Не знаю чи це якийсь тренд, чи що на друкарні, але багато хто пише про латинку, а саме про те, яка вона має бути на їхню думку. Тож напишу і я😜.
Моє ставлення до латинки
Не підтримую. Спершу подивімося на переваги та недоліки.
[Лже]переваги/І що? | Недоліки/Противага |
|---|---|
Так мову буде легше вивчити іноземцям. | Самостійна писемність навпаки завжди викликає відчуття певної загадковості та особливості цієї мови. До того ж важка система писемности точно не відбиває бажання вчити китайську, корейську, японську. Річ у популярності культури цієї мови. |
Так ми будемо менше схожі на російців. | Ну це вже нормальний такий сюр. Кирилиця з'явилася на півдні Русі, десь у Криму за цілком природніх умов із грецької абетки, так само, до речі, як і латинка (до слова Кирило та Методій просто її використали для перекладу Біблії, що й поширило її по всій Русі далі). Вважати її російською — тупа затія, адже ті ж росіяни також вважали латинку крутішою ще століття тому й збиралися перевести на неї всі мови союзу. |
Швидший доступ до шрифтів. | Людська забаганка. Можна й постаратися, домовитися й просто поширювати шрифти на кирилицю одразу. |
Так світ нас сприйматиме як частину себе. | Світ не сприймає часто українців не через те, що ми використовуємо кирилицю, а часто через надмірну нав'язливість, а також схильність до безкінечної ностальгії (і зараз я говорю не лише про ностальгію за совком). |
Так і є. | Ввівши латинку ми втратимо частинку власної автентичности, оригінальности, відмінності від гинших народів, таку пряність, що нею приправлена українська мова. |
На дідька так і є. | Ввівши латинку ми просто впустимо позахіднячення (вестернізацію) в нашу мову, що неодмінно замінить собою вже існуючі неповторні особливості нашої мови просто знищивши їх. |
Отож загалом моє ставлення до цього таке: 75% проти та 25% за.
Але якщо вже робити латинку, то це має бути правильно. Отож:
Якою має бути наша латинка на мою думку?
Все що я бачив до цього було засновано на аматорських уявленнях про те які букви можуть позначати ті чи інші звуки. Але очевидно це неправильно, оскільки кожна мовна сім'я використовує одні й ті ж букви на позначення різних звуків, не кажучи вже про мови. Наприклад буква “q” в германських і романських мовах позначає звукосполучення “кв”, а в тюркських дуже тріскучий звук “к”, що більше схожий навіть на “кх”. Буква w історично використовується в Німеччині на позначення звуку в, бо v позначає ф; цей звичай перекочував до Польщі, щоправда v туди так і недоїхав🤷. До чого це все? До того, що в спробах створити латинку люди часто дивляться на це з точки зору “як це естетичніше виглядатиме”, “хай буде як у когось (англійців, поляків, тощо)”, “такий символ був би зручнішим на позначення цього звуку, ну й що, що його немає в більшості слов'янських мов”. Це створює дурнувату штучність для цих абеток, що неодмінно переросте в їх несприйняття. Тому тут я викладу своє бачення латинки з поясненнями.
Кирилиця | Латинка |
|---|---|
Аа | Aa — тут усе очевидно |
Бб | Bb — і тут |
Вв | Ww — виходячи з факту, що в Україні жило дуже багато німців, сильний історичний уплив поляків і тих же німців на Україну, якби латинка формувалася природнім шляхом, то була б саме W |
Гг | Hh — все й так ясно (далі — в.т.я) |
Ґґ | Gg — в.т.я |
Дд | Dd — в.т.я |
Ее | Ee — в.т.я |
Єє | Je — один звук — одна буква, правило яке доведеться впровадити разом із латинкою, бо в слов'янських мовах так склалося, що оремих букв для цього в кирилиці придумали, а в латинці — ні. |
Жж | Žž — у багатьох слов'янських мовах використовують саме її, польських хаос із буквосполученнями не прижився б. |
Зз | Zz — в.т.я |
Ии | Yy — в.т.я |
Іі | Ii — в.т.я |
Її | Ji — в.т.я |
Йй | Jj — в.т.я |
Кк | Kk — в.т.я |
Лл | Ll — в.т.я |
Мм | Mm — в.т.я |
Нн | Nn — в.т.я |
Оо | Oo — в.т.я |
Пп | Pp — в.т.я |
Рр | Rr — в.т.я |
Сс | Ss — в.т.я |
Тт | Tt — в.т.я |
Уу | Uu — в.т.я |
Фф | Ff — в.т.я |
Хх | Ch — поширено в слов'янських (і не лише) мовах. |
Цц | Cc — в.т.я |
Чч | Čč — в.т.я |
Шш | Šš — в.т.я |
Щщ | Šč — проблема букви щ в кирилиці, що її часто читають як шьч, якби писати шч, то цього б можна було уникнути. |
Ьь | Апостроф як у словацькій, історично саме це придилося б. |
Юю | Ju — в.т.я |
Яя | Ja —в.т.я |
Також разом із латинкою можна було би зробити мову більш фонетичною:
Кирилиця | Латинка |
|---|---|
Сь (як у словах світло, свято (так, це читається як сьявто, а не свято)) | Ś — у польській теж є таке явище, але воно передається написанням. |
Зь | Ź — відповідно. |
Нь | Ń — відповідно. |
Ў | Ŭ — в українській мові є цей звук, але він ніяк не позначається на письмі. У польській і білоруській такий звук теж є, але і там, і там він позначається — буквою ł і ў відповідно. |
❌‘‘‘‘❌ | Загалом через відсутність єдиного символу для є, ю, я, тощо апостроф не знадобиться. |
Це все що я згадав зараз. Можливо ще декілька символів я б додав, а так це бездоганна відміна, на мою думку.
