На фестивалі «Книжкова країна» нашій журналістці Соф‘ї Єрмаковій вдалося поспілкуватися із чарівною Мар‘яною Гірняк. Розмову про цікаві історії з дитинства Мар’яни і як вона почала читати, про любов до Софії Андрухович і нелюбов до Юрія Андруховича та про те, у кого б Мар’яна особисто хотіла взяти інтерв’ю — читай у матеріалі.
Коли у вас зʼявилося захоплення та бажання читати літературу?
У моєму дитинстві й у моїй сім’ї була культура читання: я бачила як читає мама й тато. Тобто зростала у вдячному читацькому середовищі. Усе з дитинства: я любила енциклопедії, казки народів світу та постійно вчила вірші. Моя гарна пам’ять зараз, можливо, саме від цього, тому що я знала вірш на кожну літеру алфавіту, і коли було сімейне застілля — ставала й казала: «Зараз я буду вам розповідати». І не дай боже хтось би кашлянув чи чхнув.
У підлітковому віці я теж читала. Читала те, що пропонувала полиця «Підліткова література у книгарні». Я була не надто вибагливим читачем. Це, наприклад, «Дівчина онлайн», «Невгамовна Кейті», «Паперові міста». Це майже ніколи не була класика.
Але мій зрілий вибір, який вважаю переломним, був на 2 курсі навчання в коледжі, коли я зрозуміла, що в класиці, зокрема українській, — сила, тому що ти набираєшся там лексичного запасу, відповідно збагачуєш своє мовлення і розширюєш світогляд.
Який тип літератури читаєте більше? Чи це література, щоби більше дізнатися інформації, яку можна використовувати в роботі, чи література для відпочинку та дозвілля?
Я читаю все. На моїй полиці є від Шекспірового «Гамлета» до «Записок нейрохірурга» Генрі Марша. Мій світогляд базується на тому, що потрібно бути у всьому обізнаною. Розумію, що маю знати світову класику. І це не просто вимога — мені цікаво. Люблю «Собор паризької Богоматері» Гюго з розлогими описами цього храму, сестер Бронте, Ремарка та Гемінґвея. Але королем вважаю Шекспіра. Також розумію, що завжди має бути історичне підґрунтя та відповідний світогляд. Тут згадую «Перспективи…» Степана Бандери й усю націоналістичну літературу.
З професійного: я як телеведуча дбаю про культуру свого мовлення: видання «Як ми говоримо Бориса Антоненка-Давидовича» - мій найкращий друг.
З ким з українських сучасних письменників/письменниць ви хотіли б поспілкуватися як телеведуча?
Це однозначно Оксана Забужко у всіх її сенсах. Вона мені до вподоби і як письменниця: її «Музей покинутих секретів» та «Notre Dame d'Ukraine», і як громадська діячка, яка реагує на всі гострі питання, і як активна людина, яка порушує українські питання на міжнародній арені. Цікава з погляду того і як вона пише, і як вона мислить.
Ваш топ 1 із текстів українських сучасних письменників, які ви читали та радите.
Я обожнюю «Амадоку» Софії Андрухович. Це твір, який містить купу сюжетних ліній. Читала його довго, десь 2 місяці, але це було варто того: у мене на цитати все розкладено й таке добірне мислення та слова в авторки. На відміну від її батька, який абсолютно себе сфальсифікував, коли пішов на розмову із Шишкіним, «хорошим рускім», який ще не мертвий, тому хорошим бути не може.
Бачите, замало бути інтелектуалом, треба, щоб цей інтелект працював на розвиток твоєї країни. Юрія Андруховича я не читаю — це позиція, а Софію Андрухович люблю.
Яку книгу української літератури ви б порекомендували прочитати кожному українцеві для закріплення розуміння сутності росії?
Я можу порадити навіть два твори про Голодомор. Це художні книги, але на прикладі двох сімей прожито все. Це «Марія» Уласа Самчука та «Жовтий князь» Василя Барки, які, звичайно, вилучені із програми й не повернуті досі, а вже 10 років минуло. Це запитання до всіх міністрів освіти. Також це «Сад Гетсиманський» Івана Багряного та «Бояриня» Лесі Українки. Такі 4 художньо обрамлені історичні тексти.
Підтримай медіа Bestseller, якщо тобі подобається наш контент та матеріали!
Банка для донатів: https://send.monobank.ua/jar/43FCeWS3db
Авторка: Соф‘я Єрмакова
Коректорки: Анна Ковбасенко та Ангеліна Іванченко.
Маєш цікавий матеріал про сучасну українську літературу та хочеш, аби його опублікували? Надсилай на пошту bestseller.corporate@gmail.com.
Популяризуймо сучукрліт разом!
