Ось вже шостий допис про нашу міфологію. І сьогодні поговоримо про того з кого треба було починати.
Той хто створив світ, перші зірки, був для людей ходячим лайфхаком та посібником з виживання, та батьком майже всіх богів.
Так Сварог.
Представник трійці яку завжди вчать як мінімум в школі 'Сварог, Велес, Перун'. Що доволі логічно, бо вони початок всього і основа...
Але ми ж знаємо боги не в капусті народжуються, але нажаль по цій темі в нас мало. Напевне Сварог не мав бажання дуже згадувати дитинство тому є припущення що він син Роду (він не рахується Богом, це Всесвіт та космос на слов'янський лад.).
Так само з цими двома тісно пов'язані з появою людей.. Але ми не були частиною тижневого дедлайну а скоріше невід'ємна частина світу.
З Родом доволі зрозуміла система бо він створив все і зрозумів що сенс всього якщо немає тих кому цього треба. Але якщо він так не подумав то потім Сварог який виріс став майстром молота та горна зрозумів що всі його вміння та витвори немає кому оцінити, і здається це так розлютило його (бо як це так? ) він гецнув каменем до горна і з іскорок з'явилися люди.
Та яка б та історія не була все одна він розумів що людям треба допомогти бо все ж він їх породив (навіть якщо частково) тому почав вчити кувати, обробляти землю та встановив закони. І тут проблема бо коли перша пара захотіла одружитися повстало питання благословення в кого брати?
В Роду до якого деколи не достукаєшся чи все ж в Сварога який і так мав купу справ?
Та на той час він не мав більше нікого щоб передати це кредо. Тому він і бог шлюбу.
Але вже з минулих дописів ви знаєте що одружений він був з Ладою. Але чомусь історії їхнього знайомства ніде немає (що доволі сумно) тому тут може допомогти уява:
Поки люди лиш вчилися кувати, орати землю та доглядати за всім що створив Рід. Сварог жив в одному з селищ (бо сенс тоді було жити в палаці?) на самому краю стояла майстерня де вдень було чути лиш гуркіт молоту чи звуки прибирання. Так Сварог чоловік доволі пендантичний, любить коли все стоїть на своїх місцях, все чисто гарно та культурно. Але деколи цей порядок ставав коликом. Чи був в нього графік? Звичайно, але не так давно він почав втомлюватися. Від людей, обов'язків, горно вже не співало а лиш скиглило тай учнів стало менше ті кого навчив він керувати вогнем вже вчили своїх дітей.
Люди помічали це одразу але що ти скажеш тому хто впертий як баран та стоїть на своєму настільки вперто що неможливо слово сказати?
Тому все менше і менше звучав стукіт молота, все частіше стояла густа тиша. Деколи здавалося що її можна було залити в форму.
І от коли він знову прийшов до майстерні в спробі зробити хоч цвях бо тепер старий надломився в стіні і тепер фартух не було куди повісити.
Підкинув дров до вогнища, знайшов хороший метал, молот та інші прибамбаси для кування.
Як тут почув з вікна дивний звук.. Це було щось неймовірне, його велике серце нервово сіпнулося до вікна але ноги ще стояли коло ковадла дивлячись на метал. Сварог намагався згадати що це таке чи скрип дерев, спів пташок? Гомін людей? Все не те, але його люди інакшого не вміли а він інакшого не знав.
А звук здавалося танцював перед його очима зникаючи глибоко в грудях. Сам не помітив як ноги принесли його до вікна, висунувши голову на вулицю повернув її на звук і побачив дівчисько, гарненькі щоки були рожеві, очі заплющені але їх прикрашали пишні вії а на маленький ніс спадав золотий кучерик. Вона сиділа тримаючи коло рота гілку а її пальці бігали по світлій корі швидко.
Чорні брови чоловіка поповзли до чуба, бо нащо така красуня гризе гілку? Довго не думаючи зняв фартух кинув його на горно та вийшов до неї. Але його кроки були ледь чутні на траві лиш коли він опинився коло каменю на якому вона сиділа то сказав:
-Ти чого гілку гризеш як вовк?
Дівчина ж налякавшись різко розплющила очі та кинула в нього те що тримала в руках. Мелодія закінчилася і його це розчарувало. Але замість музики він почав її вереск.
-Ти здурів?! Хто так тихо підходить! І взагалі чому обзиваєш мене?!
Він завмер. Ніхто на нього не кричав, ніхто і ніколи а тут вона.. Дивиться своїми блакитними очима на нього та так голосно кричить. Люди коли на них кричали починали кричати в відповідь, це нормально..
-Ти голодна?
-А це тут до чого?! - її очі стали ще більшими здавалося ще трохи і з них вилетять іскорки як з його печі.
-Ти гілку гризла.
-Я її не гризла! - гаркнула вона голосно фиркаючи та зіскочивши з риняка підібрала свою річ яка лежала трохи далі від нього. - Я грала. - вона гордо стала перед ним.
-Як грала? Це ж гілка! Чи ти в цій гілці пташку закрила? Так не можна! - їхні погляди зустрілися, вона не знітилася.
-Хто тобі сказав що там пташка? Я сама грала!
-Ти не могла грати на гілці! -він склав руки на грудях.
-А от і змогла! - вона прискіпливо подивившись на нього знову заграла, він заслухався.. Бац. І мелодія прирвалася брови знову зустрілися. - Бач! Сама! Я дую в неї та натискаю на різні дірочки і так з'являється спів.
Він зачаровано дивився на неї а потім на гілку яка тепер здавалася не просто гілкою.
-А хто тебе навчив?
-Пташки в лісі.. А як ти кажеш палку зробила сама. - вона сховала її за поясом тримаючи в двох руках.
-Сама.. - він спробував це слово на смак. - Добре що сама... - і тут видав. - ти б грала для мене на цій гілці якби я навчив тебе кувати?
Вона мить за дивилася на нього.
-Ну.. Могла б.. Але кувати я не хочу, а от якщо ти щось зробиш для мене то заграю ще.
З того дня ці двоє бачилися кожен день вона стала для нього радістю та покаранням. Радість зрозуміло чого, але не тільки за гри на 'гілці' а за того що вона багато говорила, малювала та деколи дозволяла себе обійняти але лиш коли в нього руки чисті. А от покарання було в тому що після неї в майстерні такий хаос що він сам забував що робив буквально хвилину тому, вона дражнила його і час-від-часу спеціально могла 'підправити' щось бо воно було не гарним.
Тай він не був подарунком, деколи коли її впертість та його зустрічалися іскри летіли в всі сторони. Вона не плакала а дивилася на нього так що по його могутньому тілі бігли сирітки а очі самі опускалися до долу.
Все ж вона теж його чула та прислухалися.. Деколи.
...
Припустим що це їхнє знайомство. А от з дітьми взагалі історія цікава. Хто був найстаршим питання доволі риторичне, хтось каже що Дажбог а хтось що Перун. Але що Велес молодший за те знають всі.
А далі.. Приблизно десь до 10, видно дуже любив він дітей та 'бульку' з 'Пані Калиною'. Але точно скільки їх невідомо, бо бути чесним всіх хто є в пантеоні приписували йому в сини або дочки, так для надійності.
Все ж життя в нього веселе, коли в домі постійно вирує життя, хтось сміється, говорить, кричить, біжить чи сидить немає коли навіть сісти.
І від такого активного шляху він швидко пішов на пенсію і на його місце посів Перун.
А тоді стало все цікавіше. Бо все ж сини є а одружувати з ким? Два старших закохалися в одну і поділити не можуть (Перун і Велес), один взагалі в роботу з головою пішов і лиш думає де краще сонячні батареї прикацапати (Дажбог). Ще один сидить в борделі думки гадає (Ярило), четвертий ганяє в фотоапаратом по світу з потоками вітру і про одруження не думає (Стрибог).. Одна єдина дочка і то болт забила на чоловіків лиш за водами і дивиться (Дана)
За те це не означає що внуків немає, є аж троє які виросли на його руках.
Тому дивлячись на цей його життєпис зрозуміло що він б не шукав шуму чи метушні, за те в теперішньому світі жив за стилем old money і з дружиною б рванул в море. Так на пару років щоб відпочити.
Ходив по ресторанах, та виглядав як той хто не потребує ні похвали, ні порад. Самотніх ночей в нього немає за те коло дружини може нарешті опустити оборону та забутися. Вона та з ким можна їхати по трасі та підспівувати пісням з частіше її плейлисту, хоч він й не розуміє і сотого що в тих піснях але бачити як вона посміхається для нього краще за все.
Бо той вогонь що загорівся між ними тисячі років тому не згас і не згасне.
Ковалів стало хоч і менше але він далі вистукує молотом вдень. Хоч він і від мистецтва далекий але до музики ласий як і всі. Тому трохи нижче буде.. Приблизний плейлист який б грав в ковальні:
1. 10 праведників - Жадан і Собаки
2. LET THE WORLD BURN — Chris Grey
3. Восьмий колір — Motor'Rolla
4. Хлопці-Олігархи — Скрябін
5. Уяви собі — Fiolet
6. Arabella — Arctic Monkeys
7. Гламур - Скрябін
8. I. Dracula — Tame Impala
9. Sharks — Imagine Dragons
10. Кров і вино — Schmalgauzen
Посилання на Spotify:
https://open.spotify.com/playlist/7EaDbq23P2dVkdplVjfysk?si=jC0lM_GeS1uFpZPcoDbj1A&pt=29a760fa32963b9fe78a5c8c02c0aa16&pi=POLJ2W88QSaGD
