Пайта, курж та топік: про діалектизми Криму

Зміст
малюнок: Степова Змійка

Чи лоснилася у вас колись улюблена пайта? Чи може ви їздили на електроні в Севаст, а там на топіку на Камиши? А може сварилися на засилля куржів та здихлів? 

Сьогодні згадую мовну ситуацію в Криму та розповідаю про діалектизми.

Загальна ситуація з українською в Криму

Спочатку варто згадати загальну мовну ситуацію у Криму. Він звісно тотально зросійщений, як і багато українських регіонів, але українська та кримськотатарська мови від цього у Криму нікуди не зникають.

Історичний екскурс

Кримський півострів протягом своєї історії був місцем перетину різних культур та мов. Через варіативність географічних регіонів півострова — гори та передгір'я, прибережні території та степи, контрольовані різними народами та державами, до модерного часу жодна з мов не домінувала на всій території Криму.

Проте, були lingua franca, мови міжетнічного спілкування. З часів давньогрецьких колоній та Римської імперії такою мовою була давньо- та середньогрецька. А після XIII століття нею стають місцеві тюркські мови, на основі яких згодом сформувалася кримськотатарська, кримчацька, караїмська, урумська та вірмено-кипчацька мови.

З XV століття до них також додалася й турецька, а також у Криму зберігався великий регіон розповсюдження румейської мови та окремі острівці інших мов. Таке розмаїття закінчилося у 1778 році, коли росіяни, окупувавши Кримський ханат, примусово виселили з Криму християнське населення: урумів та румеїв у Надазов'я, а вірмен на Дон.

Анексія Кримського ханату російською імперією у 1783 році призвела до проникнення на півострів російської та української мови, мов інших народів, які населяли російську імперію, а через іноземних колоністів — німецької, болгарської, новогрецької мови тощо. Вже у другій половині XIX століття, після Qara devir — "Чорного століття" в історії кримських татар, у Криму сформувалася фактична кримськотатарська та російська двомовність.

За переписом 1897 року кримськотатарську назвали рідною мовою 35,55% населення Криму, російську — 33,11%, українську — 11,84%, німецьку — 5,78%, їдиш — 4,42%, грецьку — 3,13%, вірменську — 1,52%, болгарську — 1,36%, польську — 1,27%.

Кримськотатарська мова набула особливого значення в контексті національного руху кримських татар на початку XX століття, який ініціював проголошення Кримської Демократичної Республіки у 1917 році, а російська мова залишалася панівною в адміністративному апараті. Перший Кримський Крайовий Уряд 1918 року, що орієнтувався на Німеччину, проголосив офіційними мовами російську, кримськотатарську та німецьку, а Другий Крайовий Уряд, який орієнтувався на "єдіную та нєдєлімую" росію, залишив у вжитку лише російську мову.

Після совєтської окупації Криму у 1921 році, з утворенням Кримської АРСР, офіційно закріплюється двомовність — кримськотатарська та російська. А після геноциду кримських татар у травні 1944 року та заселення Криму колгоспниками, здебільшого з території РСФСР, у 1950-х російська мова фактично стала єдиною мовою спілкування. 

Передання Криму до складу УРСР у 1954 році не призвело до українізації. Совєти не ставили за мету хоч якесь впровадження української мови на півострові, виправдовуючи це великою кількістю російськомовного населення. Попри це, українська мова поступово почала з’являтися в освітній сфері, але цей процес був непослідовним та зазнавав протидії. Принцип "добровільності вивчення" української мови, закріплений у законодавстві УРСР, призвів до відсутності українізації у Криму за совка.

Після відновлення незалежності України ситуація з українською мовою, на жаль, суттєво не змінилася. Російська мова продовжувала домінувати в усіх сферах життя, особливо в освіті. Попри закріплення української мови як державної в Конституції України, її використання в Криму було обмеженим. Проте, навіть в таких умовах спостерігалося зростання інтересу до вивчення української мови, особливо серед молоді.

Окупація Криму росією у 2014 році призвела до катастрофічних наслідків, оскільки окупаційна адміністрація проводить політику повного витіснення української мови з усіх сфер життя. Але попри складну ситуацію, українська мова продовжує жити в серцях патріотично налаштованих кримців, які зберігають свою національну ідентичність в умовах окупації.

Особливості української мови в Криму

Місцева українська здебільшого належить до степового говору південно-східного наріччя, який розповсюджений до Буджака на заході, Кропивницького та Дніпра на півночі та Луганська на сході. Українські мовні острови, які є як на півночі Криму, так й по всій степній частині, на Керченському півострові та до самих гір, подекуди досі зберегли його особливості. 

Наприклад відоме вживання “ф” замість “хв” та “xв” замість “ф”. Коли ми їздили до родичів у Саблу (зараз Партизанське) ми жартували “Ну що ти кажеш Хведя, Хведя, ти ж чудово вимовляєш слово “фіст”!” Або досі пам’ятаю як приходили до прадідуся в Акмєсджиті (Сімферополі), і його дружина казала: “беремо газетку, і робимо з неї серхветки”.

Здебільшого Крим все ж російськомовний, але не варто думати, що через це російський. У нас чітко відрізняли місцевих від росіян через їхні акценти, та через відмінність у самій мові.

Місцеві, а не приїжджі з росії, досі кажуть на Верховну Раду “Верховна Рада” (а не “Вєрховний Совєт”), слово “багатонаціональний” скажуть саме так (а не “многонаціональний”), та й буряк скоріш за все буде буряком (бо що це таке ця ваша свьокла?). Й досі можна побачити як росіяни, які приїхали в окупований Крим, дивуються, що тут кажуть мряка, скуплятися та паска (“ну ето тут такой куліч на Пасху”), хоча це звичайні українські слова.

Так само й не у всіх, але є певне розуміння кримськотатарської на рівні базового “саг ол” (sağ ol, “дякую”) та “сєлям алєйкум” (selâm aleyküm, вітання), та й всі зрозуміють, що таке кобєте.

Діалектизми Криму

Діалектизми Криму відображають історію півострова, де перепліталися різні культури та мови. Запозичення з російської мови свідчать про тривалий її вплив, кримськотатарські слова відображають культурну спадщину кримських татар, і навіть трапляються запозичення з мов, носії яких ніколи не були широко розповсюджені на півострові. Хай там як, вони є невіддільною частиною сучасного культурного надбання Криму, яке потребує збереження та вивчення.

Діалектизми

  • Карпала, карпал — таксист

  • Кавелик — шматок лайна

  • Комиш (від кримськотатарського qamış, “очерет”) — очерет (а не осока)

  • Ла́хати (також Запоріжжя) — тікати (а не “сміятися” як в інших регіонах)

  • Лосниться — розпатлюється, нитки лізуть з одягу (а не російське "блищить")

  • Мастерка (також Харківщина) — спортивний верхній одяг на блискавці

  • Пайта (також Донеччина) — кофта з довгими рукавами, опціонально з капюшоном та кишенями, з фінського paita, “сорочка”

  • Рачки (Євпаторія, також Одеса) — дрібні креветки

  • Усики (Севастополь) — дрібні креветки

  • Чиґирі, чиґиря (також Луганщина) — кущі, дебрі, від кримськотатарського çeger “кущі”

Варварізми (слова з особливо виразними ознаками іншомовності)

  • Арпаш, арпачик — мілка цибуля, від кримськотатарського arpaçık, “цибуля-сіянка”

  • Антер — сукня, від кримськотатарського anter, “сукня”

  • Джамбалат, джимбалос, чимбалос, чимбалосити — набирати собі овочі чи виноград після збирання врожаю, від кримськотатарського çombala

Регіоналізми

  • Аншлюс — окупація (позначення окупації та спроби анексії Криму росією у 2014 році)

  • Бутильок — трилітрова банка

  • Сократ, йти по сократу (Севастополь, Ялта) — скорочена дорога

  • Топік (Севастополь) — маршрутка, від Asia Motors Topic, перші маршрутні таксі в місті

  • Штрих — коректор

Сленг

  • Електрон — електричка 

  • Здихля, отдихайка — курортник

  • Ковбаса (Севастополь) — сходи у тролейбуса позаду

  • Курж (Євпаторія) — курортник, від “КУРрортний Житель”

  • Тралик — тролейбус

Вирази

  • Через Саки на Мойнаки (Євпаторія)

  • На вокзал через Абдал (Сімферополь)

  • На материк, з материка

  • Пройти Крим, Рим і мідні труби 

Назви міст та місцевостей

  • Бахчіпаріж, Джанпаріж, Джанконг, Севас, Севаст

  • Розочка (Сімферополь), хутір Пятницкого (Севастополь) — дурка, психіатричний заклад

  • Абдал (Сімферополь), 5-й кілометр (Алушта) — кладовище

  • Кубик, Кільце, Хрест, Квадрат, Пентагон (Сімферополь)

  • Бродвей, Ракушка, Стрілка, Корабелка, Хрусталка, Острякі, Камиши, Карантин, Льотчики, Ушаки (Севастополь)

***

Дякую за увагу! Підписуйтесь на мій канал у тґ або у вотсапі, а підтримати мене копійчиною ви можете на donatello.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
wolfigelkott
wolfigelkott@wolfigelkott

Крим, історія, деколонізація.

2.8KПрочитань
10Автори
55Читачі
На Друкарні з 28 липня

Більше від автора

  • Чінґєнє: кримські роми на перехресті культур

    Розповідаю про історичний шлях кримських ромів, їхню культурну інтеграцію з кримськотатарським середовищем, особливості побуту та мови, а також сучасний стан цієї унікальної спільноти.

    Теми цього довгочиту:

    Крим
  • Міти про Акмєсджит (Сімферополь)

    Акмєсджит: розвінчуємо міти про "ворота Криму". Це не просто географічна точка на карті. Це місто з власною, часом замовчуваною, але важливою історією, яку ми повинні знати та пам'ятати. Настав час розвінчати найпоширеніші міти, які нав'язувалися йому протягом десятиліть.

    Теми цього довгочиту:

    Крим
  • Імперський слід в Акмєсджиті (Сімферополі): чому в місті "неправильна" нумерація будинків

    Прогулюючись вулицями міст, ми звикли до певної логіки в нумерації будівель: непарні номери будинків послідовно розміщуються ліворуч, а парні — праворуч. Однак, в Акмєсджиті (Сімферополі) ця закономірність дає збій. Розповідаю, як так сталося, і чому це знову через кляту русню.

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Вам також сподобається

Коментарі (2)

Згадала всі свої улюблені слова 🤭

Вам також сподобається