Я дуже втомленна. В мене немає сил, бажання, апетиту, сну...мене нудить. Нудить від себе, від нього від усих цих думок. Я хочу щоб це все було сном, щоб цього не було, хочу заснути- прокинутись, а моє життя не таке нікчемне.... не таке дурне.
Я знаю що це була зрада, він цього не визнає, але я тоді відчувала, що його інтерес до неї надмірний, а тепер я знаю майже все. І мені так боляче, я хочу вдарити його по обличчю сильно сильно. Я хочу кричати і плакати.
Він лізе до мене з обіймами і поцілунками. Якщо обійми для мене прийнятні то від поцілунків мені не те що гидко, але це як цілувати чужу людину. А потім я починаю згадувати все і от тоді мені знову стає бридко від того що могло бути між ними і яка я була дурепа що терпіла це все. Якби не було зради, а тільки відсутність турботи і цікавості до мене, то ці обійми і поцілунки я б пила як чисту воду, але зараз, мені здається, що він робить це для себе, щоб заспокоїти себе і переконати що все ок, що усе буде як раніше. Але я не можу, принаймні, зараз ні. Я йому більше не вірю.
Я досі не номер один. Навіть коли він пропонував йогурт дітям, а потім кумі, то я була остання і то якби я на нього не дивилась то і не запропонував би й зовсім як мені здалося.
Згадуючи як він допомагав їй навіть коли вона не просила і дивлюсь на мій розірваний годинник який лежить на полиці і розумію, що його слова, що він мене кохає і в нас сім'я - це звичайна брехня. З коханими так не чинять. Коханих обирають одразу, з пів слова без “ незнаю”. Коханих не ставлять на шальки терезів.
І він не дурень він хотів її, він був би з нею якби тільки вона відповіла взаємністю, він би переспав з нею, а вона з ним якби в нього були б гроші...гроші, хахаха!!! Я це бачу по усьому що зараз складається в один пазл.
Яка я дурепа.
* На цьому історія закінчується. Багато подробиць які нікому не відомі. Багато чого ніхто ніколи не дізнається.
