Led Zeppelin – Kashmir

⏳

Oh, let the sun beat down upon my face,

With stars to fill my dream.

I am a traveler of both time and space

To be where I have been.

To sit with elders of a gentle race

This world has seldom seen.

Who talk of days for which they sit and wait

When all will be revealed.

⏳

Talk and song from tongues of lilting grace

Whose sounds caress my ear

But not a word I heard could I relate

The story was quite clear

Oh, oh

Oh, oh

⏳

Ooh

Oh, baby, I've been flying

No, yeah,

Mama cares,

ain't no denying

Oh

Ooh, yeah,

I've been flying

Mama, mama

ain't no denying, no denying

⏳

Oh, all I see turns to brown

As the sun burns the ground

And my eyes fill with sand

As I scan this wasted land

Trying to find,

trying to find,

where I've been

⏳

Oh, pilot of the storm who leaves no trace

Like thoughts inside a dream

Heed the path that led me to that place

With yellow desert stream

My Shangri-La beneath the summer moon

I will return again

Sure as the dust that blows high in June

When moving through Kashmir

⏳

Oh, father of the four winds, fill my sails

Across the sea of years

With no provision but an open face

Along the straits of fear

Oh, oh

Oh, oh

Ohh

Oh

⏳

Oh, when I'm on,

when I'm on my way, yeah

When I see,

when I see the way you stay, yeah

⏳

Ooh, yeah-yeah, ooh, yeah-yeah

When I'm down, yeah

Ooh, yeah-yeah, ooh, yeah-yeah

But I'm down, so down

Ooh, my baby,

ooh, my baby,

let me take you there

Oh, oh, come on, come on

Oh, let me take you there,

let me take you there

Ooh, yeah-yeah, ooh, yeah-yeah

Let me take you there...

⏳

⏳

Хай сонце вдень пече моє лице,

А по ночах — зірки,

Я — мандрівник, що крізь час-простір йде

Туди, де був колись.

До тих старійшин раси, що світ цей

Нечасто бачить міг,

Які чекають прояв одкровень

У згадках днів старих…

⏳

Від розмов і співів тих людей

Хоч й легшало мені,

Та передати сутність їх речей

Словами б я не зміг.

О-о-о…

О-о-о-о…

⏳

У-у-ух!

Ох, люба, я мов п’яний!

Авжеж!

Мила, вжеж,

Я ще при тямі.

Ох!

Ну-у-у, вжеж,

Я геть п’яний!

Мила, мила,

Я ще при тямі, ще при тямі…

⏳

Ох! Скрізь-довкіл сонця жар

Спопеля все на згар,

По очах б’є пісок,

Кожен вдих — свинцю ковток.

Я шукаю,

Видивляюсь,

Куди йти?!

⏳

Ох, Батьку, твій самум сліди всі стер,

Як спогади зі снів.

Де стежка, по якій іти тепер

У маревах пісків?

Химерний край під літнім Місяцем,

Знайду тебе, повір.

Це вірно так само, як те, що жде

У червні пил Кашмір.

⏳

О, Вітре, дай моїм вітрилам сил

Здолати плин часів —

Без крихти їжі все ж уперто йти

Протоками страхів.

О-о-о-о.

О-о-о-о…

Ох.

О-о-о-о…

⏳

Ох! Вже як йду,

Вже як йду вперед я,

То уздрів,

Спостеріг, що ти — не поряд…

⏳

Ой, леле! Ой, леле!

Прикрим це є…

Ой, леле! Ой, леле!

Боляче все це.

Моя люба!

Чуєш, люба,

Чом не йдеш і ти?

Ну ж бо! Йдемо, йдемо!

Ох! Чом не хочеш йти?

Чом не хочеш йти?

Ой, леле! Ой, леле!

Чом не хочеш йти?..

⏳

(February 24, 1975)

John Bonham,

Jimmy Page,

Robert Plant

(1 січня 2026 р.)

Олександр Пузиренко