Від Спілки перевізників через Тису, Прут і Дністер, виготовлювачів довідок про хвороби, яких немає, продавців місць у реєстрах, водіїв, що знають об'їзні дороги, продавців надувних човнів, гідрокостюмів і ліхтариків і взагалі всіх, хто годується з того, що кордон зачинено
Вітаю! Шановні пані та панове народні депутати, шановний Кабінете Міністрів, шановні всі, хто працює на великій фабриці законів на Грушевського!
Ви на правильному шляху. Ви не любите теорій, бо від теорій одні суперечки. Ви не рахуєте того, чого не видно, і правильно робите, бо як його порахуєш, коли його не видно. Ви рахуєте те, що лежить у бюджеті, а в бюджеті все гарно. Тому ми звертаємося саме до вас, бо хто ще нас зрозуміє.
Ми люди прості, в економіці не тямимо, рахуємо на пальцях, а як пальців не вистачає, то позичаємо в кума. Але навіть ми бачимо, що над нашою галуззю нависла страшна загроза, і ця загроза зветься відкритий кордон.
Ви спитаєте, яка в нас галузь. Галузь у нас велика і потрібна. Держава взяла чоловіка на облік і написала, що служба в тилу коштує 30 тисяч гривень на місяць. В бюджеті так написано, в бюджеті воно так і є. А чоловік подивився на свою роботу, на свою жінку, на стару матір і порахував по-своєму, і вийшло в нього, що за 30 тисяч він іти не хоче. Ось тут і починаємося ми.
Поясню на пальцях. Звісно, війна скоро закінчиться, і кордони доведеться відкривати. А тоді почнуть думати, як готуватися до наступної війни, і, не дай Боже, додумаються до економічного бронювання. Бо хто ж піде служити за мільйон? Мільйон уже пропонували, і з 800 тисяч погодилися, здається, 500 чоловік. Я ділив, кум ділив, і вийшло, що на мільйон погодився один хлопець із 1600. Виходить, для решти служба коштує більше за мільйон.
Що ж із цим робити? Подумайте як слід, і ви зрозумієте, що й так робите все правильно і ніякого мільйона платити не треба. Треба просто позакривати всіх по домівках, щоб сиділи тихо і на вулицю не виходили. Ви, може, помітите, що людина більше не ходить на роботу, не виробляє ніякого національного продукту, не заробляє і не витрачає зарплату ні на наші товари, ні на закордонні, і подумаєте, що ми ж так втрачаємо ВВП. В жодному разі не допускайте цієї думки! Ця людина сидить удома, а завтра збере достатньо грошей, щоб уїхати через Тису, і заплатить мені.
І не думайте, що там платять мало. Ціну я ставлю велику, по 15 тисяч доларів з людини. Ці гроші я витрачаю, купую собі машини, даю хабарі нашим чиновникам, а хабар це та сама зарплата, і чиновник її теж витрачає. Так колосальні кошти, які населення зажало на війну, розходяться по економіці. Люди ж не хотіли ділитися ними з державою і платити стільки податків, щоб держава нормально процвітала. Ви от думаєте про податки, а краще подумайте про те, що гроші, які люди хотіли недоплатити чиновникам, тобто вам, ми в них забрали і вам же віддали. І що тут поганого? Вони ж віддають їх з доброї волі!
Наша економіка процвітає повним цвітом. Ми купуємо машини, будуємо будинки, і скільки людей на нас розбагатіло! Розбагатіли будівельники, розбагатіли ті, хто ганяє машини, а ще ремонт авто, дорогі ресторани, дорогі жінки, і всі вони ці гроші далі витрачають у нашій економіці. А все, що ми для цього зробили, це закрили кордон і змусили людей платити, щоб через нього виїхати. Отак наша держава функціонує і так вона повинна функціонувати. Якщо порахувати ці гроші, то на них, мабуть, можна було б утримувати всю нашу армію.
Тому гайки треба закручувати ще сильніше. Людей треба загнати, як щурів у кут, щоб вони масово попливли через Тису. Хтось, може, скаже, що краще підняти солдатам зарплату, щоб люди самі хотіли йти служити. Навіть не думайте! Де ви візьмете ці гроші? Люди, яких ви захищаєте і які сидять тут і ховаються, вам їх не понесуть. А ми для них та лазівка, через яку щурі тікають, і на виході ми їх голимо, голимо, всіх голимо, до останньої шерстинки. І всі гроші залишаються тут, у країні. Це як податок у сто відсотків, ні, у двісті чи навіть п'ятсот. Ідеальна ситуація.
А якщо ви заплатите і люди підуть служити, то що тоді? Річка стоятиме порожня! Якщо людина не бере мільйона за рік служби, значить, своє життя вона цінує дорожче, ніж 80 тисяч гривень на місяць, і платити їй треба більше. Де ж тоді взяти такі гроші? Візьмемо для прикладу 100 тисяч. 30 тисяч держава вже платить, а решту 70 люди не хочуть віддавати своїм здоров'ям, життям, благополуччям і майбутнім. Вони, поганці, мріють тільки про одне, як зберегти свої гроші, і податками вам цих 70 тисяч не віддадуть. Зате вони їх збирають, заробляють, десь знаходять, а потім заносять нам. І ось ці гроші вже влилися в економіку.
Усе Закарпаття процвітає, нам усі заздрять, угорці вже й думати забули про Закарпаття і самі проситимуться до України. Подумайте про таке майбутнє! Закарпаття стане вітриною для Європи, найпроцвітаючішим регіоном країни. А якщо хтось скаржиться, що там мало їздять на таксі, то закрийте мости й приберіть увесь громадський транспорт, щоб людям не було на чому їздити, і вони поїдуть таксі. Або забороніть носити бороду й довге волосся і штрафуйте, скажімо, на 500 гривень за кожен зайвий міліметр, і люди щомісяця бігатимуть до барберів. Щоб економіка росла, є дуже прості ідеї.
І, звісно, кожен із цих мужиків сидить на жопі, сидить, сидить, і рано чи пізно рахує, що за цей рік міг би десь працювати і заробити ті самі 15 тисяч доларів. Тоді він розуміє, що треба щось робити, і пливе через Тису. Він пливе через Тису! І це піднімає нашу економіку, бо 15 тисяч доларів податку надходять тут і зараз, саме тоді, коли вони найбільше потрібні.
Ми щиро дякуємо вам за ваші дії і цілком із ними солідарні. Ви дозволяєте нам заробляти якнайбільше, бо приховуєте, скільки людей іде в СЗЧ, і садите в пункти призову дегенератів, які там мучать і катують хлопців. До того ж половина наших клієнтів, що тікають за кордон, це СЗЧшники, яких розшукують і яким світить тюрма, а може, і смерть. Такий занесе і 15 тисяч доларів, і 20, і 30. Це наші найкращі клієнти, найкращі! Тож стимулюйте СЗЧ, бо СЗЧ збагачує нашу економіку, а на виручені гроші можна буде найняти більше добровольців. Геніальна ідея, геніальна!
І ще одне. Не дай Боже, не дай Боже, щоб ви запровадили економічне бронювання. Навіть не думайте! Якщо хтось таке пропонує, бийте його, саджайте в тюрму, ставте до стінки, вішайте, спалюйте. Подумайте самі, людина платитиме 20 тисяч гривень на місяць. А в нас уже зараз критичне підприємство, щоб бронювати працівників, має платити їм 25 тисяч з гаком, тобто це, по суті, те саме економічне бронювання. Тільки визначають, які підприємства критичні, звісно ж, чиновники, а вони мають від такої компанії маленький відкатик, і компанія за це отримує від них тендери й замовлення. Взаємовигідний обмін! Економіка процвітає, у чиновника деньги є, в оборонної компанії деньги є, податки сплачено в білу. Ідеальна, геніальна схема!
Тільки не поширюйте цю схему на все суспільство, на все суспільство не можна. Якщо економічне бронювання зможе купити кожен, скільки воно коштуватиме? Його ж усі захочуть, і дістанеться воно тим, хто заплатить найбільше, а це точно будуть необоронні компанії. Тоді інженери з оборонки підуть в армію, оборонки не стане, і ми залишимося з самими лише військовими. Ви ж усе знищите! Оборонні компанії дуже бідні, і коли вони заносять хабарі, то відривають від себе останнє. Тому головне, не вводьте економічного бронювання. У нас уже заведено, що чиновник бронює, кого захоче, і так усе має й залишитися.
Про відкритий кордон я вже сказав, тепер про те, кого ловити. Ловіть, будь ласка, всіх, кого бачите. Найчастіше на вулицях трапляються водії, будівельники, електрики й кур'єри, от їх і ловіть. Не шукайте тих, хто краще воюватиме або чия спеціальність вам справді потрібна, і не заманюйте високою зарплатою фахівців, які в армії робили б щось корисне. Ловіть тих, кого на вулиці найбільше і без кого в тилу все розвалиться, а виробництво стане. Тоді типочки з ноутбуками зможуть ховатися якнайдовше, і я пропущу їх через кордон якнайбільше. Ідеальне рішення! А з мене, ясна річ, податки й хабарі, усе як по маслу. Бо той, хто не хоче воювати, для мене найлуччий клієнт, найбільш мотивований, і погоджується на будь-які бабки.
І ви ж розумієте, що ми не паразити. Що ми спожили, те й повернули державі. Ясно, що в один отвір зайшло, а з іншого вийшло, але ж повернули! А найголовніше, що з того, що ми повернули, можна наліпити цегли й горщиків на всю Європу і зачинити кордон ще міцніше.
Ви скажете, що той чоловік і сам витратив би ці гроші. Так, витратив би, але не сплатив би з них стільки, скільки сплачуємо ми, бо щось би відкладав собі. Під час війни людина думає про себе і про своє майбутнє, це ж який егоїзм! Ще й після війни тут з'явиться якийсь бізнес, людям захочеться тут жити, і кордон вони перетинати перестануть. Подумайте про наш бізнес і про всіх, хто з нього живе.
Держава це кордон. Немає кордону, немає й держави, це апріорі, і це треба розуміти. По всьому кордону стоять представники держави, тож прикордонник це держава, і перевізник через Тису теж частина кордону. Уявіть собі, що буде, коли держави не стане. Хаос і анархія, люди бігають і вбивають одне одного, і зупинитися не можуть. Хаос! А тоді, звісно, припливуть з болота якісь карасі, почнуть грабувати кого захочуть і насаджувати Бог знає які цінності, якщо ми не пояснимо всім, що закони треба закручувати, незгодних розстрілювати й палити.
З нами можна домовитися. Ми люди впорядковані й законослухняні, дуже любимо закон, поділили між собою береги, тримаємо ціну і чужих не пускаємо. Тож знайте, що ми проти поневолення іноземними загарбниками. Тому порядок треба зміцнити ще більше, щоб ми могли дати відсіч, якщо хтось захоче залізти в нашу країну. Хоча хто полізе в бідну країну? Багаті ж усі хочуть мати ще більше, а бідна країна нікому не цікава. Подивіться, як спокійно живуть люди в Африці, і ніяких тобі проблем. Усі живуть бідно, і ніхто нікому не цікавий. Тож подумайте, будь ласка, добре подумайте.
Ми всього-навсього просимо захисту, маленького закону, який захистить нас від чесної конкуренції з пунктом пропуску. За це ми обіцяємо і далі дбати, щоб кожна гривня, яку чоловік міг би відкрито заплатити державі, таємно дійшла до нас, осіла і повернулася в державу.
З глибокою повагою та надією на розуміння,
Микола Заборонюк, голова Спілки перевізників через Тису, і всі, хто годується з того, що кордон зачинено
