Харків, Україна
9 квітня
Минулої суботи пила брют з головною редакторкою: погодили повторне видання. Читай уважно, її гіпотеза: твоя книга влетіла в категорію пронизливих підліткових мемуарів. Пізній пубертат із роками обростає перевагами. Моя письменницька спроба випадково влучно попала у фокусну тему цьогорічної премії Форуму видавців, інакшої причини віддати нагороду неофітові я не уявляю. Протягом наступного місяця видавництву написали з 4 країн із запитом на переклад. Видаватимуть за невиключною ліцензією. Як розумієш, повторний тираж — лише перший крок на шляху до грошей (для видавництва), до роз’їздів по літературним фестивалям, презентаціям, та невсипущим контролем за словами (для мене).
Редакторка сказала, щоб я не марнославилась — натомість бралася за наступну книгу. Смішна, бо не знає, що ти з 10 років калічила мене, називаючи не по роках розумною. Дякую: я не маю вершин, які б не нівелювала з моменту їхнього підкорення. Немає в мені мого: сімейний герб на спині вибито за твоїм ескізом — міщанський, але ж зі стрілами на короні!
Удаймо, що цим листом я тебе інформую про поточний стан справ, ніби знову ділимо недільний сніданок на дев’ятьох, а не маніпулятивно переконую, що ти відхрестилася не від тієї онуки. Та не пішла я в науку! Оперування словом не робить мене розумною, але містить свою пастку: я пишу посередньо, тому, напевно, ніколи не припиню.
Заповіт уже не змінити, але й ставлення не міняй: я лишилася безсилою, як у підліткові роки, просто навчилася маскуватись. Після відмов у двох видавництвах я була вимушена придумати легенду, відмінну від тієї, яку вигадала мені любляча родина. Сила і вплив не приходять до жінок, народжених найкрасивішими чи найрозумнішими. Вона приходить до тих, що ризикують та готові зробити надзусилля заради неї. А кволе тіло воля з місця не зрушить, тож за пів року без вихідних я спробувала метамфетамін. Якщо забула, нагадую: тобі під ним оперували гайморит. Обсипало кисті, тому на презентації книги сиділа в рукавичках, бо тональний крем не витримував спеки. Газетярі вирішили, що то я для них.
Щойно зрозуміла — ти ж цього і добивалася! Аби всупереч я виросла іншою і досягла більшого за тебе. План спрацював відсотків на 90: волосся не стрижу.
Кульбаба, що витинається з-під асфальту узбіччя, викликає захоплення і всезагальних оплесків; за виноградним паростком на виплеканій селекціонерами й садівниками лозі прискіпливо стежать, і відтинають без жалю, якщо зав’язків грона не з’являється за червень. «Не вари воду» — обірвала б ти, якби стояла поряд, але ти лежиш в землі. Цікаво працює родинне підсилення — як залізне кільце на нозі, яке оточення сприймає за Картьє. Їм не видно ланцюга, яким я прикута до слави. Пути, зроблені з любові, не розбити — не залізні ж. Напевне, людство так продовжується: бо поневолене любов’ю.
До виплати гонорару два дні. На картці 500 грн, а сьогодні переїхала на нову квартиру. Вистачило на воду і настільну лампу, читала «12 обручів», вимкнувши телефона. Обожнюю, коли чоловіки зображають жінку як сирену, богиню, мару, як хочеш, — але не живу людину. Не розповсюджуватимусь: може вони так нас і бачать. Потягнуло сплеснути руками — «як тоді богиню сміють принижувати, ґвалтувати та всіляко утискати!» — і тут згадала, що люди зробили з Божим Сином Людським. Може й не тільки з ним. Усе прозоро — тільки страшно стати богинею в їхніх очах.
Дякую, що не жаліла. Ти усвідомлюєш, що була феміністкою і створила матріархальну сім’ю? За це твердження дозволяю скинути з полиці вазу чи змусити молоко у каві закиснути. Загалом, дай відповідь як зручно чи як дозволяє коло. Ти на Третьому чи П’ятому? Приїду в суботу, привезу поїсти та фарби для лави. Висаджу нарцисові цибулини.
