Написано для Телеграм-каналу “ДСВ Українською”
Спроби створити вертикальні гармати починалися ще з Першої Світової Війни, коли тільки зароджувалася бойова авіація, але тоді це були по більшості одиничні екземпляри, які не застосовувалися в великих обсягах, однак, це можна вважати відправною точкою нашої розповіді.
Першим серійним літаком Другої Світової Війни, який мав при собі "Неправильну музику" можна вважати британський винищувач Bolton Paul Defiant, який мав за кабіною пілота невеличку турель з 4 кулеметами, які мали можливість підніматися майже вертикально вверх. Хоча таку конструкцію і можна вважати "Неправильною музикою" з натяжкою, саме її в першу чергу згадують, коли кажуть про подібні установки в часи ДСВ.
Однак, така схема установки гармат більше всіх зацікавила саме німців. Коли британські та американські бомбардування стали доволі сильно відчуватися, почали вигадувати нові способи зробити полювання на бомбардувальники більш безпечним для пілотів Люфтваффе, і в той же час, більш результативним. Одним з найменш захищених місць бомбардувальника була нижня частина. Низ погано проглядався екіпажем, а також там було розташовано менше оборонительного озброєння, тому влітку 1942 року почалися спроби встановити вертикальні гармати на важкі винищувачі, в ході яких було з'ясовано, що такі гармати набувають максимальної ефективності при встановленні їх під кутом 65-70 градусів, для випробувань використовувались літаки Bf-110 та Do-217.
Першим, німецьким пілотом, який збив ворожий бомбардувальник використовуючи "Неправильну музику" був гауптман Сем Щоннерт (Sam Schönert). Його авіагрупа II./NJG5 була озброєна важкими винищувачами Bf-110, серед яких було декілька машин з "Неправильною музикою", один літак належав самому Щонерту, і ще декілька місцевий авіатехнік зміг кустарно переобладнати для встановлення нахилених гармат.
Вже в травні 1943 року "Неправильна музика" принесла перший результат: Щоннертом був збитий ворожий бомбардувальник над Берліном, і в подальшому лічильник збитих літаків тільки ріс, і вже до кінця року Щоннерт збив до 18 літаків, застосовуючи при цьому "Неправильну музику".
Окрім Bf-110 та Do-217, "Неправильна музика" також встановлювалася на багатьох моделях літаків, зокрема, He-219 серії А починаючи з моделі А2. Встановлення вертикальних гармат на He-219 мало на меті те ж саме, що і для попередніх літаків.
Окрім вище названих літаків, "Неправильна музика" стояла ще на багатьох моделях, наприклад, на багатоцільовому літаку Ju-88, який у модифікації нічного винищувача міг мати на борту пару 15-мм кулеметів MG-151. Окрім "Юнкерса" можна також відмітити Fw-189 "Uhu", на який інколи встановлювалися вертикальні гармати для захисту від ворожих винищувачів.
“Неправильна музика” в японській авіації
Ми вище казали, що більше всіх "Неправильною музикою" цікавилися німці, однак, це не означає, що вони були єдиними. Зі схожих причин, розробкою вертикальних гармат зацікавилися японці. Вони, як німці, ненавиділи американські бомбардувальники, і думали, як з ними боротися з мінімальним ризиком для пілотів, і рішення знайшли те саме, що і німці - вертикальні гармати.
Першим експериментальним літаком, який отримав японську "Неправильну музику" був літак J1N, який вирішили переобладнати з розвідника в нічний винищувач. На декількох J1N кустарним способом були встановлені дві 20-мм гармати Type-99 під кутом в 30 градусів наверх, і що саме цікаве, ще дві гармати Type-99 дивилися вниз під тим же кутом.
Японці отримали перший успіх від використання таких установок незадовго після німців, і вже скоро одним J1N над островом Рабаул вогнем з вертикально встановлених гармат було збито 2 американських бомбардувальника B-24 "Liberator". На відміну від гармат, які були направлені уверх, нижні гармати виявилися неефективними, тому їх скоро демонтували, а фірма "Накадзіма" отримала замовлення на випуск нічних винищувачів J1N1-C, вже без нижніх гармат.
Але J1N1-C не єдиний японський літак, який озброювався вертикальними гарматами. Серед таких також були, наприклад, літаки Ki-84. Хоча встановлення вертикальних гармат на такі літаки і не було серійним, воно все ще фіксувалося серед пілотів винищувальної авіації. Для цього використовувалася 20-мм гармата Ho-5, 4 яких винищувач вже мав при собі "З заводу", а п'ята встановлювалася за місцем пілота, і для цього прийшлося йти на деякі хитрощі. Щоб встановити Ho-5, довелося кустарно модифікувати ліхтар кабіни, зокрема, авіатехніки посилили конструкцію, зробили виріз у склінні, та встановити спеціальну трубку для захисту самої гармати, через що ліхтар не міг відкритися повністю.
Окрім вище перерахованих літаків, "Неправильну музику" мали ще багато моделей, ми не будемо перераховувати всі, але розкажемо про декілька цікавих екземплярів. Серед них є важкий двомоторний винищувач Ki-45, який мав пару гармат Но-5, встановлених за схемою “Неправильної музики”, або розвідник Кі-46, який японці намагалися переобладнати в перехоплювальник, шляхом заміни фотоаппаратури на пару 20-мм гармат, та встановлення в кабіну 30-мм вертикальної гармати Но-204.
Післявоєнний експеримент
"Неправильна музика" існувала не тільки в часи Другої Світової, хоча і час, коли її активно використовували давно пройшов, спроби установки вертикальних гармат в винищувач все не закінчувалися.
На даному фото - дослідний американський реактивний літак F-80A, з встановленими в носу двома кулеметами калібру 12.7-мм. Літак проектувався для збиття радянських бомбардувальників, у разі війни з СРСР, однак не пішов далі прототипу.
