Мистецтво(вірш)

я розлюблю тебе завтра,

а може сьогодні

поки буду курити, та твоєму балконі.

як музику якої було забагато

або як сонце, яке занадто яскраве.

бо ти ніби з книжок виліз

весь такий добрий й ласкавий

а як я можу такого любити?

для мене кохання це біль

це заплакані червоні очі

це синці на оголеному серці

це мистецтво створене в болі й муках.

можливо, через пару років

я згадаю про тебе

але для болю в серці,

для нового мистецтва


Мені треба ще шось тут написати що б було 100 слів)

Як у вас день?

Як справи?

Які у вас захоплення?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
varvax
varvax@varvaxx

849Прочитань
8Автори
4Читачі
На Друкарні з 20 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Усіх свідків доля

    Оминайте ліс страшенний. Сховище потвор. Не купляйте ті хвилини, ціною власного життя.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи
  • Натхнення та успіх Наталії Топольницької

    Я — Наталія Топольницька, очільниця культури в Добротвірській громаді. Нещодавно побачила світ моя перша поетична збірка «Льони на вітрах». Поетичні взірці розміщені а альманасі «Сніп» від Всеукраїнської поетичної родини

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “В глибокому лісі завжди тихо і спокійно..

    Це на диво завжди заспокоювало мене тож я збирався ніколи не покидати цієї місцини. Я жив серед дерев і листя. Інколи здавалося, що я навіть міг розуміти, міг розуміти вічно мовчазні дерева...

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Усіх свідків доля

    Оминайте ліс страшенний. Сховище потвор. Не купляйте ті хвилини, ціною власного життя.

    Теми цього довгочиту:

    Жахи
  • Натхнення та успіх Наталії Топольницької

    Я — Наталія Топольницька, очільниця культури в Добротвірській громаді. Нещодавно побачила світ моя перша поетична збірка «Льони на вітрах». Поетичні взірці розміщені а альманасі «Сніп» від Всеукраїнської поетичної родини

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • “В глибокому лісі завжди тихо і спокійно..

    Це на диво завжди заспокоювало мене тож я збирався ніколи не покидати цієї місцини. Я жив серед дерев і листя. Інколи здавалося, що я навіть міг розуміти, міг розуміти вічно мовчазні дерева...

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво