🔹 Отже, «Часу немає» Рустема Халіла. Це було, однозначно, захоплююче. Книжка не відпускала до останніх сторінок.
🔹 Розповісти ведеться від імені київського адвоката "невдахи" на ім'я Едем, що за своє життя не виграв жодної важливої справи, який доживає свої останні місяці через смертельне захворювання.
🔹 Після того як його хвороба прогресує, він викрадає пістолет в друга, вирішуючи вчинити самогубство. Проте його зупиняє Джин та пропонує йому угоду: чотири дні в тілах різних людей. Слава, багатство, влада та останній день на його вибір.
🔹 Людина, яка не сподівалася прожити ще день погоджується на додаткові чотири.
🔹 І ось Едем починає свою подорож тілами інших людей, одночасно намагаючись покращити майбутнє і виправити помилки минулого. Він рятує життя і здійснює мрії інших, які ще недавно були незнайомцями. Руйнує корупційні схеми та нечесні бізнеси. Витрачає купи грошей та нарешті розкриває важливу правду.
🔹 На сторінках цієї книги величезна кількість порівнянь, що додає їй свого шарму. Вони здаються особливо доречними, вони не обтяжують і не засмічують. Вони майстерно виготовлена прикраса цього тексту.
Дізнавшись про своє ураження Мітчем, Едем ухвалив тяжке рішення — по виноградинці відривати від грона свого життя важливих йому людей.
Полум'я вхопило світлину, як хорт необережного зайця, і за лічені секунди перетворило задокуметований слід чийогось життя на спогади.
🔹 Ці та десятки, а може й сотні влучних порівнянь вплетених в розділи та абзаци, складають одне гроно великої історії, яку потрібно прочитати хоча б раз у житті щоб переосмислити чи настав нарешті ваш час.
🔹 Хух, дякую якщо ви дочитали цей потік думок до кінця ☺️, а від мене 10/10!
🔵 Запрошую підписатись на мій тг канал там більше про інші книжки
