Огляд The Thaumaturge

Чи любите ви містику? А сеттінг Варшави на початку 20-го століття? Ігри з різноманіттям виборів? Що ж тоді ви прийшли за адресою.

Графіка та саундтрек

Якщо саундтрек на початку гри прикольний, але ти до нього швидко звикаєш бо більшість композицій ти будеш потім постійно чути, то проблеми з графікою у грі будуть з самого початку. Не розумію як це працює, але в мене навіть при середніх налаштуваннях біли постійні фрізи та мильні текстури всередині гри. Системні вимоги взагалі окремий мем – мінімальні це 1070 з 8 GB, а рекомендовані взагалі 3060 Ti 8 GB. Але про це я розповім більш конкретно у пункті з багами. Хоча все ж таки я повинен похвалити розробників за насичення локацій, а якщо конкретніше – поведінку людей залежно від часу. Наприклад посеред ночі вулиці будуть досить пусті, але наприклад якщо прийти на ринок посеред дня то там буде багато людей. І це стосується не лише кількості – люди постійно змінюють свої дії в залежності від часу, а деякі персонажі з якими можна взаємодіяти взагалі можуть зʼявитися на вулиці лише в конкретний час.

Чи присутня русофілія?

Поки я читав огляди наших українських авторів мені довелося пару разів помітити дивні тезиси що гра «русофільська». Бачили б ви мою реакцію коли я відкривши Steam побачив відгуки росіян які натовпом закидали гру поганими відгуками бо гра русофобська. Отже, як ви зрозуміли, в нас палка на двох кінцях. Перші люди відносно праві бо у грі є можливість подружитися з Распутіном, а пізніше навіть і з більш впливовішими людьми з верхів російської імпері. А потім дивишся всі ті погані відгуки з болот і розумієш що вони теж праві, бо у грі активно показують як полякам не подобалася окупація під росіянами(міліцію прямим текстом шлють нахуй, підприємства роблять назви на французькій щоб не робити їх на російській, люди постійно влаштовують бунти, а усюди процвітає бідність та відсутність освіти). До речі про Распутіна, якщо ви не хочете з ним співпрацювати, то вам дадуть можливість зробити це, і не один раз. Тому тезиси що нам навʼязують ідеї про гарних росіян тут ой як не праві(і по сюжету нам це добряче покажуть, постійні сутички з «охранкою» та криваві події по сюжету тому прямий доказ).

Сюжет

Головна причина чому я не кинув гру. В якості Віктора Шульського, тауматурга, ми повертаємося у рідну Варшаву та вливаємося у цілу купу подій, починаючи пошуками «чорного гримуару» та закінчуючи зустрічами з місцевими. На словах це виглядає досить просто, але запевняю вас – система наслідків ваших рішень буде постійно змінювати вашу історію, і це навіть стосується сайд-квестів(не плутати з «міськими таємницями», там ми фактично збираємо колекційні предмети), деякі з яких мають вплив навіть на основний сюжет. Від персонажів я нічого не очікував, але в цілому вони досить гарно прописані у сюжет. Наприклад та ж хімія між головним героєм та його старим другом Абурацієм це взагалі окремий мем(чого тільки коштує той момент ближче до кінця гри де той ввалюється в будинок ламаючи вікно, ще й роблячи з важливим виглядом заяву, що спише за нього вам борг за каву).

Геймплей

Його можна розділити на 3 частини: дослідження локацій, діалоги з персонажами та бойові сутички з ворогами. Як я вже зазначив у пункті з графікою, світ гри досить непогано зроблено, тому бігати по локаціям наче як приємно, особливо якщо враховувати систему де на один квест дають два різні шляхи дослідження які приводять до проходження сюжета. З одним але. Єдине що ми робимо – бігаємо у пошуках предметів, які «скануємо» та після чого отримуємо нові репліки у діалогах або для підвищення рівня, за який нам будуть давати очки для прокачки(яка тут через неймовірну кількість записок та газет абсолютно зламана, я в першій треті гри вже майже повністю відкрив всі вміння). Все, ніяких головоломок, ніяких взаємодій зі світом(не враховуємо перукарню та кравця, це чисто кастомізація для нашого ГГ). Діалоги. Тут гра досить приємно дивує – рішення гравця можуть як відкривати так і назавжди закривати можливі рішення під час сюжету(іноді на це можуть впливати знайдені на локаціях предмети, наприклад посвідчення «охранки» після одного квесту дозволить один раз уникнути бій з патрулем, якщо ви його звісно знайдете :) ). Бої, вони ж головна проблема гри. Якщо спочатку система раундів і можливість наносити різні атаки здається цікавою, то вже десь після 5-го бою ви зрозумієте, наскільки незбалансованою та нудною є ця система. Як думаєте що сильніше, постріл з револьверу чи простеньке прокляття? Відповідь – прокляття, бо поки воно нанесе десь близько 12-15 шкоди, пістолет зможе лише 6. Тобто так, атаки фізичною шкодою у грі дуже слабкі. Розробники наче й намагалися зробити їх різноманіття завдяки здібностям салюторів, але вони відрізняються буквально парою деталей + слід зазначити що іноді деяких з салюторів ви будете використовувати лише для того, щоб зняти мітку з ворога. Враховуючи плани розробників на сиквел сподіваюсь що вони щось зроблять з цією системою у другій частині.

Баги

Їх тут досить багато. Починається все банальними форс-мажорами з графікою і проходженням через текстури та закінчується проблемами з текстом у діалогах та навіть провантаження текстур посеред гри.

Висновки

Я не можу назвати гру поганою, але… Вона точно не є гарною. Поки в одному куту стоїть непоганий сюжет та купа дійсно існуючих виборів, у іншому знаходяться графічні і не тільки баги та нудна бойова система зі зламаною прогресією .

Оцінка: 6/10 Гарна історія, погана гра.

+ Плюси

Цікавий сюжет

Різноманіття виборів

- Мінуси

Погана оптимізація

Візуальні баги

Швидка прогресія з поганим балансом

Нудна система боїв

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Лицар-Критик
Лицар-Критик@Lycar_Critic

Ввічливий добряк що шукає Інді

2.1KПрочитань
0Автори
24Читачі
На Друкарні з 2 травня

Більше від автора

  • «Наскільки глибокою може бути кроляча нора?» або огляд “Lobotomy Corporation” після 147 годин.

    Всі чули про SCP, і це навіть не питання. Не дивно що й розробники з Project Moon свого часу також дізналися про цей всесвіт і вирішили… Створити свій.

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри
  • Yes, that should work або огляд Katana Zero

    Всі ми хоча б раз чули про Катану Зеро, але чи всі з нас грали в неї? З цією думкою я і зайшов у гру, абсолютно нічого не очікуючи, щоб

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри
  • Огляд Twelve Minutes або Куди ділися мої 2 хвилини?

    Вам знайомі Annapurna Games? Це видавці What Remains of Edith Finch, Neon White, Outer Wilds та інших відомих інді. Їхній смак на незвичні ігри не підлягає сумнівам, тому уявіть мою реакцію, коли я побачив гру під їх крилом з часовими петлями і паном Дефо серед акторів озвучки.

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається