Перевтома.

З кожним днем, працюючи із людьми, не лише військовим, а й цивільними, все частіше помічаю, що люди не просто відчувають себе втомленими, а й зневіреними та розгубленими. Оскільки наше тіло максимально потужно пов’язане із нашим почуттями, то гормони стресу , задача якого максимально мобілізувати тіло в критичних ситуаціях , з часом вигорає ,а саме гормон стресу також має свій ,, термін придатності”. Людина в такій ситуації може відчувати коливання настрою від тривоги за те що може бути завтра, злість від того ,що все іде шкереберть і людина ніяк не може вплинути на події ,що складаються -в сім’ї, побуті. І тому що зараз іде війна, а із за того що до думки пересічних громадян нашої країни її керівництво ,не те що не прислухається, а просто на просто ігнорує наші думки. Події що відбуваються на військовій арені далеко не такі , на які ми розраховували.

Коли лише розпочалася війна, ми були в шокованому стані, не вірили, що таке може статися із нашою країною. Після того ,як наші партнери в Європі та Америці почали надавати допомогу, люди повірили ,що все скоро закінчиться, та скоро ми ворога переможемо, а тут іще той факт ,що президент не втік із країни, а завжди був на висоті, домагався отримати максимальну допомогу від партнерів, додало нам віри ,що перемога незабаром прийде. Навіть біль, та страх від втрати тисяч людей, поступово став відступати, залишалася лише віра ,що все буде добре, бо війна це завжди втрати.

Багато наших громадян ,які втратили звичний спосіб життя, та переїхавши до більш безпечних місць- призвичаїлися до ситуацій і людей. Звичайно ж багато страждань нашими людьми пережито. Важкі бої в Маріуполі та його здача ,Ірпінь та Буча все це приносило тривогу, але не відбирало віру у людей ,що все з часом зміниться. Звичайно ж ,що люди стали допомагати військовим-донатили на дрони, бо вірили та вірять ,що це принесе свій вклад в перемогу над нашим спільним ворогом. Але той факт ,що ті хто стоять при владі , та мають важелі в політичній сфері розкрадали та розкрадають допомогу викликали такі емоції ,як злість та опустошеність, а з часом принесли недовіру до людей при владі.

І от зараз після того, як зняли Залужного та здали Авдіївку і при цьому покращилась логістика у ворога, люди стали втрачати віру у те що війна закінчиться скоро. І ці ситуації звичайно ж відкладають на психічному здоров’ї наших громадян. Уявіть собі таку ситуацію: ви гойдаєтеся на гойдалці. Що ви відчуваєте ,коли піднімаєтеся в гору ? Ну звичайно -прилив адреналіну та якусь ейфорію, піднесення. А коли ви опускаєтеся вниз? Видих, та скидання не потрібних негативних емоцій, а ще апатію та повне спустошення емоційна напруга спадає. Так це цілком зрозуміло , та усвідомлює кожен що з часом усе змінюється , як і змінюються стани людини відповідно до ситуацій ,що складаються. А от саме зараз настав період у нашій усвідомленості -повне спустошення та зневіра. А ще що саме важливе для нашого психічного стану, це перевтома.

Які ж зараз ознаки перевтоми ми з вами спостерігаємо у себе та мільйонів людей нашої багатостраждальної країни?

Відчуття знесилення, неспроможність виконувати певні життєві функції.

Не здатність концентрувати свою увагу на важливому ,перш за все для самого себе.

При цьому погіршується наш з вами, психічний стан ,що в свою чергу впливає на пам’ять.

Погіршується процес нашого мислення( а саме глибина та критичність мислення).

Нервозність, із за нестабільності та життєвих гойдалок в середині не лише країни, а й кожної окремо взятої людини.

Емоційна спустошеність, що порушу в свою чергу-сон, настрій, а саме віру та думки про кращий стан в країні.

Отже все те ,що відбується в країні суттєво впливає і на наше життя та думки. Як писав Т. Г. Шевченко -,,Думи ,мої думи-горе мені з вами . Нащо стали на папері сумними думками” От так із нами стало. Події ,що відбуваються викликають сум, та негативні думки, та повну перевтому.

Що ж робити ,щоб не піддаватися перевтомі, особисто перш за все для простих громадян нашої країни?

Перш за все :

Зменшити інформаційний вплив наших пабліків. Відмовтеся від постійного оновлення стрічок новин, читайте їх за графіком - вранці краще не зависати в інтернеті, краще коли ви будете їхати на роботу , станете не читати новини , а слухати музику. Бо коли ви читаєте новини , ви концентруєте свою увагу на тому що написано, що в свою чергу у вас виникають негатив та сумні думки. І такий стан вас може супроводжувати цілий день. Що не приносить користі тільки спустошує вашу енергію.

Замість читання новин ввечері підіть прогуляйтеся перед сном, почитайте якусь книгу, а подивіться комедію.

Наскільки можливо слідкуйте перш за все за собою коханим, а не за новинами .Бо від того що ви читаєте ,нічого не зміниться крім настрою.

Одним із приємних моментів може стати звичка посміхатися і обійматися із рідними та друзями. Бо ж залишатися живим і здоровим ,це найголовніше щастя в житті кожного із нас.

Завжди пам’ятайте ,що для вас особисто є дорогим і важливим : Ви ,ваші рідні-здорові, і сенс вашого життя у тому щоб відносини в сім’ї були дружніми та теплими. Там де панує любов і довіра, та затишок завжди щасливі і дорослі і діти.

І будь ласка ні в якому разі не слухайте, коли вам говорять , чи ви прочитали-коли закінчиться війна. Бо коли ми приймаємо цю інформацію, а вона не підтвердиться -вам в першу чергу , буде емоційно складно від того ,що ваші надії не склалися ,так ,як ви очікували.

Але при цьому не забувайте будувати плани на майбутнє, що в першу чергу ви зробите, коли настане мир ,коли ваші рідні повернуться із фронту, та із Європи?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Г
Галина@Gala_lubomira

психолог-консультант.

865Прочитань
2Автори
5Читачі
На Друкарні з 19 травня

Більше від автора

  • Про наболіле…

    Як відбувається співпраця між МКХЧ і родичів зниклих за особливих обставин? Чому тисячі сімей живуть в невідомості...?

    Теми цього довгочиту:

    Самодопомога
  • Чи ,,Соромно бути у безпеці?

    Війна залишає незгладимий слід на життях тих, хто пережив її жахи. Серед численних психологічних проблем, з якими стикаються ветерани та мирні жителі, що вижили після бойових дій, особливе місце займає синдром «вцілілого на війні».

    Теми цього довгочиту:

    Самодопомога
  • Чому у дружин та сімей військових підвищується рівень тривожності?

    Війна в Україні ,кожен день приносить в наше з вами життя нові виклики. Наш організм, за період часу котрий іде війна, уже пристосувався до деяких стресових ситуацій. Ми втомлені , але ми живі і наша підтримка нашим військовим також потрібна.

    Теми цього довгочиту:

    Самодопомога

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається