Кожен режисер має свій неповторний стиль, візуальну мову, яка проявляється в кожному їхньому фільмі. Вони як художники, що малюють не на полотні, а на екрані, залишаючи свій відбиток у часі. Ці візуалізації схем хронометражу різних режисерів-сценаристів: Крістофера Нолана, Квентіна Тарантіно, Пітера Джексона, Вуді Алена, Альфреда Гічкока та Девіда Фішера — це метафори їх творчості, унікальні підписи майстерності.
Ці схеми показують, як кожен з них будує свій наратив, розповідає історії та управляє часом у своїх фільмах. Я й сама зацікавилася, якби виглядала моя схема… Я точно знаю, що це завжди блок-схеми. Я люблю розгалуження і поєднання сюжетних ліній, щоб знову їх розвести. Моя математична витонченість. А ще, чимось моя схема схожа на комаху.
Можна помітити, що кожна схема у режисера передає його характер, відчуття щодо фільмів та основну їх фішку.
Хотіли б спробувати намалювати і для себе таку схему?
