«Культ Світу» чи невеличка історія мого існування.

Писати постійно з зачиненки про Кірінів не вийде і прийшов час розповісти, що я маю в своїй голові вже сім років та чому так боюся про це розповідати хоч комусь. Мій великий Світ, який я вигадую так багато часу, живе в мені вже дуже давно. Він так розрісся, що я не завжди усвідомлюю, що все це не реально. Тому, я хочу вас із ним познайомити. Щоб нарешті це жило не тількі в моїй голові.

Культ Світу. Таку назву для оріджиналу я обрала зовсім недавно. Вона несе в собі абсолютно всі бажання кожного персонажа, який є у цій історії. Від банальної влади й до звичайного бажання зрозуміти, навіщо весь світ існує. Ким би ти не був — кожен буде ставити питання «навіщо це» та «для чого», але абсолютно в різних формах свого існування та бажань. Персонажі будуть навчатися по ходу свого шляху розуміти суспільство, його правила та намагатися навчатися в ньому жити. А це буде до біса важко, коли ти ніколи не вписувався у кордони «нормального». Ці кордони неприємні, та кожен головний герой(о так, він/вона не одні), пройде цей шлях. Але як же він його закінчить? Це питання залишимо сюжету.

Мій Культ Світу все ж таки є історією з фентезі динамікою, але магії там не існує. Замість неї я вигадала «потік», який є у людей виключно з народження та передавати/отримувати його просто так майже неможливо. Майже? О так, з цього починається саме цікавеньке. Але спочатку розберемося: як же працює потік? Це дуже необхідно, щоб зрозуміти концепт, який я буду розписувати далі!

Усе досить просто, насправді. По концепту він буде нагадувати звичайну магію(але він ні), яка більш модернізована в нашому розумінні та тут немає: «це сталося тому що магія врятувала його, ура!!!». Божегспд ні, цього ви не зустрінете. Потік з народження розвивається в людині та на перших роках його майже не відчути, він тільки починає своє існування в новому тілі яке тільки недавно зʼявилося на світ та намагається разом із ним звикнути до життя. З часом, приблизно до шости років, люди можуть зрозуміти який саме тип потіку мають. Їх різновидів дуже багато, потік також можна змінити за допомогою тренувань та, звісно ж, покращити, але це діло вже для більш свідомого віку.

маленький крінж приклад, бо малювати не сильно вмію

Тобто, якщо не вивчати одразу всю термінологію Потоку, та описати зрозумілою мовою — це базова сила, яку мають НЕ всі люди та передається це надбання виключно від батьків дитині, яка буде ними народжена. І як саме буде людина розвивати в собі цей потік залежіть виключно від неї. Видів використання надто багато, якщо не враховувати навіть бойові мистецтва та вивчення «знаків». Знаки, це більш складна форма потоку, коли ти можеш використовувати прийоми вищих класів. Але про це легше написати окремий тред, тому йдемо далі.

Потік не можна передавати людині «просто так» в категорії другого етапу історії. Люди прийшли до цього не одразу. Ось тут ми з вами познайомимся з таким терміном моєї сторі, як «Перший та Другий світи». Хто це взагалі такі та чому в мене так багато світів, настя йоб твою мат!!! Спокійно. Зара розберемося!

Далекі часи, коли прості люди навіть не знали, що таке нормально в туалет сходити та і читати не особливо всі «любили», почала своє існування перша історія цього світу. Історія, що потім стане легендами навіть не в піснях, а в давно забутих світках. Ніхто не згадає імен, ніхто не знайде відповідей, але ви будете знати все. З часом, звісно. Бо поки ви побачите перед собою двох білявих близнюків, волосся яких на сонці стає справжнім золотом, а очі сяють жовтими вогниками. Дамір та Амір почнуть свою пригоду в один кінець біля храма їх покровітеля — великого Дхарми Ґьотте — що буде нести в цій світ свою мораль, свої правила та бажання. Він буде володіти Світом, в якому живуть два молодих хлопця.

В першому етапі світу потік ще не мав можливості передаватися між «звичайного люду». Існували головні Жерці, Стовпи, Боги — кому як завгодно — ця невелика кількість людей немала жодної єдиної назви. Їх коло особистих Першопотіковців було нереально мале та не могло ніколи стати більше. Тільки менше. Ґьотте, що позиціонується як лідер свого народу, що він сам і створив вже багато тисячоліть тому, мав можливість дарувати потік вибірковим людям через свою мітку. Це стане ключовим фактором, як працює «суспільство Ґьотте», але про це буде вже не тут. У його законах він створював за своїм бажанням цілі родини з потрібним йому потоком та вони служили йому не одне покоління.

Дамір та Амір близнюки не по формату, вони народилися з потоком не від мітки Ґьотте. Вони існували з ним із самого свого народження, але хто ці двоє такі та чому вони мають неймовірні привілеї — не знав ніхто, бо нікому про таке і не розкажеш. І хоч потік був в двох братах одночасно, мав більший потенціал для його розвитку саме Дамір, коли ж Аміру це було попросту неважливо та жити звичайне життя(особливо ще в юному віці) якось більше підходило, ніж величезне бажання до великих умінь та розвитку, як у Даміра. Але брати ладнали неймовірно гарно, саме тому Дамір не відмовив свому близнюку в одній пропозиції, яка у відповідь йому нічого не давала. Узагалі нічого.

І ось ми маємо двох братів. Братів без мітки та з потоком, що вже виключає всі нормальні канони Ери Ґьотте та Першого світу. Якщо Амір мав сильний потяг до Ґьотте(він існує як верховий жрець своєї ж віри, але більшість його сприймає за Бога, включаючи Аміра), та мав бажання віддатися йому повністю в усіх сенсах, то Дамір лише виступив провідником для брата у світ, де йому мало сподобатися.

Ось тут почнеться цікава історія неймовірних пригод мого маленького Марті Сью Даміра, який розповість вам про роздроблення світу на перший та другий. Саме коли все зміниться та люди припинять залежати від своїх покровителів, та знайдуть у собі саме той потік, що був великою забороною. Але до цього ціла перша частина мого оріджиналу буде написана, тому не спойлерю, мої любі, та розповідаю далі. Що ж далі?

Трохи відволічемося від потіків. Розповім вам про існування Кірінів. Хто це, бляха, такі? Якщо чесно, я їх називаю собою. Тобто, це два персонажа які повністю побудовані на моїх травмах, проблемах, характері та бажаннях. Це мої маленькі інь та янь, і зараз розберемося, куди вони загубилися серед всіх цих потоків, Дамірів та «Богів».

Моя історія має декілька етапів. Перший, що я розписала в усіх подробицях про братів близнюків. Другий буде йти після першого та розповідати про становлення суспільства, як людей, які мають потік і не мають свого володаря. Багато про нього не розпишу, бо він буде тоді зі спойлерами до першого. І третій період, де ми будемо спостерігати за сучасним більш-менш суспільством з формованими країнами, правилами використовування потоку й тому подібне. Він буде нагадувати по нормам та правам наш, а деякі речі будуть змінюватися за ходою сюжету та ми зможемо побачити як, наприклад, він мізогінного суспільства люди будуть потроху проходити шлях до становлення повних прав для жінки. Гарний приклад, так?

В цьому періоді народжується мої головні персонажі, яким вже сім років у моїй голові. Так уже вийшло, що я вигадала всю свою історію задом-наперед. Перші мої персонажі, які почали зʼявлятися в моїй голові, для вас стануть кимось після, вже через багато пройденого шляху «до» ви нарешті зможете познайомитися з Кірарою та Ріном.

Вони обидва створені в теплий серпень 16 року, коли я начиталась різних фанфіків з ав-вампірами та мені хотілося чогось такого ж самого. Але час йшов, я змінювалася як особистість та мої Кіріни теж. Кірара з дівчинки, що тихо мовчить та відповідає маленькими реченнями перетворилася на неймовірно сміливу, дбайливу та запальну гарнюньку. Кірара отримала своє життя як нова людина, треба було мені зрозуміти, як саме я хочу бачити головну героїню цієї історії. Я побачила перед своїми очима дівчину, що сміється в усі тридцять два зуби та регоче з найтупіших жартів у житті. Дівчина, що не боїться любити, що дає тобі змогу відчути себе поряд з нею справжнім собою, якщо ти того забажаєш. Кірара стала моїм бажанням до життю, вона відтворює всі мої щирі мрії, мої сміливості у житті та мої погляди. Кірара стала частиною мого чогось «гарного», хоч і не без проблем. Більшу частину мого «я» на собі відтворює Рін. З самого початку так завжди було, тому з абʼюзивного хлопця, який приваблює багатьох на своєму шляху, він пройшов до становлення більш цікавої, хоч і неймовірно важкої особистості. Рін відтворює мої страхи в цьому житті, мої страшні думки та мої помилки. Рін буде навчатися разом із Кірарою сприймати цей світ зовсім наново, сподіваюся, в них вийде. Кіріни це те, що я хочу та прагну показати більш за все в цій історії. Але щоб це зробити, треба пройти великий шлях. Він буде довгий, але цікавий, справді.

Великі королівства, мотиви буддизму, дивні коледжі на кшталт Британії, великі міста, чудова природа, безкрайні пригоди, політичні інтриги, романтика, ненависть, бажання до життя, віра в дружбу, зрада близькими людьми, проблеми батьків та дітей, великі посмішки та теплі обійми сонця. Я хочу розповісти вам про все на світі. Про те, як я відчуваю це життя та чому я люблю саме таку його інтерпретацію. Я бажаю любові до своїх дітей, бажаю собі нарешті взятися з усіма своїми ідеями в одне ціле та нарешті познайомити всіх з ними. Можливо, це станеться скоро, а можливо й ні.

Культ Світу про моє бажання жити. Про мої погляди до життя у персонажах, а іноді навпаки — їх повна протилежність від моїх. Розпочати завжди важко, але ще важче жити не зі здійсненими мріями. Прошу до вашої уваги — моє головне з бажань до життя та моя велика мрія. Ця історія має свій шарм про все на світі та водночас тільки про одне.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анастасія Король
Анастасія Король@sayorbit

36Прочитань
0Автори
2Читачі
На Друкарні з 22 квітня

Вам також сподобається

  • Матриці Реальності. Фентезі

    У цій публікації хочу розглянути прояв матриць у мистецтві, а саме у фентезі. Фентезі на мій погляд це міфологія сучасності, її своєрідний розвиток та продовження.

    Теми цього довгочиту:

    Архетипи
  • Глава xvi

    Центр міста виглядав так, наче тут тривалий час точилися бої – залишки барикад, зруйновані стіни будинків і, придивившись, в очах перехожих можна було знайти залишки переляку. Не те що б місцеві конфлікти їх якимось чином обходили, але Василь вирішив, що краще буде поквапитись...

    Теми цього довгочиту:

    Магічний Реалізм

Коментарі (2)

На мою думку, малюки справді гарні вийшли. Як і фентезійний світ.

Вам також сподобається

  • Матриці Реальності. Фентезі

    У цій публікації хочу розглянути прояв матриць у мистецтві, а саме у фентезі. Фентезі на мій погляд це міфологія сучасності, її своєрідний розвиток та продовження.

    Теми цього довгочиту:

    Архетипи
  • Глава xvi

    Центр міста виглядав так, наче тут тривалий час точилися бої – залишки барикад, зруйновані стіни будинків і, придивившись, в очах перехожих можна було знайти залишки переляку. Не те що б місцеві конфлікти їх якимось чином обходили, але Василь вирішив, що краще буде поквапитись...

    Теми цього довгочиту:

    Магічний Реалізм