Недовершеність суперсімейки.

Багато хто пам’ятає цей мультик, як святом дитинства. І воістину він є таким і для мене. Мені подобаються якого чудового ворога вони створили, як вони відтворили ідею сегрегації особливих людей від не особливих, і яка дійсна різниця між фізичними якостями. Та якби все було так гладко, я не писав би цей текст…

Рекомендую вам переглянути цей фільм перед прочитанням цього тексту і самому замітити ці проблеми.

Спочатку я хочу перерахувати теми які підняті в мультфільмі.

  • 1 Відділення супергероїв в ідоли/вигнанці

  • 2 Створення фальшивого Ідола у суспільства (і через це з’явився Синдром).

  • 3 Питання Сім’ї й своїх цілей у Неймовірного.

  • 4 Створення системою проблем, щоб та сама система їх виправила(Страхувальна компанія).

  • 5 Заборона використання талантів.(“В тебе є приховані здібності. Приховуй їх дальше.”)

  • 6 Кожен має бути на своєму місці (правильне використання Супер героїв).

  • 7 Сірість (Неправильність) буденності.

Це приблизно всі такі теми. Я не буду відносити теми секретного життя, або неосвідченності самих людей (слабкості)(наприклад, навіщо мені ставати сильним якщо є сильний який врятує/захистить/подолає ворогів/ триматиме справедливість замість мене). В суперсімейки й без цього проблема є.

Проблема перша.

Анти Симпатія до Синдрома.

У вас, глядачів, звісно симпатія до Синдрома була. Він був тим злодієм якому співпереживаєш, хочеш любити, гладити, і показувати світу що він правий. Але в персонажів у фільмі абсолютно такого не було. І буквально всі головні герої знають що він злодій, що він не той кого потрібно слухати. Дивляться на нього як на заплакану дитину. Але знаєте Гітлер також був заплаканою дитиною, та вислухали його німці, і Захід(Англія і Франція) дав дозвіл забрати частинку Чехословаччини. Так чому не зробити Синдрому вислуховування, домовленість, дієвість.

Навіщо слухати Синдрома? Синдром від самого початку хотів бути на рівні із героями, він робив речі ризикуючи своїм життям, він хотів приєднатися до супергероїв, щоб стати одним із них.

ТА чи конче треба кудись записуватися, з кимось тусити, щоб просто робити добро людям? О тут починається відділення Супергероїв в Ідоли, в БОГІВ. Сама Енда Е Моде (модельєр) казала, що вона шила одяг для богів, і розрізняє моделей і супергероїв, накачаними губами, та ляльковістю? "Супергерої — БОГИ". І це нам розказується цілий фільм. І коли в нас появляться персонаж який опускає Суперів до смертних… ну та вбиває.. ну я… ну та вбиваючи їх… Але от фільм каже, що Синдром це погана істота, хотя він боровся за ту саму рівність та кращість. А єдине що із його фраз запам’ятали це: “Якщо всі супери, то ніхто не супер”.

І смішно те, що діти(Шуст і віолета) в суперсімейці не побачили в Синдромі надію на рівність на дію на усунення розділення, на усунення зменшення сил.

(Дійсно якщо добавити 1 хвилину сцену, де діти розчаровуються в батьках, і шукають іншого наставника, і ще одну сцену де Синдром розказує дітям свою мотивацію, то мульт би вийшов на рівні з пандою кунг-фу)(А так вийшла жувачка з цікавим злодієм, та зображенням сірості)

А справжні діти які дивилися фільм, зрозуміли що Синдром провалився стати супергероєм, бо “якщо втратити браслет, то ти нічого не маєш”. Імба, а не мораль.

Проблема друга.

Поломана Мораль.

Ну о це вже можливо більше до Американського будівництва та трас. У загальному США побудована так що є місто, а є незмірні в площах околиці, і єдине де ти дійсно можеш розвиватися це місто, в місті будуть магазини, робота, бібліотека, кіно. В загальному США ставить сильний акцент на дороги, між містами, траси надзвичайно довгі траси, дороги та шосе. І це круто. ТА прикол в тому, що це не заставляє створити у тебе, у твоєму місті, у твоєму домі, у твоєму житті, хоть якусь зміну. Так звісно не понеділок міняє життя, і не п’ятниця, а середа (середовище). Але якщо не навчитися давати собі удару в дупу, то без міста ти маломотивована людина.

ДО ЧОГО Я ЦЕ ВЕДУ? А до того, що в Суперсімейці люди думали що щось має змінити їхнє життя, що має прийти якийсь дзвіночок, якась радіостанція має сказати, що “виходи, кайфуй”. А ОТ СИНДРОМ ні на кого не чикав!!! І СИНДРОМА в кінці визнали не правим!!! ТОБТО нам знов показали негативну дію у вигляді чудової. А чудову у вигляді негативної.

В кінці фільму юрист-захисник сказав: "Про проблеми із суперами можеш не хвилюватися. Політики сказали що вони це все вирішать." Знов надання відповідальності змін у своєму житті, якимось іншим не відомим людям!!!

Ну ще в підтримку проблеми першої, в кінці Ніхто не згадує про геноцид, і ніхто не ставить питань, які мають появитися після повернення Суперів. Наприклад. Де всі інші супери? Як відбувся Геноцид Суперів? Чи підтримувачі ідеології Синдрома? ЧИ він мотивував своїх військових проти супергероїв? Ріл оці всі речі могли б стати хорошим таким базис для створення освітнього проєкту як мультик, так само як з пандою, чи з Аватаром Аангом.

Але що втрачено те втрачено. Та маємо тепер чудову людину павук через вселені!!

Більше зможете знайти на https://t.me/stormofIdea

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
@Nazer
@Nazer@ZhahPekla

392Прочитань
4Автори
7Читачі
На Друкарні з 31 липня

Більше від автора

  • Дозвольте любові вас вбити.

    Теперішнє покоління так ніби сіло на те, що можна більше попрацювати, і вже у 20-30 років не йти на роботу. "Ти матимеш достатньо грошей маєш бізнеси й тому подібне". Тупо, як на мене. Кожен чорний знає що так воно не працює. Чим більше працюєш, тим більше припахуєшся.

    Теми цього довгочиту:

    Життя
  • Ріст персонажа в іграх дивний

    Ріст персонажа в іграх доволі дивний. Буквально. Подивіться на головних героїв останніх ексклюзивів. У них розвиток персонажа відбувається через зміну середовища чи якихось проблем, все як по мономіфу героя. Де є зав’язка, випробування, падіння, остання битва, перемога і додому.

    Теми цього довгочиту:

    Ігри

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається