Біографія
Наомі Фонтен народилася в Уашаті – індіанській резервації в провінції Квебек. Вона належить до народу інну, який розселений по 14 резерваціях на сході Канади. Викладає французьку мову. Своїми творами вона намагається зруйнувати стереотипи про громади інну, особливу увагу звертаючи на їхню стійкість та історію.
Куессіпан. Тобі; Маніканетіш. Маленька Маргарита
Раніше ці ліси були населені чоловіками й жінками, які брали в свої руки те, що їм пропонувала Земля. Їх там уже немає, але вони залишили на каменях, на водоспадах, на зелені ялин свій відбиток, свій погляд.
В індіанській резервації все очікувано: високий рівень безробіття змушує покладатися на державні виплати; школу закінчують у двадцятирічному віці, коли вже мають дітей; однолітки цих «школярів» вчиняють самогубство; алкоголь і наркотики дозволяють якось пережити нудьгу. Корінне населення Канади фактично покинуте напризволяще.
«Церковні тексти, які шепочуть члени сім’ї. І як фоновий шум – дитячі крики, змішані з жіночим плачем. Крихка надія священника, який уже вкотре проводжає в останню путь молодшого від себе члена громади».
А втім, і в цій глушині люди намагаються влаштувати собі нормальне життя. Головний спосіб вибратися з ями – це освіта. Щастить тим, кого беруть під опіку небайдужі вчителі. Одній із таких молодих вчительок у добровільно-примусовому порядку доручають організувати шкільний театр. І вчорашні безнадійні ледарі розквітають у новій ролі.
