Я обожнюю японську культуру. Обожнюю вивчати особливості розвитку японської літератури протягом всіх історичних періодів. Але японська міфологія, особисто для мене стала справжнім відкриттям. Якщо читачам сподобається цей довгочит (або напишіть в коментарі), то я паралельно з описом наших слов’янських богів та істот, викладатиму і багато цікавого про японську міфологію.
Розпочну, напевне з найвідомішого бога в японській міфології - Аматерасу.
Аматерасу - одна з найперших (але не перша) богинь в японській культурі, що осяює всю планету своїм цілющим та сяючим сяйвом. Її відносять до головних богинь японського пантеону сінто. Саме велика богиня Аматерасу стала прародителькою найпершого імператорського роду. Найперший імператор Японії - Дзімму - вважався праправнуком Аматерасу.
Також Аматерасу приписують і безліч більш побутових та простих дій. Саме завдяки її діяльності було вперше на планеті засіяно поле з рисом. Аматерасу вважається богинею, яка створила рис в тому первинному виді, в якому його до сих пір їдять японці (тепер зрозуміло, чому в жителів Японії настільки велика шана до рису). Також богиня сонця подарувала людям перший ткацький станок, навчила перших служниць при імператорському дворі ткати шовк.
Батьками Аматерасу були Ідзанаґі та Ідзанамі - перші боги, чия діяльність створила Японський архіпелаг.
На сьогоднішній день, японці ніскільки не забули власної міфології. більшість громадян цієї прекрасної країни без проблем зможуть розповісти коротку історію про будь-якого бога, включаючи Аматерасу.
Найбільше мені подобається, що багато сучасних творців використовують отриману колиску давньої культури в сучасності. Як багато-хто здогадався, я маю на увазі використання імен, образів в сучасних культурних роботах. Як анімешник зі стажем, я відразу ж згадую одну з унікальних технік Саске (персонаж із аніме Наруто) - Аматерасу - чорне полум’я, яке неможливо загасити.
Якщо чесно, мені дуже шкода, що такої любові до власної міфології нема в наших людей. Так, безумовно є роботи чи книги, пов’язані з мітологією, але вони найчастіше і мають характерний відблиск саме тих часів. А я хочу сказати, що нам, українцям не вистачає саме такої риси - гордитися неймовірними здобутками власної культури, використовувати в сучасності. Грамотно інтегрувати богів в сучасність, творити так, щоб кожна людина навіть не могла засумніватися в тому, що українська міфологія менш цікава за якісь інші. Добре, це вже питання з іншої категорії!
