Незадовго після смерті Едмонда Гамільтона Джуліус Шварц запросив Лі Брекетт на ланч до свого офісу. Жінка перед ним з’явилася абсолютно бліда й чимось приголомшена – коли Джуліус кинувся запитувати, що сталося, вона відповіла йому:
– Мені тільки що подзвонив Джордж Лукас. Він просить, аби я написала сценарій до «Імперія завдає удару у відповідь».
«Імперія завдає удару у відповідь» – другий за порядком випуску, але п’ятий за хронологією фільм відомої кіносаги «Зоряні війни». Для роботи над сценарієм цієї частини Джордж Лукас хотів залучити когось, хто вже мав набиту в космооперах руку: легенда голосить, що один із друзів приніс йому книжку Брекетт і дав зі словами «ось, той, хто напише сцену в кантині краще за тебе». Слушне зауваження, якщо враховувати, що майже кожне оповідання Брекетт містить згадку якоїсь корчми, де обов’язково відбуватиметься міжгалактичний мордобій. Історії Брекетт пронизані брутальністю й певним маскулізмом, хоч і не позбавлені, на відміну від багатьох інших історій жанру, цікавих і сильних жіночих персонажів. Її герой – це, як правило, обпечений життям чоловік, котрий потрапляє в небезпечну пригоду, і шлях його обов’язково буде всипаний тілами. Якщо ж історії Едмонда Гамільтона, скрушно похитавши головою, дійсно місцями можна назвати наївними, то Брекетт же любить тримати певний градус як фізичної, так і психологічної жорстокості, і робить вона це до останнього рядочка. Цитуючи слова Пола ді Філіппо про її творчість: «Життя [у творах Брекетт] важке, жорстоке і підступне, тож вимагає постійної пильності та винахідливості від тих, хто хоче вижити».
Коли Лукас зустрівся з Брекетт вперше, то спитав, чи писала вона коли-небудь сценарії. З незворушним лицем, вочевидь думаючи, що Лукас з неї підсміюється, вона почала перераховувати стрічки, над якими працювала сценаристкою, більша частина з яких була зрежисована Говардом Гоксом. Лукас сором’язливо вмовк, після чого між ними відбувся наступний діалог:
– Так ви та сама Лі Брекетт?
– Так. Ви не тому мені зателефонували?
– Ні. Я зателефонував вам, бо ви письменниця бульварної наукової фантастики…
Брекетт взялася за роботу – декілька разів вони ще додатково зустрілися і Лукас дав їй відповідні вказівки. Разом вони вибудували скелет твору й чоловік залишив Брекетт наодинці з чернеткою. На той момент у Лі вже було діагностовано рак (Роберт Блох у своїх спогадах про неї стверджував, що з хворобою вона боролася чотири роки) – чернетку вона завершувала вже в лікарні. Ірвін Кершнер, режисер стрічки, згадував, що Лі відпросилася на вихідні, аби з’їздити на огляд, але так і не вийшла з лікарні і не встигла дожити навіть до попередньої ревізії свого сценарію: Лукас спантеличено потирав потилицю, адже залишився ні з чим. Йому подобалося, як Лі прописувала діалоги між персонажами, але йому не вистачало дій: робота над вестернами Говарда Гокса з їхніми постійними повторами все ж дала свої наслідки. Лукас передав роботу над сценарієм Лоуренсу Кездану; той теж не надто добре відгукувався про сценарій Брекетт: він кликав його «застарілим», та й атмосфера, створена нею, на його думку, ніякого стосунку до «Зоряних воєн» не мала.
Врешті-решт, від сценарію Лі у фінальному варіанті мало що лишилося, але її ім’я все одно зазначається у титрах «Імперії…». Воно все ж і не дивно: Лі зробила надзвичайно багато для цього жанру й привнесла туди свої специфічні тропи, так що не дати їй визнання та триб’ют на такому рівні (ще й посмертно) було б надзвичайно несправедливо. Щодо тих самих своєрідних «фішок», які Лі започаткувала, або ж «розкрутила» в жанрі, то навіть існує думка, що вона ґострайтила першу частину «Зоряних війн». Про це я закріплю вам дуже розлоге й цікаве відео, яке, на мою думку, хоч і не підтверджує, що Лі була причетна до того сценарію, але вкотре підкреслює, що її ідеї використовуються в масовій культурі й донині.
