Небезпечність “старих” друзів чи стосунки, які перестали працювати

У дитинстві я мріяла мати подружку, яка живе на моїй вулиці та полюбляє відверті розмови вночі. Так і сталося, така подруга зʼявилась)

Протягом нашої дружби мінялись міста, хлопці, друзі, а вона завжди залишалася зі мною. 

Дала їй статус найкращої подруги й настільки приймала за свою родину, що виправдовувала її брехню й недопустимі вчинки. 

Упродовж останніх двох років я вже не могла розповісти щось хороше, бо відчувала порожнечу після подібної розмови. Ділитись чимось відвертим теж було важко. 

З кожним місяцем напруга зростала, а я й не знала що робити.

Якось до мене дійшло, що я постійно її жалію і, знаходячись поруч із нею, ніколи не думаю про себе. 

Цікаво, що колись така людина була потрібна - вона є просто поруч і приймає мене (хоча скоріше їй байдуже до всіх, а мені здавалось, що то було прийняття). Зараз я змінилась. Потреба в конкретних залежностях від людей згасла, з'явилися свої цінності й бачення особистих кордонів. 

Місяці два тому я наважилась зробити крок уперед. Не дивлячись на сум і біль, написала повідомлення про свої почуття й позвонила, щоб разом вирішити що робити далі. Людина говорила нібито шаблонами, невідверто та взагалі нічого не чула.. Саме тоді я зрозуміла, що не хочу мати таких людей у своєму близькому оточенні. 

Відтоді життя покращилось. 

Почала помічати, що маю гарних друзів-однодумців навколо себе, які підходять мені. З’явилося більше енергії. Зовсім пропало відчуття провини за тяжку працю чи особистий ріст.

Здається, ніби я носила взуття 35 розміру, маючи 38, а тепер все по розміру ще й з місцем для розвитку. 

Цим довгочитом хочу нагадати, що не всі близькі стосунки варті продовження, не треба їх зберігати тільки через те, що залишилось у пам'яті. Але й не треба рвати, не поговоривши з цією людиною, бо кожен має право на вибір та дію (можливо їм теж хотілося би змінити вашу взаємодію чи закінчити).

Що добре виконувати все вчасно й, що концентруючись на проблемі, неможливо побачити щось крім неї.

Як каже мій друг:

“Краще вчасно послати на..й і поплакати два тижні, чим плакати протягом усього життя”.


Бажаю бути чесними із собою й світом, 

Дякую за увагу)

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Анастасія
Анастасія@Engnux

Вчителька англійської мови 🧡

1.6KПрочитань
3Автори
36Читачі
Підтримати
На Друкарні з 14 липня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається