Надлюдина чи лавандовий раф?

Я хочу знову поговорити з вами про страх. Скільки разів у голові ви поверталися до конфлікту, в якому програли? А як ви себе почуваєте при цьому? І згадайте для порівняння моменти вашого тріумфу. Чомусь негативного досвіду назбиралося більше. Так? Що цікаво, ви знаєте, як правильно вчинити кожного разу. Знаєте відповіді на всі питання. На всі. Але сумніваєтеся. Саме це й породжує страх у вас.

Це здебільшого стосується чоловіків. Я розглядаю будь-який конфлікт, як бійку. В ній все почесному. Немає місця “дейлам карнегі” і всіляким практикам і курсам по переговорах. Є таке поняття в японській філософії бойових мистецтв “мецкєй сутемі”-це тотальна рішучість йти до кінця. Не важливо, сперечаєтеся ви з жінкою на кухні чи вам погрожує міністр внутрішніх справ. Зігнетеся, будете зігнутими до кінця життя.

Ви ходите на секцію боксу. Ходите, ходите, тренуєтеся. Умовні спаринги, робота на мішку, в парах. Але щось не те. Вас знову “нагнули на роботі”, ви змовчали в черзі в магазині.

Ви знімаєте рукавички,й по завданню у вас просто бійка. Немає правил, немає раундів. Вашою ціллю є просто битися. І тут, ви серед тисячі пропущених ударів,влучаєте в голову суперника,і вам стає легше. Потім ви влучаєте ще. Ви пам’ятаєте той глухий звук? З кожним ударом у вас, як камінь,з душі. Груди вивільнюються,і страх йде. Надалі сумнівів все меншає. Тисячі питань відпадають самі по собі. Ви знаєте, як вчините. Ви народилися заново. Стали надлюдиною. Коли адреналін відступить, ви відчуєте біль. Він не важливий. Цей досвід з вами залишиться назавжди. В подальшому ви не будете собі ввечері пояснювати причини і “чому не зміг”.

Так, це практикується в більшості Бійцівських клубах, але це працює. Сіль і перець в тому, що це треба напрацьовувати постійно. Досвід. Фундамент особистості.

До речі, якщо ви мешкаєте в місті Київ, раджу сходити вам на вечір кулачних боїв KLAN FC. Це не реклама. Особливо якщо ви любитель лавандового рафу, це трохи змінить ваше уявлення про світ.