Латинка. Українська, btw.

Не знаю чи це якийсь тренд, чи що на друкарні, але багато хто пише про латинку, а саме про те, яка вона має бути на їхню думку. Тож напишу і я😜.

Моє ставлення до латинки

Не підтримую. Спершу подивімося на переваги та недоліки.

[Лже]переваги/І що?

Недоліки/Противага

Так мову буде легше вивчити іноземцям.

Самостійна писемність навпаки завжди викликає відчуття певної загадковості та особливості цієї мови. До того ж важка система писемности точно не відбиває бажання вчити китайську, корейську, японську. Річ у популярності культури цієї мови.

Так ми будемо менше схожі на російців.

Ну це вже нормальний такий сюр. Кирилиця з'явилася на півдні Русі, десь у Криму за цілком природніх умов із грецької абетки, так само, до речі, як і латинка (до слова Кирило та Методій просто її використали для перекладу Біблії, що й поширило її по всій Русі далі). Вважати її російською — тупа затія, адже ті ж росіяни також вважали латинку крутішою ще століття тому й збиралися перевести на неї всі мови союзу.

Швидший доступ до шрифтів.

Людська забаганка. Можна й постаратися, домовитися й просто поширювати шрифти на кирилицю одразу.

Так світ нас сприйматиме як частину себе.

Світ не сприймає часто українців не через те, що ми використовуємо кирилицю, а часто через надмірну нав'язливість, а також схильність до безкінечної ностальгії (і зараз я говорю не лише про ностальгію за совком).

Так і є.

Ввівши латинку ми втратимо частинку власної автентичности, оригінальности, відмінності від гинших народів, таку пряність, що нею приправлена українська мова.

На дідька так і є.

Ввівши латинку ми просто впустимо позахіднячення (вестернізацію) в нашу мову, що неодмінно замінить собою вже існуючі неповторні особливості нашої мови просто знищивши їх.

Отож загалом моє ставлення до цього таке: 75% проти та 25% за.

Але якщо вже робити латинку, то це має бути правильно. Отож:

Якою має бути наша латинка на мою думку?

Все що я бачив до цього було засновано на аматорських уявленнях про те які букви можуть позначати ті чи інші звуки. Але очевидно це неправильно, оскільки кожна мовна сім'я використовує одні й ті ж букви на позначення різних звуків, не кажучи вже про мови. Наприклад буква “q” в германських і романських мовах позначає звукосполучення “кв”, а в тюркських дуже тріскучий звук “к”, що більше схожий навіть на “кх”. Буква w історично використовується в Німеччині на позначення звуку в, бо v позначає ф; цей звичай перекочував до Польщі, щоправда v туди так і недоїхав🤷. До чого це все? До того, що в спробах створити латинку люди часто дивляться на це з точки зору “як це естетичніше виглядатиме”, “хай буде як у когось (англійців, поляків, тощо)”, “такий символ був би зручнішим на позначення цього звуку, ну й що, що його немає в більшості слов'янських мов”. Це створює дурнувату штучність для цих абеток, що неодмінно переросте в їх несприйняття. Тому тут я викладу своє бачення латинки з поясненнями.

Кирилиця

Латинка

Аа

Aa — тут усе очевидно

Бб

Bb — і тут

Вв

Ww — виходячи з факту, що в Україні жило дуже багато німців, сильний історичний уплив поляків і тих же німців на Україну, якби латинка формувалася природнім шляхом, то була б саме W

Гг

Hh — все й так ясно (далі — в.т.я)

Ґґ

Gg — в.т.я

Дд

Dd — в.т.я

Ее

Ee — в.т.я

Єє

Je — один звук — одна буква, правило яке доведеться впровадити разом із латинкою, бо в слов'янських мовах так склалося, що оремих букв для цього в кирилиці придумали, а в латинці — ні.

Жж

Žž — у багатьох слов'янських мовах використовують саме її, польських хаос із буквосполученнями не прижився б.

Зз

Zz — в.т.я

Ии

Yy — в.т.я

Іі

Ii — в.т.я

Її

Ji — в.т.я

Йй

Jj — в.т.я

Кк

Kk — в.т.я

Лл

Ll — в.т.я

Мм

Mm — в.т.я

Нн

Nn — в.т.я

Оо

Oo — в.т.я

Пп

Pp — в.т.я

Рр

Rr — в.т.я

Сс

Ss — в.т.я

Тт

Tt — в.т.я

Уу

Uu — в.т.я

Фф

Ff — в.т.я

Хх

Ch — поширено в слов'янських (і не лише) мовах.

Цц

Cc — в.т.я

Чч

Čč — в.т.я

Шш

Šš — в.т.я

Щщ

Šč — проблема букви щ в кирилиці, що її часто читають як шьч, якби писати шч, то цього б можна було уникнути.

Ьь

Апостроф як у словацькій, історично саме це придилося б.

Юю

Ju — в.т.я

Яя

Ja —в.т.я

Також разом із латинкою можна було би зробити мову більш фонетичною:

Кирилиця

Латинка

Сь (як у словах світло, свято (так, це читається як сьявто, а не свято))

Ś — у польській теж є таке явище, але воно передається написанням.

Зь

Ź — відповідно.

Нь

Ń — відповідно.

Ў

Ŭ — в українській мові є цей звук, але він ніяк не позначається на письмі. У польській і білоруській такий звук теж є, але і там, і там він позначається — буквою ł і ў відповідно.

❌‘‘‘‘❌

Загалом через відсутність єдиного символу для є, ю, я, тощо апостроф не знадобиться.

Це все що я згадав зараз. Можливо ще декілька символів я б додав, а так це бездоганна відміна, на мою думку.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
artekimus
artekimus@artekimus

478Прочитань
8Автори
9Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Як російська руйнує суспільство

    Сьогодні я хотів би оминути банальні аргументи про важливість цілісного культурного простору, російський вплив, і все інше. Бо все це — фігня в порівнянні із тією проблемою із якою ми вже стикаємося, і ще стикнемося не раз. Соціальна дружба.

    Теми цього довгочиту:

    Мова
  • Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІ

    У моєму 2 листі до правописної комісії була таблиця зауважень до конкретних параграфів проекту. Більшість з них «дивним чином» загубилася.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис
  • Ефективна комунікація

    🫦👂 А ви колись звертали увагу на те, що ми говоримо різними мовами? Мова – той ще складний інструмент. Ми говоримо, але де гарантії, що нас розуміють правильно? Можливо, значна частина наших непорозумінь походять саме він того, що ми апріорі не здатні зрозуміти одне одного?

    Теми цього довгочиту:

    Філософія

Коментарі (5)

Подивіться, що таке Рутенія, на мою думку це в рази краще за Українську латинку.

Вам також сподобається

  • Як російська руйнує суспільство

    Сьогодні я хотів би оминути банальні аргументи про важливість цілісного культурного простору, російський вплив, і все інше. Бо все це — фігня в порівнянні із тією проблемою із якою ми вже стикаємося, і ще стикнемося не раз. Соціальна дружба.

    Теми цього довгочиту:

    Мова
  • Кривопис: Критика нового правопису, частина ІІ

    У моєму 2 листі до правописної комісії була таблиця зауважень до конкретних параграфів проекту. Більшість з них «дивним чином» загубилася.

    Теми цього довгочиту:

    Правопис
  • Ефективна комунікація

    🫦👂 А ви колись звертали увагу на те, що ми говоримо різними мовами? Мова – той ще складний інструмент. Ми говоримо, але де гарантії, що нас розуміють правильно? Можливо, значна частина наших непорозумінь походять саме він того, що ми апріорі не здатні зрозуміти одне одного?

    Теми цього довгочиту:

    Філософія