Посилання на Інстаграм мисткині:
instagram.com/_night_is_tender_/
Розмова з успішною українською художницею
1. Тема неба у Вашій творчості проявлена дуже виразно. Що цей образ означає саме для Вас?
Для мене небо - це не просто частина пейзажу, а головний співрозмовник і джерело нескінченного натхнення. Я постійно спостерігаю за його станами: як змінюються кольори на світанку, як небо завмирає в урочистому передчутті грози, збираючи воєдино свою нестримну енергію, або як розливається спокій у сутінках. Кожна така зміна - це окрема емоція, яку я прагну зафіксувати на полотні. У моїй творчості небо віддзеркалює велич Всесвіту. Воно нагадує про те, наскільки масштабним і таємничим є світ навколо нас. Це символ вертикалі духу та свободи, в якій немає жодних обмежень. Коли я дивлюся вгору, я відчуваю цей портал між земним і вічним, і саме це відчуття масштабу та чистої енергії я намагаюся передати глядачеві через свої картини.
2. Про сезони. Чи є час протягом року більш натхненний або той, що більше, на Вашу думку, сприяє рутинній роботі?
Для мене як для художниці не існує поняття «несезону», адже мистецтво - це і є моє життя, а воно не зупиняється ні на мить. Я переконана, що натхнення можна знайти в будь-яку пору року, якщо вміти бачити приголомшливу красу природи та відчувати її ритми. Проте є періоди, які особливо резонують з моїм внутрішнім станом. Я дуже люблю ранню осінь за її глибоку палітру та особливу тишу, а також пізню весну та початок літа, коли світ сповнюється новою енергією та світлом. Щодо рутинної роботи, то вона для мене не є тягарем. Оскільки я натхненна постійно, кожен технічний етап створення картини, від підготовки полотна до фінальних штрихів, є частиною творчого потоку. Я не чекаю особливої погоди за вікном; я просто спостерігаю за світом і переношу цю неймовірну мальовничість навколишнього світу на полотно в будь-який момент.
3. У кого з класичних та сучасних художників Ви навчалися? Чому обрали саме ці імена?
Як митець, я постійно досліджую всю історію та сучасність мистецтва. Найближчим для мене є Вінсент ван Гог - його пристрасть, сміливі мазки та здатність передати рух енергії мене неймовірно надихають. Серед українських майстрів моїм орієнтиром є Марія Примаченко. Її неповторність, самобутність та фантастичне відчуття кольору - це приклад чистої енергії, що йде від самого серця. Також мені близька Катерина Білокур з її любов’ю до кожної деталі природи. А з сучасних художників мені імпонує Олег Шупляк. Його здатність бачити подвійні сенси в одному образі надихає мене на філософські роздуми та пошук глибинних метафор у моїх власних картинах. Саме цих митців я обрала, оскільки вони не просто малювали - вони створювали власні унікальні світи.
4. Про емоції. Які з них Ви в собі приймаєте краще, а які Вам важче усвідомити?
Відповідаючи на це питання, хочу згадати слова Ліни Костенко: «І кожен фініш - це, по суті, старт». Це мій життєвий девіз. Я глибоко сприймаю життя з усіма його відтінками. Попри будь-які життєві негаразди, особисті труднощі та трагедію війни, я обираю залишатися сильною духом. Моя місія як художниці - бути провідником світла. Навіть якщо картина народжується з важких переживань, на полотні вона має перетворитися на енергію, що зцілює та підтримує глядача. Я прагну нести через свої твори виключно добро, надію та світло. Це мій спосіб перемагати темряву - і внутрішню, і зовнішню.
5. Якби Ви могли дати пораду молодим художникам, у чому вона б полягала?
Мої поради базуються на власному досвіді, і я б виділила три головні орієнтири. Першочергово це - наполеглива праця щодня. Творчість не чекає на «особливий випадок». Малюйте щодня, хоча б трошки. Я малюю всюди: у транспорті, у таксі, під час прогулянок. Важливо підтримувати цей зв’язок з мистецтвом постійно. Ніколи не здавайтеся. На шляху художника обов’язково будуть труднощі: ваші картини можуть багато разів не проходити відбір на виставки, ви можете зіштовхуватися з нищівною критикою. Це частина шляху. Потрібно йти далі та непохитно вірити в себе - і тоді обов’язково з’являться ваші однодумці та поціновувачі. Не зраджуйте себе. Слухайте свій внутрішній голос, бережіть своє покликання та свій унікальний внутрішній світ. Не підлаштовуйтеся під моду, якщо це не резонує з вашою душею. Пам’ятайте: починати ніколи не пізно. Моя власна історія - тому підтвердження. За фахом я – філолог і юрист, кандидат юридичних наук, доцент, багато років викладала у ВНЗ і професійно не була пов’язана з творчістю. Навіть зараз моя кар’єра - це керівні посади, не пов’язані зі сферою мистецтва. Але для справжньої творчості немає гендерних, вікових або професійних меж. Якщо ви відчуваєте покликання - дійте, незалежно від вашого диплома чи попереднього досвіду. Наостанок хочу додати від себе: я пройшла через багато випробувань - як особистих, так і професійних. Були моменти, коли здавалося, що світ випробує тебе на міцність, але я не зламалася. Саме цей досвід навчив мене, що мистецтво, творчість, живопис - це сила, яку ніхто не може відібрати. Будьте сильними, вірте у свою щасливу долю, самобутній талант і неповторний життєвий шлях, і нехай жодні випробування не змусять вас звернути з дороги, яку вказало ваше серце.
Слово художниці до читачів:
Не забувайте слова Василя Симоненка: «Ти знаєш, що ти - людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя - єдина, мука твоя - єдина, очі твої - одні». Ви унікальні. Бережіть своє внутрішнє світло, пам’ятайте про свою силу і обов’язково рухайтеся тільки вперед.
Героїня інтерв’ю: художниця Наталія Гуц
Запитання: журналістка Марина Чиянова
