Палало полум’я в ночі , під шовковим простирадлом. Дотик подиху на тлі, місячного сяйва. Поміж зірок відчуешь ти бажання , В обіймах темряви кричати, Про всі нездійснені жадання. Всіх демонів спусти з ланцюгів, Що заборона так довго їх корила. Піднятися з колін, самотності й розчарування. Палало полум’я жаги, відчути поцілунок нестриманої влади. Скріз мороку пітьми, забрати насолоду, Що забороненим нектаром , заповнило весь розум. Кохати так, як це описують в романах, Від найлютіших ворогів, до нестриманих коханців. Палало полум’я в ночі, от тільки на світанку, Всі сновидіння , розвіються тінями .
