Кримськотатарська латиниця

Кримськотатарська абетка в порівнянні з кирилицею має ряд переваг. Латиниця є більш досконалою і точною системою письма, яка краще відображає фонетику кримськотатарської мови. Крім того, латиниця є більш поширеною в світі, що полегшує вивчення кримськотатарської мови іноземцями.

літера

назва

МФА*

звуки

A a / Â â*

|a| - а

[a]

[a], ['a]

B b

|be| - бе

[b]

[b]

C c

|dʒ| - дж

[ʤ]

[ʤ]

Ç ç

|t∫ε| - тче

[ʧ]

[ʧ]

D d

|de| - де

[d]

[d]

E e

|ε| - е

[e]

[е], [ɛ]

F f

|fε| - фе

[f]

[f] / [r]*

G g

|gε| - ґе

[g]

[g]

Ğ ğ

|ʁɯ| - ги

[ɣ]

[ʁ]

H h

|h| - х

[x]

[h], [x]

I ı

|ɯ| - и

[ɯ]

[ɯ]

İ i

|i| - і

[i], [ɪ]

[i], [ǐ]

J j

|ʒe| - же

[ʒ]

[ʒ]

K k

|kɛ| - ке

[k]

[k], [k']

L l

|lɛ| - ле

[l]

[l], [l']

M m

|me| - ме

[m]

[m]

N n

|ne| - не

[n]

[n]

ñ

|ŋe| - нье

[ŋ]

[ŋ], [N]

O o

|o| - о

[o]

[o]

Ö ö

|ø| - ье

[ø]

[ö]

P p

|pe| - пе

[p]

[p]

Q q

|ʠɯ| - кхи

[q]

[ʠ]

R r

|re| - ре

[r]

[r], [r']

S s

|se| - се

[s]

[s]

Ş ş

|∫e| - ше

[ʃ]

[ʃ]

T t

|te| - те

[t]

[t]

U u

|u| - у

[u]

[u]

Ü ü

|y| - ьі

[y]

[у] / |і|*

V v

|ve| - ве

[v], [w]

[v], [w]

Y y

|je| - йе(є)

[j]

[j] / [dʒ]*

Z z

|ze| - зе

[z]

[z]

*МФА - Міжнародний Фонетичний Алфавіт.
*Â â — не є окремою літерою, а використовується як показник м'якости приголосного.
*[r] - в розмові широко розповсюдженого степового діалекту замінюється на [р].
*|і| - огублене [і].
*[dʒ] - в розмові широко розповсюдженого степового діалекту на початку слів замінюється на [дж].

Вимова кримськотатарських звуків


Кримськотатарські голосні

  1. А - [a] — ana — майже не відрізняється від українського звуку [а].
    Зустрічається у всіх складах з майже однаковим промовлянням.

  2. Â - ['a] — lâkin — схожий на український звук [a].
    Зустрічається тільки після м’яких та напівм’яких приголосних.

  3. E - [e] — demir — схоже на український звук [е].
    [е] читається, як |е| (на початку слова) і як |є| всередині та наприкінці слова.

  4. E - [ɛ] — ve — трохи схожий на український звук [е], але при вимові кримськотатарського [ɛ] язик лежить пласко в ротовій порожнині, кінчик язика знаходиться за нижніми зубами.

  5. I - [ɯ] — ışıq — трохи схожий на український звук [и].
    Промовляється напружено, але більш уриваним способом, коротко. Неогублене |у|.

  6. İ - [i] — iş, bita, kiy — схожий на український звук [і].
    Зустрічається в абсолютному початку слова й у відкритих складах; а також перед [й], продовженим без нього.

  7. İ - [ǐ] — bir — вимовляється коротко, щось середнє між українськими звуками [і] та [и].

  8. О - [o] — o — майже не відрізняється від українського звуку [o].

  9. Ö - [ø] — söz — схожий на німецький/турецький голосний [ö].
    Зустрічається в першому складі або передає м’якість наступного голосному. Огублене |е|.

  10. U - [u] — suv — схожий на український звук [у].

  11. Ü - [у] — süt — схожий на німецький/турецький/французький голосний [у]. Зустрічається не далі другого складу. Огублене |і|.

  12. U — İ - [u¹] — oğlum — делабіалізований звук[u], який в розмові у другому і далі складах переходять до короткого [ǐ]; близький до випаду.

  13. Ü — İ - [y¹] — künü — делабіалізований звук [ü], який в розмові у другому і далі складах переходять до короткого [ǐ]; близький до випаду.


Кримськотатарські приголосні

  1. B - [b] — bayram — схожий на український звук [б].

  2. C - [dʒ] — can — схожий на український звук |дж| в слові “джміль” ,або в англійському слові “jam”.

  3. Ç - [ʧ] — çay — схожий на український звук [ч].

  4. D - [d] — deve — схожий на український звук [д].

  5. G - [g] — gül — схожий на український [ґ]. Зустрічається тільки поруч з голосними переднього ряду.

  6. F - [f] — fil — схожий на український звук [ф]. В розмові широко розповсюдженого степового діалекту замінюється на [р].

  7. Ğ - [ʁ] — ağa, sağ — схожий на український звук [г]. Наприкінці слів та перед глухими приголосними асимілює до них.

  8. H - [x] — han — схожий на український звук [х] в слові “хата”. Зустрічається здебільшого з твердими голосними в словах іншомовного походження.

  9. H - [h] — Alla, Allah — сприймається як шум, чутий при енергійному видиху. Зустрічається в запозиченнях арабської або перської мов. У промовлянні иноді веде подовження голосної, що знаходиться поруч.

  10. J - [ʒ] — jurnal — схожий на український звук [ж]. Зустрічається тільки в запозичених словах.

  11. K - [k] — kün — схожий на український звук [к]. Зустрічається тільки поруч з м’якими голосними. Наприкінці багатоскладових слів перед голосним стає дзвінким: terek - teregi.

  12. K - [k'] — keç — схожий на український в слові “кіт”.

  13. L - [l] — laf — схожий на український звук [л].

  14. L - [l'] — lâle — схожий на український звук [л’].

  15. M - [m] — men — схожий на український звук [м].

  16. N - [n] — ne — схожий на український звук [н].

  17. ñ - [ŋ] — soñ, keñ — трохи схоже на англійське сполучення |-ng|, але при вимові задня частина язика має смикатися з маленьким язичком (з голосними заднього ряду*). На початку слова не зустрічається.

  18. ñ - [N] — keñez — схоже на англійське сполучення |-ng|, але при вимові задня частина спинки язика має смикатися з середньою частиною м’якого піднебіння (з голосними переднього ряду). Зустрічається в середині слова.

  19. P - [p] — paalı — схожий на український звук [п]. Наприкінці деяких двоскладових слів перед голосним стає дзвінким: kitap - kitabı.

  20. Q - [ʠ] — qar — схожий на сполучення |кх|. Зустрічається здебільшого поруч із твердими голосними. Наприкінці багатоскладових слів перед голосними стає дзвінким або подовжує їх: ayaq - ayaği [ajaʁĭ], [ajā:].

  21. R - [r] — raat — схожий на український звук [р].

  22. R - [r'] — baar — схожий на український звук [р’].

  23. S - [s] — say — схожий на український звук [с].

  24. Ş - [∫] — şan — схожий на український звук [ш].

  25. T - [t] — toy — схожий на український звук [т]. Наприкінці деяких слів перед голосним стає дзвінким: maqsat - maqsadı.

  26. V - [v] — vaqit — схожий на український звук [в] в слові “вітер”.

  27. V - [w] — suv — схожий на англійський звук в слові “show”. Зустрічається в основному між голосними та наприкінці слів.

  28. Y - [j] — yer — схожий на український звук [й]. В розмові широко розповсюдженого степового діалекту на початку слів замінюється на [dʒ].

  29. Z - [z] — zal — схожий на український звук |з| в слові “зала”.



Джерела:


google bard, wikipedia

Книга: Абібулла Сеїт-Джеліль - “кримськотатарська швидко. 2000 слів на кожен день”

https://web.archive.org/web/20211011075737/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-alfavitu-krimskot-a993

тґ канали

попереднє редагування: 16.09.2023
останнє редагування: 18.09.2023

стаття ще редагуватиметься.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Eonirota
Eonirota@eonirota

шо

952Прочитань
5Автори
30Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Піксель-арт: Селективне Обведення

    передмова: це переклад зі статті - на pixel-zone. Деякі матеріали були зміненні, доповненні, прибрані, бо я так вирішив за краще.

    Теми цього довгочиту:

    Піксель Арт
  • небуття

    тисячу планів відкладу на завтра

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Піксель-арт - початок

    Мета: цей посібник призначений для пояснення того, чим є піксель-арт, а чим не є, як почати створювати та покращити свій піксель-арт. Це спроба об’єднати всі “Туториали для початківців” на просторах интернету.

    Теми цього довгочиту:

    Піксель Арт

Вам також сподобається

Коментарі (17)

Цікаво, дякую, вчити поки не планую, але пробігся, з’явилось хоч базове розуміння

Вам також сподобається