Ультраоброблена їжа може по-різному впливати на організм навіть тоді, коли її калорійність і вміст поживних речовин майже не відрізняються від мінімально оброблених продуктів. Такого висновку дійшли дослідники з Virginia Tech, опублікувавши результати роботи в Nature Metabolism.
У рандомізованому кросоверному дослідженні 32 дорослі учасники в різні дні отримували два варіанти страв приблизно по 300 калорій. Раціони були максимально вирівняні за вмістом жирів, вуглеводів, білка, клітковини та солі.
Попри це, після вживання ультраобробленої їжі рівень інсуліну піднімався вище та залишався підвищеним довше. Водночас загальний рівень глюкози в крові протягом дослідження не відрізнявся. Також вчені зафіксували відмінності у витратах енергії та використанні організмом вуглеводів як джерела палива.
Під час окремого етапу 52 учасникам демонстрували зображення тих самих продуктів під час сканування мозку. Хоча оцінка привабливості їжі не різнилася, дослідники виявили зв’язок між реакцією центру винагороди мозку та тим, як організм спалював вуглеводи після прийому їжі.
Автори наголошують, що робота не оцінювала довгострокові наслідки для здоров’я. Дослідження вивчало лише реакцію організму протягом кількох годин після одного прийому їжі. Крім того, ультраоброблені та мінімально оброблені страви відрізнялися за набором інгредієнтів і джерелами білка, що також могло вплинути на результати.
