривога: інтенсивний страх або дискомфорт у соціальних ситуаціях, що часто ґрунтується на страху засудження або минулої соціальної травми.
Почуття самотності та покинутості: глибоко вкорінене, хворобливе відчуття повної самотності чи покинутості, навіть коли це об’єктивно не так.
Крихка самооцінка: нестійке почуття власної гідності, яке легко похитнути уявною критикою або невдачею.
Розлад прив’язаності: труднощі у формуванні та підтримці здорових стосунків через ранню травму прихильності.
Затримки розвитку: затримка емоційного або психологічного розвитку в певних сферах через травму, що перериває нормальний процес розвитку.
Труднощі у стосунках: труднощі у формуванні і підтримці здорових стосунків, часто через проблеми з довірою.
Радикальні коливання настрою: екстремальні та швидкі зміни емоційних станів.
Дисоціація: психічне відключення від теперішнього моменту, часто через відволікаючу діяльність або процеси мислення, як механізм подолання.
Реакція боротьби/втечі: надмірно активна система реагування на стрес, що призводить до екстремальних стресових реакцій. (Про це трохи далі)
Надмірна чутливість до стресових ситуацій, підвищені емоційні реакції.
Суїцидальні думки: повторювані думки про самогубство, часто як втеча від емоційного болю, а не як щире бажання померти. Для КПТСР особливо характерна пасивна суїцидальність (от якби мене збила машина, або захворіти …)
кПТСР може викликати у людини 4 реакції на стрес: fight (боротьба), freeze (завмирання), fawn (поступка/підлещування), flee (втеча).
Це інстинктивні реакції на передбачувані загрози, і в людей з кПТСР вони можуть бути надмірно активними або спрацьовувати неналежним чином.
Реакція боротьби:
Реакція «боротьба» передбачає протистояння передбачуваній загрозі.
У кПТСР це може проявлятися у вигляді агресії, вступання в суперечку або переймання контролю над ситуацією.
Це механізм активного захисту, спрямований на усунення загрози.
Втеча:
Реакція «втеча» означає втечу від уявної небезпеки.
У кПТСР це може проявлятися як поведінка уникнення, соціальна замкнутість або схильність до трудоголізму. Це спроба дистанціюватися від загрози. Тип реакції втеча часто нагадує ОКР або циклотомію.
Завмирання:
Реакція «завмирання» передбачає знерухомлення перед обличчям загрози.
При кПТСР це може виглядати як дисоціація, емоційне заціпеніння або відчуття «застрягання» та неспроможності діяти.
Це механізм виживання, коли боротьба чи втеча неможливі або не спрацьовували в минулому. (Саме тому “чому не пішла” або “чому не втекла” це неймовірно жорстокі та неосвічені коментарі). Реакція ступор може бути схожа РДУГ, для такого типу також характерна дисоціація.
Поступка:
Цей вид реакції стосується спроб догодити або заспокоїти передбачувану загрозу.
У кПТСР це часто проявляється у “піпл плізінг” поведінці, труднощах із встановленням кордонів або постійному пріоритеті потреб інших над власними. Так, це про невміння казати ні або озвучувати власні потреби, страх бути найменшою незручністю для інших.
Реакція поступки (підлещування) часто призводить до співзалежності і робить людину легкою жертвою нарцисів через самовідречення.
Підтип боротьби-поступки схожий на МРО.
Існують багато підтипів, в кожній людині може комбінуватись декілька або всі типи реакції на стрес.
Ці реакції часто вкорінюються як звичні реакції на стрес, навіть коли початкова загроза більше не існує. Вони можуть бути викликані, здавалося б, незначними стресовими факторами через підвищену чутливість (яка є симптомом КПТСР).
Розуміння цих реакцій може мати вирішальне значення для розвитку більш здорових механізмів подолання та подолання травми. Різні люди можуть прагнути до різних реакцій на основі свого досвіду та навченої поведінки.
Для людей з кПТСР часто тригерні можновладці та авторитети. Цікаво, що також потужним тригером може бути навіть ворожий погляд, або те, що за нього сприймається.
У людей з кПТСР також багато внутрішніх тригерів (те, що ви називаєте “накрутити себе”), вони схильні до іпохондрії.
Існують різні рівні кПТСР, або, як і більшість розладів, це спектр, і виражається у різних людей по-різному, залежно від пережитої травми та видів реакції на стрес.
Що радить Волкер:
когнітивні стратегії зцілення - психоедукація (почитати про кПТСР більше), яка допомагає боротись із запереченням та неприйняттям, усвідомленість (тут допоможе терапія або взаємне консультування - тобто обговорення з близькою людиною, з якою ви обмінюєтесь думками і почуттями про свій стан, емоційне зцілення (дозвіл на емоції, горювання, вербальна ветиляція (виговоритись, виписатись). Період горювання може зайняти довгий час, але він потрібен, щоб рухатись далі.
тілесне зцілення. кПТСР впливає на тіло, спричинені ним тривога і депресія мають фізичні симптоми. Також через нездорові механізми подолання (фастфуд, алкоголь, речовини) виникають різноманітні проблеми зі здоров’ям. Для роботи з тілом рекомендує йогу, розтяжку (підставити будь-яку приємну для вас тілесну активність), EMDR-терапію, якщо є робота з внутрішнім критиком і горюванням.
зцілення через стосунки з іншими людьми (терапія кПТСР вважається успішною, коли побудовані безпечні стосунки поза терапією).
Висновок: дитяче кПТСР, якщо узагальнювати, відбувається через втрату безумовної любові, яку людина мала би отримувати від батьків. Ця втрата може бути компенсована терапією, де має бути безумовне позитивне ставлення.
Тепер детальніше: Волкер наголошує на важливості гніву на внутрішнього критика, сказати йому “ні”, іншими словами, зупиняти себе, коли намагаєшся себе принизити та сварити. У багатьох людей з кПТСР внутрішній критик перетворюється на зовнішнього та виходить в агресію на інших. Вихід - проговорення, захист себе і відстоювання кордонів, якщо це потрібно, або горювання, якщо ні.
Горювання включає в себе самоспівчуття, гнів, плач, відчування емоцій, вербальну вентиляцію. Проговорення важливе для активації пригніченої лівої півкулі, коли активована права (відчуття). Але не варто плутати проговорення з дисоціацією. Вербальний звіт про дисоціацію протилежний вербальній вентиляції (приклад: людина говорить про якісь непов’язані теми, описує сни і тд лиш би не повертатись до того, що справді турбує). Проговорення веде до взаємного співпереживання, яке можливе з близькими людьми.
Волкер стверджує, що депресивні почуття в процесі горювання є нормальними, але депресивне мислення треба усувати за допомогою соматичної (тілесної) усвідомленості та зосередженості на відчуттях.
Окремо Волкер наголошує на тому, що багато виживших знецінюють свою травму через те, що не пережили фізичне або сексуальне насильство. Емоційний неглект (покинутість), емоційне насильство, несправедлива жорстока критика буквально змінюють структуру мозку. Людина починає ототожнювати себе з внутрішнім критиком та починає вірити, що нікому не можна довіряти.
Емоціний голод, викликаний емоційним неглектом (нехтуванням), викликає залежності - від їжі, алкоголю, наркотиків, ризикованої поведінки. Також у тих, хто пережив дитячу травму, присутні стійкі переконання у несправедливості світу, драматизація і катастрофізація, соціальна тривога/агорафобія, яка зцілюється справжньою близькістю та безпечними стосунками.
Я перелічу ознаки зцілення від кПТСР, але ви маєте розуміти, що кПТСР - це довічна реабілітація, боротьба з внутрішнім критиком та негативними переконаннями про себе та цей світ. І відповідно до того, як існують різні рівні кПТСР, існують різні способи і рівні зцілення.
Ознаки реабілітації:
зменшення емоційних флешбеків
кращий опір тригерам
здатність розслаблятись
рівновага між 4ма типами реакції на стрес
побудова безпечних стосунків
відпустити фантазію про те, що більше ніколи не буде флешбеків
Ступінь реабілітації є настільки повним, наскільки історія травми, яку розказує людина собі та іншим, є повною і розказаною з точки зору співчуття до себе.
Також розмова про кПТСР буде неповною без розладів прив’язаності:
Наприкінці Волкер дає поради психотерапевтам встановити довіру, щоб терапія працювала, і бути готовими до емоційної вразливості, але тільки коли це буде корисним для клієнта.
Як альтернативу він пропонує взаємне консультування - у виділений час обговорення, переживання разом з близькою людиною (взаємне означає і слухати та підтримувати іншу сторону).
Також дає детальні інструкції та практичні поради для роботи з флешбеками та тригерами, негативними переконаннями про себе. Ця частина знаходиться наприкінці книги, тому ви можете одразу перейти до неї.
ВСІМ ДЯКУЮ!
Можна ставити питання.
