Біографія
Пілар Кінтана народилася в 1972 році в місті Калі на тихоокеанському узбережжі Колумбії. Працювала сценаристкою на телебаченні і в рекламі. Після трьох років подорожей світом в 2003 році вона видала свою першу книжку.
Загалом вийшло п’ять її романів. За найсвіжіший – «Безодні» – в 2021 році отримала Премію Альфаґуара, яка складає 175 тисяч доларів і є однією з найбільших не тільки для творів, написаних іспанською мовою, але й у світі. Роман «Сука», який є четвертою книжкою письменниці, виданий у 2017 році.
Сука
Тоді Дамаріс подумала, що, може, варто податися у гори … і зайти аж за Ла-Деспенсу, рибне господарство і територію Збройних сил, за місця, де вона була з Рохеліо і де ще не встигла побувати, щоб загубитися, як сука і хлопчик з фіранок Ніколасіто, загубитися там, де сельва найстрашніша.
Дамаріс із чоловіком і трьома собаками живе на океанському узбережжі. Мабуть, це не те життя, про яке мріяла жінка: вона заробляє з того, що доглядає за будинками багатших сусідів, живе в борг, до 40 років так і не народила.
«Життя здавалося подібним до бухти, яку вона мала перейти пішки, вгрузаючи ступнями у твань, по пояс у воді, самотня, цілковито самотня, у тілі, яке не дало їй дітей і вміло лише ламати предмети».
Її життя здається ледь не безглуздим, проте наливається фарбами, коли їй дарують цуценя-суку. Піклування за нею відволікає Дамаріс від рутини, проте разом із тим жінка фактично заздрить цьому безтурботному створінню, яке може піти, куди захоче і коли забажає, не турбуватися ні про що і не усвідомлювати складнощів життя. Але більше за все Дамаріс заздрить суці за те, що та сміє вагітніти і навіть не зважає на розпач своєї власниці, – фактично за те, що тварина живе лише своїми інстинктами.
