Поки надворі то сніг, то дощ, то раптово холодає, а вдома пахне кавою або чаєм, саме час на ще один вечір із хорошою музикою. Ми зібрали для вас кілька важливих і дуже різних релізів, які варто не проґавити.
Наш дайджест нової української музики — як плед на плечі: трохи тепла, трохи емоцій і багато звуків, які можуть зачепити. Не забудьте поставити навушники й увімкнути щось нове. А може, й улюблене.
No Time For Swing – NTFS, Vol.1
Жанр — джазрок, прогресивний рок
Дата релізу: 04.04.2025
Іван Лисько
Нарешті той випадок, коли зірки зійшлися, і це принесло лише позитив. Найкращі віртуози джазу об’єдналися в одному мініальбомі, випустивши реліз, який без сумніву претендує на титул "найкращого за рік".
Усі ці імена вам знайомі, якщо ви хоча б трохи обізнані з українським джазом. Концептуальність релізу відсутня, адже це збірка композицій, написаних протягом різного часу існування спільноти FUSION JAMS. Тому тут багато імпровізації, несподіваних переходів, складних артрокових текстур та джазових елементів. О, як мені подобається хіп-хоповий біт, що плавно переходить у постбопові інтонації. І як здорово звучать гітари, часом синтетичні, ніби відображаючи тотальне засилля комп’ютеризації, а потім раптово вривається брейкбіт, змінюючи повністю тон.
Це неймовірний мініальбом високоякісного джазроку, який українці створюють на високому рівні. Часто ловлю себе на думці, що в музиці ми більше інтелектуальна артнація, аніж просте мошпіт-слем-бітдаун стадо. Джазові, артрокові, прогресивні чи інді жанри нам даються набагато краще і цікавіше.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Тонка — До нестями
Жанр: поп-соул, R&B
Дата релізу: 03.04.2025
Іван Лисько
Поп-музика, якої не вистачає і якої так мало.
Звучить, можливо, як кліше — але тільки до того моменту, поки ви не послухаєте цей шедевр.
Лірика, що не підкоряється стандартним формам куплету й приспіву. Аранжування, які звучать свіжо й незвично для української сцени — мінімалістичні електронні ландшафти, ритм-н-блюзовий грув, безліч деталей у звучанні, вокальні партії в дусі соулу. Послухайте лишень джазові барабани Олександра Явдика — вони задають головний імпульс цієї пісні. Або меланхолійну кінцівку з зажуреною трубою Олексія Павлечка, яка залишає по собі гіркуватий післясмак — як перегляд французького артхаусу.
Це звучить настільки красиво й довершено, що здається: в цій пісні все — від початку до кінця — на своєму місці. Усі стилі й жанри гармонійно зливаються там, де мають бути. А Тонка настільки глибоко занурена в експерименти, що кожна її робота відкриває нові грані її потенціалу.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
bulovinova – чи там є я (ЕР)
Жанр: індіпоп
Дата релізу: 03.04.2025
Дмитро Лесик
Співачка bulovinova випустила мініальбом, який можна назвати її особистою терапією від депресії. В цьому релізі прослідковується маленька історія, в якій є не тільки кульмінаційні моменти, але й спади в боротьбі з внутрішніми розладами.
“чи там є я” вражає справжньою якістю звучання, де до сонячного інді-попу органічно додаються живі партії піаніно, барабанів і навіть саксофону. А фінальна однойменна пісня особливо вражає використанням рояля, який стає центральним інструментом, оголюючи душу виконавиці, котра, здається, нарешті почала зцілюватися.
Новий мініальбом bulovinova має всі шанси привернути увагу медіа і потрапити до добірок кращих мініальбомів 2024 року.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Igor Osypov – Monster Hippie
Жанр: індіпоп
Дата релізу: 04.04.2025
Іван Лисько
Якби цей трек вийшов 5 років тому, я б всикався від радості, що в нас є продукт такої високої якості від таких фірмачів. Вразила ностальгія по улюбленому гурту Man in Trust. Як же Ігор акуратно і вивірено робить омажі та відсилки до канадців. Оскільки Осипов — знаний джазовий мультиінструменталіст, він йде далі у своїх експериментах, вплітаючи у трек непомітні гітарні мелодії, що нагадують артрок чи прогресив. У результаті виходить цікава й нетривіальна інтерпретація індіпопу й джазроку. Тепер я точно маю ознайомитися з усією творчістю цього пана.
⭐️⭐️⭐️⭐️½
Зарисовка — Підвіконня (LP)
Жанр: ukrainian reggae, acoustic pop-rock, poetry
Дата релізу: 28.03.2025
Антон Кістрін
Зарисовка — остання з відомих живих зв’язуючих ланок із музичним життям довоєнного українського Донецька. А їхній несподіваний, як квітневий сніг на голову, альбом «Підвіконня» — це лагідна телепортація у часи теплих, затишних квартирників у тісному м’юзік-барі на бульварі Шевченка.
Альбом із 10 треків, три з яких — мелодекламовані короткі поезії, записано наживо, і він дарує майже фізичне відчуття присутності. Автор усіх пісень і вокаліст Артем Войцеховський — безсумнівно, блискучий сонграйтер, адже демонструє легкість оповіді й водночас високу поетичну майстерність.
Зарисовка традиційно замішує своє музичне тісто з напівакустичного ретроромантичного попроку та унікального пісенного жанру — українського реґґі. Тут ямайський неквапливий грув зустрічається зі східноукраїнським вайбом, у якому є місце і світлому суму, і вогнику надії.
«Підвіконня», і як ключовий трек, і як образ — це метафора затишку, але крихкого й вразливого, співзвучного з нашим теперішнім часом. Реггі ніколи не було лише музикою про сонце, трави й квіти — передусім це завжди була музика боротьби за свободу. А українське реґґі — тим більше.
⭐️⭐️⭐️⭐️
AVDYSH – Always Alive (LP)
Жанр: поп-джаз
Дата релізу: 04.04.2025
Іван Лисько
Думав, що вже не дочекатимусь доброго поп-джазу в Україні, але Катерина Авдиш приємно мене здивувала дебютним альбомом. Це приємно, що у нас з'явилася артистка, яка шарить за Нору Джонс і розуміє, як створювати подібний продукт. У Катерини відчувається власна трактовка жанру через чутливі, мінімалістичні та витончені партії контрабаса, віолончелі, саксофону, форте. Катерина створює стиль, хоча цей стиль потребує індивідуального доопрацювання. Та все одно дуже радує, що хоч і не часто, але в Україні з'являється дійсно продукт західного рівня. І ще й склад артистів тут просто ууууууух. Просто послухайте цей вражаючий дебют відмінного поп-джазу, який, напевно, зроблений на рівні джазових варіантів Джамали і дещо крутіший за те, що робить Лаура Марті, яка більше занурюється в R&B. Тому кожна з них по-своєму крута і самобутня, і я дуже радий слухати таку музику від української виконавиці.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Anna Petrash — Сутінки
Жанр: indie pop
Дата релізу: 03.04.2025
Антон Кістрін
Здається, в похмурому тумані української музичної індустрії Анна Петраш нарешті намацала власну творчу ідентичність. Уже кілька релізів поспіль вона демонструє вдале поєднання драматичного, насиченого чарівними тембровими фарбами вокалу, стильних аранжувань і хрусткого інді-рок-звучання.
Новий сингл “Сутінки” не має нічого спільного з вампірсько-вовкулацьким фентезі — бо це не про час доби, а про стан душі. Про невпевненість, крихкість і хитку рівновагу у стосунках. Виважена динаміка композиції ідеально підкреслює майже інтимну, інтровертну лірику. Тут є і “холодні”, щільно підвантажені живі барабани, і атмосферні, лаконічні, трохи “мідвестові” гітари, і ледь помітний шлейф вкрадливої електроніки.
Спостерігати за тим, як формується цілісний образ артистки, — справжнє задоволення. Пісенний матеріал разом із візуальним контентом у соцмережах складають привабливу, стильну картину. Поки Анна працює в амплуа мрійливої ingenue — не класичної, а глибшої, схильної до саморефлексій — це виглядає цілком органічно. Хоча вже в “Сутінках” вона обережно схиляється в бік образу інженю-кокетт. І, можливо, це дозволить їй вийти на ширшу аудиторію.
(Головне, щоб рано не перетворилася на femme fatale…))
⭐️⭐️⭐️⭐️
діти інженерів — дай мені силу
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 31.03.2025
Іван Лисько
Останнім часом усе, що робили ДІ, мені вкрай мало заходило. Це було переливання з пустого в порожнє з постійним моралізаторством, яке було актуальним кілька років тому. Тут же усе те саме, – подумаєте ви. Тільки з певними нюансами. Мені дуже сподобалося це фолькове багатоголосся на початку пісні. Це рішення Сергія Пухова, чи кого там, досить оживило вокальні партії Саші, де вона трохи змінює свою звичну манеру співу. Та й ритм-секція справді дуже вдало вписується в органіку вокальних партій. Це перший випадок за багато часу, коли пісня ДІ зайшла від початку до кінця, завдяки оновленим ідеям басиста Сергія, який тепер служить у ЗСУ. Щодо лірики, то у ДІ тут усе значно глибше: рядки про Ратушного, про Павла Петриченка, про інших загиблих героїв, які назавжди у строю. Дякую ДІ за таку сильну пісню.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Юля Юріна – Краля
Жанр: фольктроніка
Дата релізу: 02.04.2025
Дмитро Лесик
Довгоочікуваний альбом Юлі Юріної “Краля” — це мікс електроніки, попроку, артроку з елементами фольку, що складається з 9 треків. Музичний тріп по різних куточках України більше орієнтований на весняні обрядові пісні, хоча є й винятки, як-от композиції “Біла стрічка” та “Київ”. Тут також присутня невелика частка містики, яка органічно вписується в образ виконавиці.
Однак через дещо нечітку концепцію альбом втрачає свою узгодженість. Це той випадок, коли численні експерименти з темами пісень та жанровими переходами не завжди йдуть на користь. Але це не позбавляє альбом своєрідного шарму і залишає його вартий уваги, адже це один з помітних релізів цього тижня.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Spokusy — Атракціон
Жанр: post-punk, new wave
Дата релізу: 03.04.2025
Антон Кістрін
Темно-іронічні київські неоромантики Spokusy у новому синглі кілька хвилин катають слухача на абстрактному атракціоні. Він ніби намагається знайти конкретні обриси — наприклад, через згадки про локальні топоніми на кшталт Політеху — але до кінця цієї подорожі з темною сутністю так і залишається ефемерним.
Музично — це більш ніж привабливо. Навіть вибагливому вуху тут є за що зачепитися. Водночас трек, як і вся творчість гурту, не виглядає спробою підсісти на хвилю тренду. Навпаки: якщо наблизитися трохи ближче, Spokusy справляють враження артистів із золотої доби постпанку та раннього нью-вейву.
Загальна палітра звучить як реверанс у бік New Order і The Cure часів альбому Pornography. А гітарний програш — просто-таки оммаж до “Shadowplay” від Joy Division. І тут атракціон раптом перевертається іншим боком — з’являється саксофон, що буквально виливає відро яскравої фарби.
Стильно. Винахідливо. Злегка хамовито. Ідеальна музика, щоб “погано танцювати” і “недбало цілуватись”.
⭐️⭐️⭐️⭐️
DRUG — Не впусти
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 04.04.2025
Антон Кістрін
Дебютний сингл від новоствореного гурту DRUG, за яким стоїть Дмитро Карасюк (найбільше знаний як барабанщик і співавтор багатьох пісень O.Torvald), залетів у весняні плейлісти українців енергійно й у стрибку. Хоча і пісня, і кліп на “Не впусти” наразі виконують радше презентаційну функцію — показують «товар обличчям» і готують слухача до повноформатного альбому, що має з’явитися цього року.
Дмитро — безсумнівно скіловий сонграйтер, тож від альбому цілком варто чекати ще сильніших і хітовіших треків. Натомість “Не впусти” — це міцно зібрана, подекуди ностальгійна рок-шумілка: не надто винахідлива, але й далеко не клішована, з дрібкою експериментів. Чого вартує хоча б ручний детюн гітари у вступі — дрібниця, а звучить виразно.
З очевидних плюсів для шанувальників альтернативного року — тут нарешті можна почути живі барабани. Чи сам Дмитро записував партії — питання відкрите, але його симпатія до Дейва Грола відчувається в кожному ударі. Тож не дивуйтеся, якщо DRUG нагадає вам Foo Fighters і мимохіть перенесе у золоті двотисячні.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Скажи щось погане — Аліса
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 04.04.2025
Wilsen
Скажи щось погане випустили щось дійсно круте! У цій пісні гурт нарешті знаходить чудовий баланс між сексуальністю та драматичністю нового матеріалу й крутістю другого Легіту.
До пісні також вийшов неймовірно стильний та якісний кліп, з цікавою історією, хореографією і величезною кількістю стилю, що чудово передає атмосферу самої пісні. Дуже хочеться почути цю пісню вживу, відчути, як вібрує кімната від басу Артура та барабанів Марго під час приспіву цього треку. Окремо варто відзначити дуже високий рівень продакшену — все зведено і звучить просто неймовірно.
⭐️⭐️⭐️⭐️½
Дмитро Лесик
На відміну від попередніх релізів, композиція звучить значно чистіше — без притаманного гурту блюзового чи гаражного “бруду”, і тим більше — без відверто провокативних тем. Такий підхід виглядає доволі контрастно й несподівано, особливо на тлі альбому “Рефлексія” та триптиху “Крик”.
Якщо з аудіального боку “Аліса” залишає більше запитань, ніж відповідей, то візуальна частина вийшла на новий рівень. Це, мабуть, перший кліп гурту, де з’явилась справжня динаміка, закладені сенси та відчутний зв’язок із самою піснею.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Октавіан Серпень – Ідеал
Жанр: Indie Rock/Psychedelic Rock
Дата релізу: 04.04.2025
Wilsen
Досить непоганий психоделічний рок від прикольного київського тріо. Пісня проста, але при цьому якісна, звучить добре як інструментально, так і лірично.
Гурт анонсував, що працює над альбомом. Якщо альбом буде тримати планку цієї пісні, є потенціал на дійсно цікавий реліз. Проте, у ліриці мені все ж хотілося б почути трохи більше конкретики та концептуальності.
⭐️⭐️⭐️⭐️
СКВЕР — Потяги
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 04.04.2025
Дмитро Лесик
Гурт СКВЕР із Сумщини зіткнувся з типовою для українських музикантів проблемою — доробок, створений до повномасштабного вторгнення, був написаний російською. Дехто такий етап просто ігнорує, інші — буквально перекладають старі тексти. Але у випадку з оновленим синглом “Потяги” гурт пішов іншим шляхом.
Замість прямого перекладу СКВЕР переосмислив лірику: відверто депресивна історія отримала нове наповнення, трансформувалася у контексті сьогодення. Водночас звучання треку і його структура залишилися незмінними — ті ж напруга, емоційність і впізнаваний саунд.
⭐️⭐️⭐️
Alexjazz – Твоє ім’я
Жанр: постпанк, індіпоп
Дата релізу: 04.04.2025
Іван Лисько
Хоч як я ціную творчість Алекса за його роботу над Смутним, я все ж вважаю його гідним похвали за вміння зберігати й переосмислювати українську класичну спадщину у своїх піснях. Багатьом нетлінним шедеврам він надав нове життя завдяки своїй музиці. І він продовжує вшановувати класиків поезії й до сьогодні. У новій пісні за основу взятий вірш Павла Филиповича, а музика – це лагідний та мелодійний постпанк/індіпоп у характерному для Алекса стилі. Єдине зауваження: хотілося б бачити більшу різноманітність у його піснях.
⭐️⭐️⭐️
Fuji Moodji – Mist
Жанр: Singer-Songwriter/Indie
Дата релізу: 04.04.2025
Wilsen
У новому синглі дніпровський дует Fuji Moodji з якихось причин залишає свій старий (і, на мою думку, дуже стильний) фанковий вайб та рухається у бік більш звичайного, спокійного звучання. Для мене, чесно кажучи, цей крок трохи зменшує їхній шарм. Але, на щастя, в кінці кліпу до треку в короткому скіті звучить вже щось більше схоже на справжній Fuji Moodji.
Також у описі кліпу зазначено, що дует працює над альбомом. Сподіваюся, що в альбомі буде більш цікавий матеріал, ніж цей сингл (наприклад, як їхній попередній синл Cumcvat Dive Pound). Пісня вийшла ніби й непогана, але мало чим зачіпає, відчувається трохи вайб байрактарщини.
⭐️⭐️⭐️
Сонячні котики – Четвірка (ЕР)
Жанр: Twee Pop
Дата релізу: 04.04.2025
Wilsen
Трек “Букет троянд”, звичайно, хороший, але чомусь він повністю вкрадений у The Vaselines, точніше, з пісні Jesus Doesn’t Want Me For A Sunbeam. Якщо б це було зроблено навмисно (як, наприклад, Микола Пацюк у своєму альбомі "пацюк та святошинські фараони - хіти контрактової площі"), то, можливо, я б навіть похвалив. Але тут не зовсім впевнений.
Це досить дивно, адже загалом нова іпішка Четвірка досить хороша. Сподіваюсь, що інші треки будуть оригінальні, бо тоді дійсно з’явиться багато причин похвалити Валю та Сонячних котиків загалом.
⭐️⭐️⭐️½
