Зняти шкіру, розрізати на шматки, викласти на сковорідку, поставити на вогонь, посипати сіллю, гарненько перемішувати; як підсохнуть, викласти на серветку, обкачати в борошні й обсмажити у великій кількості олії, можна з цибулею, а можна без. Посипати спеціями і
їсти з часниковим соусом.
Також дехто, почистивши й нарізавши на шматки, викладає на сковорідку й тримає якомога довше, доки м'якуш не виділить вологу, і цю воду віджимають. Коли м'якоть перестане виділяти вологу, її слід обсушити, а потім довго смажити, рясно полив олією, доти, доки шматочки не покриються зморшками. Потім їх викладають на тарілку, посипають спеціями і їдять. Олія зі сковорідки вже ні на що не годиться, але якщо додати до неї холодного вина, яке разом із парою видалить присмак каракатиці, тоді вона підійде для приготування юшки, і вона буде кращою за ту олію, яку взагалі не використовували в готуванні.
Якщо немає ніякої іншої харчів, крім каракатиці, її слід обсмажити з цибулею, як було сказано вище, потім розкласти по тарілках, полити смачним жовтим соусом з вареним часником, і ця страва наситить.
Свіжу каракатицю слід гарненько промити, потім викласти на пательню або поставити в піч, додавши води, терпкого соку, олії та молодої цибулі. І так готувати. Але перш за все треба позбутися гіркоти.
