Ні разу, зовсім ніхто не підіймав тезу про те, а як, власне, бути зараз початківцям? Що їм робити? Куди їм іти? Як їм вчитися? Де публікуватися?

Пам'ятаю, колись мій колега, який переходив від лірики до прози, у мене запитав: «Софіє, що робити, якщо я пишу вибірково – спочатку кінцівку, потім епізод із середини, потім – початок?» Я відповіла: «Плакати, бо з вірогідністю у 70% якась із сюжетних ліній у тебе не зійдеться».

За довгі роки написання “Соборних норн” я вивела багато цікавих лайфхаків, способів та інструментів, що допомагають мені робити тексти легшими та цікавішими. І тепер я радо ділюся ними і з вами.

Як і обіцяла – нарешті огляд на «ЛЕГЕНДИ ТА ЛАТЕ» Тревіса Болдрі.

Сьогодні ми розглянемо декілька шляхів, чому люди приходять до мистецтва. Звичайно, їх є значно більше, і у всіх людей мотивація та причини почати займатися творчістю виключно свої, але я хотіла би спробувати виділити та пояснити ключові.

Його серце належало шматочку брауні з лимонним курдом з самого відкриття “Вівату” – майже чотири роки тому. Він приходив туди фотографувати книги, говорити з людьми, пригощати друзів чимось смачнішим за київський торт і дівчат чимось кращим за 3в1 [Письменницький челендж: день 9]

Артур продав душу дияволу – так казали сусіди. Продав за повний комплект принад щасливого життя: кар'єру, сходинки якої більше нагадували екскаватор, за вірних друзів, двійку синів і прекрасну дружину.