Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об'єднання, засноване в Харкові. Проіснувало з 1926 до 1928 року та посіло значне місце в рамках українського літературного процесу в Радянській Україні. ВАПЛІТЕ вважають центром Українського відродження 20-х років.
Ця літературна спілка об'єднувала в собі видатних поетів, письменників та відомих представників української культури, які були революціонерами у своєму мистецтві та ставили собі за мету відродження української культурної спадщини. ВАПЛІТЕ покладала свою основу на створенні нової української літератури шляхом асиміляції найкращих досягнень західноєвропейської культури.
Провідна ідея організації — відродження української нації. Крім того, учасники академії відмовлялися від ідеології більшовизму та московського імперіалізму. Вимогами учасників ВАПЛІТЕ було національне самовизначення та утвердження на всіх рівнях українського культурного відродження.
Лідером організації був Микола Хвильовий, який висунув гасла «Геть від Москви!» та «Дайош психологічну Європу!», президентом — Михайло Яловий (пізніше Микола Куліш), секретарем — Аркадій Любченко.
До складу ВАПЛІТЕ ввійшли найвидатніші українські письменники, які перебували в цей час у Харкові: Микола Хвильовий, Михайло Яловий, Аркадій Любченко, Олесь Досвітній, Микола Куліш, Майк Йогансен, Григорій Епік, Павло Тичина, Іван Сенченко, Олекса Слісаренко, Петро Панч, Микола Бажан, Юрій Яновський, Володимир Сосюра, Юрій Смолич, Іван Дніпровський, Олександр Копиленко, Петро Шатун та інші.
Шлях культурного розвитку за прикладом Європи не припав до душі багатьом письменникам-партійцям. Негативно подібні заяви сприйняв і офіційний радянський режим. Як відомо, за ваплітянами вели нагляд ще від початку заснування їхньої організації.
28 січня 1928 р. було конфісковано вже надруковане 6-те число літературно-художнього двомісячника «ВАПЛІТЕ» «через уміщення другого уривка з «Вальдшнепів» Хвильового, ВАПЛІТЕ змушена була «самоліквідуватися». Навіть після того, як радикальні письменники покинули об’єднання, переслідування влади тривали, його учасників охрестили «націоналістами» та «опортуністами». Зрештою, ВАПЛІТЕ оголосила про саморозпуск.
Члени ВАПЛІТЕ — одні з перших жертв репресій сталінського режиму.
