
ВАШИНГТОН — Дедалі тісніше партнерство між Китаєм, Росією, Іраном та Північною Кореєю перетворилося на один із найсерйозніших викликів для безпеки Сполучених Штатів та їхніх союзників.
У своїй книзі «Вісь агресорів» (Axis of Aggressors) контр-адмірал у відставці Марк Монтгомері разом зі співавторами Бредлі Боуменом та Елейн Дезенскі наводять понад 600 прикладів співпраці між цими чотирма авторитарними державами. Автори наголошують, що їхня координація охоплює військову, технологічну, економічну та кібернетичну сфери.
Монтгомері, який обіймає посаду старшого директора Центру кібернетичних та технологічних інновацій, а також є старшим науковим співробітником Фонду захисту демократій, переконаний: Захід і досі недооцінює як масштаби цього альянсу, так і загрозу, яку він несе.
В інтерв'ю виданню RFE/RL він детально проаналізував ситуацію довкола України та Ірану, а також попередив про дедалі більший ризик виникнення одночасних збройних конфліктів у світі.
Україна воює не лише з Росією
Відповідаючи на запитання, Монтгомері погодився, що Вашингтон справді недооцінює ці чотири країни як єдиний скоординований блок. Він наголосив, що Україна фактично веде війну не лише проти Росії, а й проти Ірану, Північної Кореї та Китаю:
• Іран постачає безпілотники Shahed та передав технології для їхнього виробництва безпосередньо на території РФ.
• Північна Корея відправила на фронт близько 12 000 військових, а також, за оцінками, від 5 до 6 мільйонів артилерійських і мінометних снарядів.
• Китай підтримує російську оборонну промисловість, постачаючи мікроелектроніку, яка використовується у ракетах, що б'ють по українських містах.
За словами Монтгомері, підтримка України з боку США виявилася недостатньою. Він піддав жорсткій критиці як адміністрацію Джо Байдена, так і Дональда Трампа, зазначивши, що Сполучені Штати не спромоглися надати достатньої кількості сучасного озброєння та не забезпечили належного рівня військової залученості.
Іранська загроза та ілюзії Європи
Експерт також переконаний, що Європа хибно сприймає загрозу, яка походить від Ірану. Тоді як чимало європейських урядів розглядають напруженість між Тегераном і Вашингтоном як суперечку двох рівноправних сторін, Монтгомері описує Іран як глибоко вкорінений авторитарний режим. Цей режим несе пряму відповідальність за спонсорування тероризму, фінансування регіональних проксі-угруповань та організацію нападів, які забрали життя тисяч західних військових і цивільних осіб.
Він особливо підкреслив, що Іран має потужну політичну та економічну підтримку з боку Росії та Китаю.
Ядерні амбіції та Ормузька протока
Аналізуючи ядерну програму Ірану, контр-адмірал наголосив: критично важливо не допустити, щоб Тегеран заволодів ядерною зброєю та ракетами великої дальності. На його думку, нещодавні військові удари відкинули ядерні амбіції Ірану на п'ять-десять років назад. Цього вдалося досягти завдяки руйнуванню інфраструктури, пошкодженню потужностей з виробництва ракет та ліквідації ключового персоналу.
Утім, Іран і надалі зберігає можливість отримувати технологічну допомогу від Москви та Пекіна. Експерт також акцентував на стратегічному значенні Ормузької протоки, попередивши, що географічне положення Ірану дає йому потужний важіль впливу на один із найважливіших судноплавних маршрутів у світі.
Виклики для Пентагону
Монтгомері попередив, що у процесі підготовки до ймовірних одночасних конфліктів Пентагон стикається з двома фундаментальними проблемами: структурою збройних сил та запасами боєприпасів.
Хоча армія США залишається відносно потужною, роки скорочення оборонних бюджетів суттєво підірвали її боєготовність. Проте значно серйознішою проблемою є боєприпаси. Після десятиліть хронічного недофінансування, американські арсенали ще більше виснажилися через військову підтримку України та операції, пов'язані з протидією Ірану.
Торкаючись теми санкцій, Монтгомері зазначив, що обмежити китайську підтримку Росії та Ірану вкрай складно. Причина полягає в тому, що значна частина мікроелектроніки є цивільною продукцією подвійного призначення, яку згодом легко перепрофілювати для військових потреб. Він також додав, що санкції проти експорту російської та іранської нафти юридично існують, але на практиці їхнє дотримання контролюється вкрай слабко.
Україна як «лабораторія» сучасної війни
Після особистого візиту на українську передову, Монтгомері назвав цю війну «лабораторією» сучасних бойових дій. Росія стрімко адаптує свою тактику на полі бою і щедро ділиться здобутим досвідом із Китаєм, Іраном та Північною Кореєю. Північнокорейські військові, які воюють пліч-о-пліч із російськими силами, також здобувають безцінний бойовий досвід.
Він висловив жаль з приводу того, що Сполучені Штати не залишили в Україні достатньої кількості військових фахівців, які могли б вивчати ці інновації безпосередньо на місці.
Насамкінець Монтгомері попередив: співпраця цієї «четвірки» виходить далеко за межі українського театру воєнних дій. За наявними даними, Росія надає Ірану розвідувальну інформацію, сприяє розвитку ракетної та космічної програм Північної Кореї, а також передає передові військові технології Китаю.
Джерело — Radio Free Europe/Radio Liberty