Переводжу погляд з одного обличчя на інше
А побачити хочу твоє
В голові чомусь твої губи
Надовго у пам'ять засіли вони
Дивлячись тобі у очі, своїми ж згадую як я
У всесвіту благала, аби я була твоя
Але "Чи треба це тобі?" Запитуюсь у себе я
Мабуть, не треба, бо кохання майстерність не твоя
Ти кохаєш іншу - я знаю,
Ти цілуєш її, обіймаєш
Ти не згадуєш про мене зрання, і звечора не кохаєш
І навіть перед тим, як заснути в думках твоїх - лиш вона
А я засинаю і думаю :" Як я без тебе жила?"
Скільки цілунків на твоїх вустах залишила вона?
Скільки разів ти їй клявся в коханні через віка?
Скільки разів ти думав, що вона найкраща у світі
І з посмішкою дарував їй великий букет квітів ?..
Стільки часу і я думала, що ти прекрасний
До поки не дочитала останню сторінку казки.
