Назви інших країн українською, якби латинізми не були такими популярними

московщина.

Можливо ви чули про те, що раніше ми називали росію московщиною. Змінилося це саме через цю країну, “нова назва” штучна, придумана однією людиною. Тим не менше московщина це не єдина країна, яку колись називали інакше. Зрештою, часто в нашу мову заплзичували латинізми лиш тому, що вони звучать “не по-рагульськи” (чи як там це колись були називали). Отож сьогодні розповім які є способи називати ті чи інші країни на слов'янський лад (ці назви й близько не офіційні (можливо, лиш наразі) ясна річ).

Болгарія — Бовгарщина; Сербія — Сербщина, тощо.

Не таємниця, що в українській мові є не лише таке відоме й вживане ледве не в кожній мові закінчення -ія (Італія, Кенія, тощо), що було до нас із латини прийшло, а й слов'янське — -щин(н)а/ -ч(ч)те(н)а. Ви точно можете його побачити в деяких назвах, як от Німеччина, Туреччина, тощо. В інших слов'янських мовах також є/було своє закінчення для назв країн, до прикладу в чеській мові це -sko: Japonsko, Chorvatsko, Bělorusko, Německo, тощо (хоч і є кілька вийнятків). Таке саме закінчення є ще в словацькій і бошняцькій мовах. В німецькій замість латинського -ia поширене своє власне закінчення -ien. Цебто: Tachechien — чехи, Italien — італійці, тощо. Прикладів є ще багато, проте я гадаю суть уже яснá. В українській мові є своє, неповторне закінчення, що я його навів уже вище. Так чому ми досі називаємо так багато країн назвами, що нам їх були нав'язали московити в різні проміжки панування на українській землі? Вихід — більшість країн, що в них закінчення -ія називати з закінченням -щина/-ччина. Наприклад:

•Болгарія — Бовгарщина.

•Чорногорія — Чорногорщина.

•Сербія — Сербщина.

•Греція — Греччина.

•Бельгія — Бельгійщина.

•Італія — Італійщина/Тальянщина.

•Португалія — Португальщина.

Список нескінченний. У цьому немає жодного “перебору”, “не звучить” і “крінж”. Бо чому наші власні закінчення крінж, а латинські, що прийшли до нас через російську — ні?

Що ще?

Нідерланди

Для деяких країн у нашій мові також є гарні відміни для словотворення. Он, погляньте: Нідерланди це буквально нижні землі, чи не так? Тоді українською назва цієї країни звучатиме так — Низоземщина. Так, у цьому нема нічого такого! Багато мов також буквально перекладають цю назву (чес./слвц. Nizozemsko/a, фр.Pays-Bas, тощо).

Франція

Більше не Франція, а Пряжчина! Ну або ж Пранцужчина.

Тут буде найважче пояснення, беріте баранців (попкорн).

У давнину в давньоруській мові існувало слово “фрѧгъ”, що було пішло від старофранцузького franc. Оскільки слов'янським мовам не притаманний гук “ф”, то він природньо змінюється на “п”. Виходить, що французи — пряги, а країна Пряжчина. Таким самим способом творена наша назва сифілісу — пранці, бо за переказами прийшла на наші землі ця хвороба саме з Пряжчини.


Ясна річ це ще не всі назви, що вони українською могли би звучати інакше. Але цю тему я залишу вам на подальші роздуми 😉.

Джерело:

https://slovotvir.org.ua/

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
artekimus
artekimus@artekimus

456Прочитань
8Автори
9Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Три мовознавчі замітки: пасивність, невдача і вівці

    Десь місяць-два тому побачив в інтерфейсі Вайбера вираз “зникомі повідомлення”, що є очевидним плодом забобону щодо -уч-/-юч-. Розмірковуючи в рамках пропонованого пуризму (який я не підтримую) слід зазначити, що це доволі незграбна заміна “зникаючим”...

    Теми цього довгочиту:

    Українська Мова
  • Технічна мова

    От уже третє десятиліття у технічних текстах трапляється вираз «керівництво з експлуатації». Ця калька з російського «руководство по эксплуатации» живе попри словники та державні стандарти.

    Теми цього довгочиту:

    Мовознавство

Коментарі (5)

Szczodo “Czornohoriji”, to lipsze by buło pevno prosto “Czorna Hòra”, szo błyżcze do jichnioji vłasnoji nazvy “Crna Gora”

Вам також сподобається

  • Три мовознавчі замітки: пасивність, невдача і вівці

    Десь місяць-два тому побачив в інтерфейсі Вайбера вираз “зникомі повідомлення”, що є очевидним плодом забобону щодо -уч-/-юч-. Розмірковуючи в рамках пропонованого пуризму (який я не підтримую) слід зазначити, що це доволі незграбна заміна “зникаючим”...

    Теми цього довгочиту:

    Українська Мова
  • Технічна мова

    От уже третє десятиліття у технічних текстах трапляється вираз «керівництво з експлуатації». Ця калька з російського «руководство по эксплуатации» живе попри словники та державні стандарти.

    Теми цього довгочиту:

    Мовознавство