Термін "Східна Європа" так само безглуздий і оманливий, як і "Глобальний Південь" або "Колективний Захід".
Те, як ми називаємо місця, визначає те, як ми про них думаємо. З цієї причини я завжди заперечував проти терміну "Східна Європа", який колись був зручним скороченням для позначення країн, що страждали під комуністичним режимом. У буквальному розумінні він ніколи не мав сенсу. Прага знаходиться на захід від Відня. Гельсінкі та Афіни знаходяться на географічному сході континенту, але не є частиною "Східної Європи". Гігантська територія росії від Калінінграда до Камчатки повністю руйнує цю категорію.
Навіть якщо взяти його як приблизний опис, то зараз він повністю застарів. Конотації бідності та відсталості є неточними. За нинішніх тенденцій Польща до кінця десятиліття буде багатшою за Британію. Цифрове врядування Естонії змушує більшість країн ЄС і НАТО виглядати примітивними. Не допомагає і геополітика: деякі "східноєвропейські" країни нейтрально налаштовані щодо росії. Інші, м'яко кажучи, ні. Найкраще місце для цього застарілого й оманливого ярлика — смітник.
Подібні дебати зараз точаться навколо іншого неточного терміну — "Глобальний Південь". Нещодавній коментар у Financial Times назвав його "зверхнім, фактично неточним, суперечливим і таким, що є каталізатором політичної поляризації". Його захисники відповідають, що це "геоісторична категорія", яка стосується країн (переважно, але не всіх, у південній півкулі), що постраждали від західного колоніалізму, а тепер є бідними й маргіналізованими внаслідок цього.
Це мало б більше сенсу, якби ця категорія не включала росію та Китай. Слід визнати, що вони не є чужими для колоніального гноблення — але як винуватці, а не жертви. Розрив у багатстві також не є переконливим. Чилі (багатша за деякі країни ЄС) входить до цієї категорії, але Австралія і Нова Зеландія (які навряд чи можуть бути більш "південними") — ні. А гігантський сухопутний масив росії, що обіймає Арктику (знову ж таки), повністю вибивається з цієї категорії. Політичні погляди дуже різняться, наприклад, щодо зміни клімату та реагування на пандемію.
Читайте також: Шпигунські ігри, про які ми не знаємо
Мабуть, єдиною корисною рисою цього ярлика є пояснення труднощів, з якими зіткнулися Україна та її союзники у створенні глобального альянсу проти російської агресії. Найяскравішою ілюстрацією цього є те, що дві третини населення світу живуть у країнах — майже всі на "Глобальному Півдні" — які не застосували санкції проти воєнної машини кремля.
Ми повинні бути чесними щодо цієї поразки. Це не результат російських та китайських операцій впливу. Це наслідок егоїстичного нехтування великими багатими країнами, які здебільшого керують світом. Серед претензій — спадщина колишніх колоніальних держав в Африці, Азії та Латинській Америці; невдалі війни в Іраку та Афганістані та наслідки "Глобальної війни з тероризмом"; неадекватна реакція на глобальне потепління, особливо у виконанні зобов'язань щодо фінансування клімату в рамках Паризької угоди; недалекоглядна егоїстична реакція на пандемію Covid-19 з точки зору розподілу вакцин; недостатня терміновість і щедрість у питанні списання боргів, що супроводжуються протекціонізмом з боку заможних країн; а також недостатнє представництво в міжнародних організаціях.
Не дивно, що десятиліттями це сприяло поширенню переконання, що "міжнародний порядок, заснований на правилах" — це західний конструкт, якому навіть його прихильники іноді віддають перевагу на словах. Ми не можемо очікувати, що більшість населення світу буде перейматися нашими проблемами, коли ми не переймаємося їхніми. Ми ігнорували їхній голод, бідність і незахищеність, і тепер, додавши до цього жахливу несправедливість, українці розплачуються за це.
Розв'язання цієї проблеми може полягати в членах наших альянсів, які ніколи не мали імперій і знають, що таке бути бідними й бути під опікою. Іншими словами, можливо, "Східна Європа" може допомогти нам відновити довіру і співпрацю з "Глобальним Півднем". Тоді ми зможемо покінчити з обома термінами — і, можливо, відмовитися від "Заходу".
Автор: Едвард Лукас — старший науковий співробітник-нерезидент та старший радник Центру аналізу європейської політики (CEPA)
Переклад з англійської: Родіон Шкурко — дипломований перекладач, розробник сайтів на платформі Weblium
