Ідея створення Мистецького українського руху виникла у групи літераторів, які змушені були покинути радянський союз після Війни.
Метою Мистецького українського руху було об'єднання видатних українських письменників за кордоном, які дотримувалися національної ідеології, і створення центру творчих дискусій між представниками різних стилів та напрямків української еміграційної літератури тогочасності.
В рамках МУРу письменники активно співпрацювали з різними мурівськими журналами, зокрема з визначним виданням XX століття — мюнхенською «Аркою».
МУР — організація, яка стала першою українською літературною спілкою після Другої світової війни.
Митці, що входили до МУРу, мали свідоме завдання створювати синтетичний образ України та відтворювати її духовність у різних часових періодах. Головне завдання українського мистецтва, яке бачили засновники МУРу, було безумовно й повністю служити інтересам нації, яка завжди боролася за своє місце та права.
МУР об'єднував митців різних стилів та напрямків, щоб підкреслити, збагатити та зазначити особливості кожного стилю, ідеї та напрямку. Важливим завданням організації була забезпечення свободи в ідеях, а також повного творчого розвитку особистості. При цьому будь-яка політична заангажованість відкидалася, оскільки література повинна була звільнитися від політики.
21 – 23 грудня 1945 р. в Ашаффенбурзі був проведений Перший з'їзд організації. Було затверджено статут, обрано правління на чолі з Уласом Самчуком, заступника голови Юрія Шереха. Виголошено доповідь Юрія Косача «Криза сучасної української літератури», що була надрукована в другому збірнику «МУР». Автор критикував діяльність попередників, зокрема розпорошеність угруповань, відсутність їхньої єдності та політичну заангажованість.
Пізніше була створена видавнича комісія МУРу, яка давала дозвіл поставити на виданні марку «Золота Брама», що свідчило про апробацію даної книжки МУРом і гарантією високого рівня твору. З цією маркою вийшло чимало видань.
Організація українських письменників в еміграції пережила багато внутрішніх та зовнішніх суперечностей і труднощів. Через фінансові труднощі всі її періодичні видання були неперіодичними. Окрім серії «Мала бібліотека Муру», видавалося також декілька газет та журналів: «Рідне слово», «Українська трибуна» (Мюнхен), «Заграва» (Авсбург) та інші.
Ці журнали, видані поза межами України, стали своєрідними платформами для об'єднання українських письменників, поетів, критиків та інтелектуалів. Вони сприяли розвитку творчих дискусій, представляли різноманітні стилі та напрямки української літератури.
Часто виникали конфлікти через відсутню можливість видати книжку певного автора або відзначити її маркою. Все залежало від зв'язків автора, а не від його таланту. У другій половині 1947 року посилився тиск політичних партій.
Відсутність фінансової підтримки, реформи в Німеччині, процес міграції, постійні напади з боку партій сприяли бажанню письменників працювати окремо. Поступово організація почала розпадатися. Кінець прийшов улітку 1948 р.
