В цьому альбомі багато літер "д", багато віршів і багато щирості.
Для мене, якщо чесно, стало відкриттям, що я сракою дивився останній відбір Х-Фактору. Зізнаюсь чесно, скоріш за все це були тільки перші відбори, але ж саме перший відбір з треком "Вночі" я пам'ятаю дуже добре! І чи то якось я впустив цю нитку розвитку колективу, чи взагалі подібна музика на той момент була захована за великою андерграундною ширмою, чи якось на той час я приділяв увагу більше тому, що у нас є, як то кажуть, "на поверхні", коротше кажучи, друге знайомство з цим колективом для мене відбулось минулого літа на Співаниці у Києві.
Ми стоїмо перед початком другого, скоріш за все, виступу, запізнившись і потрапивши на кінець виступу ЩукиРиби, але із задоволенням послухавши акапельне виконання чудового тріо, якому ми завдячуємо цьогорічному мюзіклу "Колядки на Кудрявці" (як буде можливість — обов'язково подивіться цього Нового року — абсолютно аутентичний і несхожий ні на що продукт). Перед початком виступів Циферблату, я питаю у моєї подруги Яни, хто це за хлопці і чим, взагалі, популярний колектив. На що отримую відповідь: послухай, гурт дійсно шикарний атмосферно, хоч і інді.
І я реально кайфонув на ту годину, хоч і реально вперше слухав наживо сам колектив.
"Перетворення" — це не тільки вдала алюзія на відомий твір Кафки, це ще й 13 якісних композицій, наповнених віршами. Саме не текстами, а віршами. Для українського культурного простору це досить рідкісне явище, бо для віральної поп-музики важливий гачок. Важливі тексти чи то пак, уривки текстів, які розлетяться на цитати. Як це було з першим альбомом KAZKA, чи з будь-яким трешовим матеріалом Потапа, чи Полякової, чи etc. Але ми не порівнюємо музику київського колективу з відвертим натурпоппродуктом, а тому повернемось до справи.
Вірші. Із, напевне, хороших референсів — згадка про, на жаль, вже теж напівзабутий столичний бенд 5 Vymir. Згадка про них у Циферблатів у відкривашці "Диско-Фанко Терапія" абсолютно доречна: можливо вони і стали певними "пращурами" і протоптали доріжку для майбутнього саунду сучасників оглядаємого гурту. А ще — непогана будова лірики у "Для чого ти прийшла?" — справжній флешбек у українську інтимну лірику ХХ століття.
Щодо звуку альбому. Він легкий та зефірний, подібно багатьом сучасним інді-гуртам, як фірмово-закордонним, так і нашим версіям. Є цікавий концепт ностальгії за звуком британських 70-их — цікаво, чи недарма Даніїл, фронтмен та вокаліст гурту, має в своєму образі ноти андрогінності та легендарного Девіда Боуї? І чи до снаги йому тягатись у цьому плані із покійним Зіггі Стардастом?
Загалом: для першого релізу спродюсованого саме на широкий загал (бо сам альбом у гурту не перший), хлопці справились на дуже і дуже непогану оцінку. Але, знову ж таки, як і в образі Зіггі Стардаста, є справжня історія та філософія, над якою Девід Боуї працював роками, за що і став легендою у майбутньому. А у київських хлопців із Циферблату — все ще попереду.
✅ PROS: альбом цікавий, як для камерного прослуховування, так і для фонової вечірки з друзями. Є концепт, і він не вимучено-найгірший, як це роблять виконавці зі стажем, щоб виправдати творчий застій. Вірші та образи.
🛑 CONS: гурт має великий потенціал, і навіть "Перетворення" його розкриває не до кінця. Увесь матеріал сприймається, як цілісна система і для молодіжного формату Циферблат взяв дуже серйозну нішу, яку зараз намагається розкривати. Словом, альбом точно не для всіх і не для кожного.
📋 FINAL DECISION: ⭐️⭐️⭐️1/2 (3.5 з 5).
➡️ CONCLUSION: Враховуючи, що вже великий сольник у колективу очікується наступного тижня в Bel Etage, певне розуміння того, що у гурта вже є деяка популярність відслідковується. І я би абсолютно точно послухав ще другий, і третій, і наступні альбоми для розуміння того, куди піде творчість хлопців і чи зможуть вони стати першими Циферблатами, а не “другими, третіми <username>” на українській сцені.
🎧 ПОСЛУХАТИ ОНЛАЙН: https://open.spotify.com/album/72FsHijJdC1xC2qFeEYk4Y?si=jyr45DvyQLu_yKrV5M4pSw
