Через два роки після того, як Росія розпочала повномасштабну загарбницьку війну, Україна все ще тримає позицію у військовому плані та навіть починає відновлюватися економічно. Незважаючи на те, що Володимир Путін хоче, щоб світ думав, що він захистив російську економіку від удару, останні фінансові та економічні події свідчать про інше.
БЕРКЛІ – Росія продовжує атакувати українське виробництво та інфраструктуру, а Україна продовжує демонструвати свою стійкість перед обличчям величезних військових та економічних втрат. До кінця 2022 року ВВП України впав приблизно на 30%, а інфляція різко зросла з 10% до 26,6%. Понад десять мільйонів українців були переміщені, а рівень безробіття досягав 24,5%. Національний банк України девальвував національну валюту з 29 до 36,57 гривні за долар.
Але після цієї темної першої глави українська економіка продемонструвала ознаки стійкості та відновлення. У грудні 2023 року Міжнародний валютний фонд виявив, що, незважаючи на безліч викликів, макроекономічні показники України виявилися «сильнішими, ніж очікувалося». МВФ переглянув свій прогноз зростання ВВП України в 2023 році з 2% до 4,5% , а інфляція очікувала падіння до 5,5%. З уповільненням інфляції Національний банк України замінив фіксований обмінний курс на «керований гнучкий». Процентні ставки впали приблизно до 15%, порівняно з 25% на початку 2023 року.
Тим часом російська економіка демонструє ознаки напруги. У звіті Міністерства фінансів США зазначено, що російська економіка на 5% менша, ніж була б, якби президент Володимир Путін не вторгся в Україну. У тому ж звіті зазначається, що санкції справді обмежили зростання економіки Росії, що призвело до високих процентних ставок (16% у грудні 2023 року) та послаблення рубля. З початку 2023 року по жовтень минулого року курс зріс з 69 рублів за долар до 100 за долар.
Нещодавно обмінний курс знизився до діапазону 88-93, завдяки зусиллям російського центрального банку зміцнити валюту шляхом запровадження контролю над капіталом. Російські експортери в 43 галузях тепер зобов'язані обмінювати 90% отриманої іноземної валюти в рублі. Така рішуча тактика свідчить про те, що хмара невизначеності продовжуватиме витати над фінансовою системою Росії, загрожуючи подальшою дестабілізацією обмінного курсу.
Безпосередні причини відповідних економічних проблем для України та Росії дуже різні, хоча всі вони зрештою випливають із особистого рішення Путіна розпочати війну.
Для України центральним фактом є те, що бойові дії ведуться майже виключно на її території, а Росія завдає прямих ударів по її виробничим об’єктам, транспортним маршрутам, освітнім закладам та цивільній інфраструктурі. Шкода від російських авіаударів по українській енергетичній інфраструктурі взимку 2022 року вийшла далеко за межі лише знищених активів. Окрім прямих збитків у розмірі 8,8 мільярдів доларів США, було завдано шкоди малим підприємствам, багато з яких були змушені закритися або суттєво змінити свою діяльність. За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової, податкової та митної політики, ці збої мали далекосяжні макроекономічні наслідки, піддаючи економіці ризик «втрачати понад 200 мільйонів доларів» щодня після відключення електроенергії.
Тоді Україна вистояла. Відтоді вона відремонтувала щонайменше 62% зруйнованих ТЕС, 68% ГЕС і 80% ліній електропередач. Проте російські авіаудари залишаються гострою загрозою в тих частинах країни, де немає адекватної ППО.
Російські атаки також порушили українську експортну діяльність. Україна є одним із найбільших світових постачальників зерна, а експорт зерна становить у середньому приблизно 10% річного ВВП України. Після лютого 2022 року російський флот не допустив через Чорне море 20 млн тонн зерна та знищив «тисячі тонн зерна», що стояли в українських портах.
Але після того, як у липні 2023 року Росія вийшла з Чорноморської угоди за підтримки ООН, наступного місяця Україні вдалося встановити новий судноплавний коридор.
Бріджит А. Брінк, посол США в Україні, повідомляє, що станом на середину січня цим маршрутом вже було відвантажено 16,5 млн тонн зерна, тоді як недіюча угода за посередництва ООН призвела лише до 33 млн тонн за рік. Економічні перспективи України залишаються позитивними, незважаючи на спроби Росії затьмарити їх.
З боку Росії більшість економічних втрат є результатом її власної безгосподарності та санкцій Заходу. Аналітики відзначають, що через військові втрати та відтік людей, які рятуються від призову, Росія стикається з «демографічною кризою». Крім того, її економіка була ослаблена через падіння доходів від нафти і газу та повсюдний, руйнівний дефіцит запчастин та інструментів західного виробництва. Хоча економічні санкції не змогли зупинити війну, вони спромоглися напружити російську економіку.
Росія, звичайно, сама натягнула на себе всі ці проблеми. Звісно, це не перемога у війні ні у військовому, ні на економічному фронті. Україна оговтується від початкового шоку, і якщо потужна зовнішня допомога продовжуватиметься, вона матиме перевагу у війні на виснаження.
Але не помиляйтеся: Україні терміново потрібен посилений військовий потенціал, щоб захистити своїх громадян та економіку від російських авіаударів. Протиповітряна оборона, надана Сполученими Штатами, Норвегією, Німеччиною та іншими, відіграла важливу роль у нейтралізації російських атак на українську енергетичну інфраструктуру минулої зими. Крім того, Україні потрібні більші можливості для нанесення ударів по власному військово-промисловому комплексу Росії, щоб зменшити інтенсивність російських авіаударів.
Зі свого боку, Захід має продовжувати надавати Україні фінансову та військову допомогу, а також продовжувати закручувати економічні санкції, щоб позбавити Росію ресурсів, необхідних для ведення агресивної війни. Вторинні санкції можуть зіграти центральну роль у посиленні існуючих обмежень на російську торгівлю та фінанси. Усі ці елементи не тільки здійсненні, але й терміново необхідні, щоб допомогти Україні захиститися.
Джерело — Project Syndicate
