Спільний проєкт: Resurgam, Військовий Віщун та Mortis Aeterna
1. Зведені висновки (короткий зміст)
Дослідження підготовлене та реалізоване колаборацією платформ Resurgam, Військовий Віщун та Mortis Aeterna.
Наш підрахунок продемонстрував, що впродовж 5-7 місяців центральні бази резерву танків спорожніли майже на 400 од. танків.
Середній темп виснаження баз складає 44-75 од. на місяць. Цей темп дозволяє перекривати поточні втрати, але його сталість впродовж всього 2023 року та на початку 2024 р. (та інші фактори, про що детально в тексті) свідчить про досягнення «стелі масштабування» виробництва/модернізації/відновлення танків.
Темп розконсервації дещо впав порівняно з 2022/23 роком, але наше спостереження свідчить, що причиною в першу чергу є зменшення якості техніки, яка розконсервовується, що змушує танкоремонтні заводи витрачати більше часу та ресурсів на одиницю техніки.
Аналіз основних бронетанкових заводів продемонстрував велику переповненість майданчиків, що свідчить про перевантаженість цих заводів (і не тільки).
У досліджені ми охопили до 95% основних місць, де могли б зберігатись «танкові резерви ворога». Наш підрахунок показав, що придатними до розконсервації/відновлення залишаються 3150 танків на центральних базах резерву танків та 1300-1500 танків на майданчиках очікування та біля цехів основних бронетанкових ремонтних заводів.
Наш підрахунок був максимально консервативний і ми охоплювало все, що може хоч «гіпотетично» бути відновленим. Але технічний стан 3150 од., що залишається на базах, дуже різний і часто дуже сумнівний. Найбільш придатними до відновлення залишають танки з 1311 бази.
Цієї кількості ворогу має вистачити, аби безперебійно підтримувати відновлення танків до початку 2026 року.
На фоні іншої інформації ми виокремили три основні сценарії виснаження танкових резервів ворога: «оптимістичний» - 12-18 місяців; «поміркований» - 18-24 місяців та «песимістичний» - понад 24 місяці.
2. Підрахунок кількості танків на центральних базах резерву танків та на майданчиках очікування бронетанкових ремонтних заводів.
2.1 Основні параметри дослідження та результати підрахунку
Для встановлення довоєнної кількості танків на базах зберіганні було використане дослідження ARI.
Для встановлення довоєнної кількості танків на бронетанкових ремонтних заводах (БТРЗ) використане дослідження Jompy:
Для баз, нові знімки яких не вдалося купити, були використані цифри останніх досліджень Covert Cabal за жовтень 2023 року. Ці бази позначені «*»
Дослідження ускладнене сніговим покровом та частково обмежене якістю деяких знімків, можливі похибки, але наш підрахунок є консервативним. У випадку сумнівів щодо придатності/непридатності, класифікації одиниці техніки як танка чи БМП – підрахунок завжди схилявся у бік гіршого (більшого) варіанту.
2.2 Підрахунок кількості танків на центральних базах резерву танків
На базах зберігання не враховувались танки без башт та танки в зонах утилізації, які майже повністю розібрані на запчастини й не підлягають використанню навіть як «донори» для запчастин. Наш консервативний підрахунок дав наступні результати, які ми звели до порівняльної таблиці
Зірочками * виділені бази без свіжих знімків.
Через можливі похибки кількість «хороших» танків на цих базах може коливатися в районі 3050-3250 одиниць.
Трохи подробиць по базах:
22 центральна база резерву м. Буй
Суттєві зміни помітні на 22 базі в м. Буй, де зняли зі зберігання половину Т-80У/УД з харківськими двигунами, у порівнянні з останнім доступним Osint-підрахунком станом на жовтень 2023 р.
Станом на січень 2024 р., танків на цій базі стало менше на 200 одиниць. Всього на базі залишається лише близько 250 танків Т-80 УД, придатних до відновлення чи як донорів запчастин, з початкової кількості у 850 од. станом на початок 2022 р.
Загальний вигляд бази початок 2023:
Вигляд бази станом на 2 січня 2024:
111 центральна база резерву танків (Комсомольск-на-Амуре)
На 111 базі останнє велике переміщення танків відбулось восени 2023 року у кількості 40 одиниць. З того часу активність по танках дещо впала, бо 103 БТРЗ (бронетанковий ремонтний завод) перевантажений та не може прийняти більше техніки.
Згідно з результатами досліджень Covert Cabal на жовтень 2023 р. нарахував 430 «хороших танків».
Згідно з нашим підрахунком, станом на 29 лютого 2024 р. на базі залишається 340 танків (260 од. Т-62/55 та 80 од. Т-80БВ) – тобто на 90 од. менше, порівняно із жовтнем 2023 р. Ці танки в різному стані, але ідентифіковані нами як придатні (до розконсервації чи канібалізму).
Вигляд 111 бази раніше:
А це вигляд бази на 29 лютого 2024:
1295 центральна база резерву танків (Арсеньев)
На 1295 базі знімають зі зберігання останні придатні до відновлення танки (Т-55). З жовтня 2023 по 28 лютого 2024 на цій базі танків стало менше на 25 од. Всього на базі залишилось лише близько 30 придатних танків, порівняно з 300 танками станом на початок 2022 року. База близька до повного виснаження свого ресурсного потенціалу у найближчі місяці.
Вигляд 1295 бази на початок 2023 року:
Вигляд 1295 бази 28 лютого 2024 року:
На 769, 103 та 349 була проведена реорганізація техніки без суттєвих кількісних змін з моменту останнього дослідження Covert Cabal (на знімках поганої якості не спостерігається великої активності чи суттєвого зменшення кількості машин, лише їх часткове переміщення).
Станом на 21 березня 2024 року згідно з нашим підрахунком на 769 базі стало на 48 придатних танків більше, порівняно з підрахунком Covert Cabal у жовтні 2023 р. Це, ймовірно, пов’язано тим, що ми більш «консервативно» оцінили придатні до використання танки.
6018 база залишилась з невеликою кількістю танків - близько 40 од. у поганому стані, ймовірно, придатних лише як донори запчастин, але ми їх враховували. База фактично виснажена у контексті танків. У 2022 році на цій базі зберігалось понад 200 танків.
Загалом темпи розконсервації помітно впали через вичерпання танків, які зберігались у хороших умовах та могли бути відновлені дуже швидко. Також на темпи розконсервації впливає пропускна здатність бронетанкових ремонтних заводів (БТРЗ), які були перевантажені останньою масовою розконсервацією танків навесні 2023.
Щоб зрозуміти - скільки ще танків на майданчиках очікування БТРЗ і приблизно відстежити темпи відновлення танків, ми вирішили провести підрахунок ще й основних БТРЗ московії, що більшість подібних OSINT-досліджень рідко враховували.
2.3 Підрахунок танків на майданчиках очікування основних бронетанкових ремонтних заводів
560 БТРЗ
На 560 заводі помітне використання близько 80 найкращих танків, які знаходились до цього на майданчику.
Було:
Стало на 29 березня 2024:
61 БТРЗ
На 61 заводі кількість танків на головному майданчику помітно зменшилась (приблизно на 130 од). Завод займається ремонтом пошкодженої техніки та відновленням Т-80.
Стало на 20 січня 2024 р. (вставити фото 8)
Омсктрансмаш
На Омсктрансмаші без суттєвих змін у порівнянні з 2023 роком. Якість не дає дуже точно оцінити зменшення кількості танків (відфільтрувати пусті, розібрані коробки від придатних до ремонту), але зменшення добре помітне біля самих цехів, де ймовірно зберігались найбільш придатні.
Враховуючи оцінку темпів модернізації танків до рівня Т-80БВМ в один бат. комплект за 2 місяці, з червня 2023 року по березень 2024 р. повинні були виготовити 120-130 машин. Якраз приблизно така ж кількість танків знаходилась у червні біля цехів, якої на нових знімках за 13 березня 2024 вже не спостерігалось.
Омсктрансмаш
На Омсктрансмаші без суттєвих змін у порівнянні з 2023 роком. Якість не дає дуже точно оцінити зменшення кількості танків (відфільтрувати пусті, розібрані коробки від придатних до ремонту), але зменшення добре помітне біля самих цехів, де ймовірно зберігались найбільш придатні.
Враховуючи оцінку темпів модернізації танків до рівня Т-80БВМ в один бат. комплект за 2 місяці, з червня 2023 року по березень 2024 р. повинні були виготовити 120-130 машин. Якраз приблизно така ж кількість танків знаходилась у червні біля цехів, якої на нових знімках за 13 березня 2024 вже не спостерігалось.
Приклад танків біля цехів:
Стало танків біля цехів на 13 березня 2024 р:
163 БТРЗ
Якість знімка 163 заводу не дозволила порахувати танки через те, що відрізнити їх від БМП практично неможливо. Але кількість «коробочок» на території заводу зросла. Тому рахуємо за найгіршим сценарієм, що всі вони придатні, й всі вони «танки», але з великою ймовірністю це не так. Потенційна кількість на 16 січня оцінена до 100 од. (коробочок).
103 БТРЗ
Що стосується 103 заводу, довоєнна кількість оцінена у 481 одиницю. Станом на 8 березня 2024 від 600-700 одиниць.
Станом на 8 березня 2024 року:
Важливо зауважити, що танки зі «старих» зон у невеликих кількостях, але все ж таки використовують, тому вони враховані. Загалом підрахунок проводився максимально консервативно, якщо був сумнів «придатний» чи «ні», то завжди зараховувався у першу категорію.
Щодо «нових» зон, там з’явилось додатково кілька сотень одиниць техніки, переважна більшість яких становлять саме танки. Що з цього рахувати – питання дискусійне, адже будь-яка «обмежено придатна» техніка може бути використана. Важливими є темпи.
Перед заводом стоїть завдання виробництва 1 бат. комплекту Т-62М за 2 місяці, тобто 600 одиниць танків за 3 роки. Не 800, як підхопили журналісти. 800 – це загальний план кількості відремонтованої техніки за 3 роки, разом з БМП-2 та БРДМ-2М. Логічним буде припустити, що саме сюди і їдуть всі Т-62 зі 111 бази в Хальгасо, яка поступово вичерпує свої запаси - з 890 од.придатних на 2022 рік до 340 од. станом на 29 лютого 2024 року.
Так виглядала відправка близько 40 одиниць в жовтні 2023 року.
В той же час після цієї події одна із зон танків на заводі помітно зросла приблизно на таку ж кількість, якщо порівнювати з літом 2023 року - і досі ці танки очікують на відновлення.
2.4 Висновок з підрахунку ЦБРТ та БТРЗ
Загалом на базах знаходиться 3050-3250 «умовно придатних до відновлення танків» (хоча питання їхньої якості також дискусійне, але нагадуємо, що наш підрахунок максимально консервативний у бік «гіршого» для нас варіанту) + 1300-1500 танків очікують на заводах відновлення/модернізацію чи використання у якості донорів запчастин. Ці танки у дуже різному стані, але ми все одно їх враховували.
Тож з підрахунком майже всіх основних місць (до 95%) потенційного зосередження резерву ворога танків можна назвати цифру у 4300-4750 танків, які потенційно можуть бути відновлені, або використані як донори. На інших невеликих базах танків майже не залишилось, або ж вони наявні в одиничних кількостях.
Загалом ресурсу у 4300-4650 танків з поточним темпом втрат достатньо для московії, щоб безперебійно забезпечувати ремонт та відновлення втрат впродовж 2-2.5 років. Потенційно до початку 2026 року.
Інше питання, що ми кажемо 2-2.5 роки з умовою використання резервів під 0, але ключовим є словосполучення «темпи відновлення» оскільки впродовж тривалого часу основні танкоремонтні заводи мають величезні черги через нездатність оперативно відновити поставлені на відновлення танки. Кожного наступного разу розконсервовані танки будуть йти у гіршому стані, що потребуватиме більше часу та комплектуючих для їх відновлення.
Тому виробнича потужність бронетанкових ремонтних заводів і визначатиме темпи відновлення та виробництва танків, а, отже, і його виснаження.
Про що й поговоримо у наступному розділі.
3. Основні питання, на які ми шукали відповіді
3.1 Що з приводу московського відновлення/виробництва танків кажуть західні аналітики?
Найбільша проблема в контексті оцінок західними аналітиками темпів відновлення/виробництва танків полягає в тому, що вони не артикулюють різницю, тому більшість стверджує, що росія «виготовляє» 100 танків на місяць, що не є правдою.
Саме «виготовляти з нуля» московія спроможна, за підрахунками Андрія Тарасенка, приблизно 60 танків Т-90М на рік. Наприклад, станом на вересень 2023 року УВЗ працював над виробництвом 192-го танка із замовлених за контрактом на 270 одиниць в період 2017-2021 років.
До честі Міністерства оборони Великої Британії, у своїх апдейтах, згадуючи показник у «100 танків на місяць», МО використовує дієслово «generate», тобто «генерує» - таким чином враховуються і вироблені, і модернізовані, і зняті зі зберігання танки, що пройшли дефектування, але не пройшли модернізацію перед відправкою на фронт.
«Умовно західним» аналітиком можна вважати Павла Лузіна, оскільки той працює у західному think-tank The Jamestown Foundation. От він оцінював «виробництво» (себто «з нуля» та глибоку модернізацію) танків на московії максимум у 200 одиниць на рік (15-20 на місяць «з нуля»).
Наше дослідження виявило, що темпи розконсервації танків складають приблизно 44-75 одиниць на місяць впродовж останніх 5 місяців - можливо трохи більше чи менше, залежно від місяця та точної дати знімку. Вироблені танки «з нуля» дуже спірне питання. Є глибокі модернізації Т-90М, Т-80БВМ та Т-72Б3, які рахують як нові, але це «глибокі модернізації» на основі вже наявних корпусів з резерву. Такі «глибокі модернізації» та «нові» оцінюють до 200 од. в рік (16 на місяць). Дослідник Тарасенко оцінив в 60 од. Т-90М в рік. Лузін взагалі 30 од, «нових». Все інше – це розконсервація запасів.
Частка по-справжньому нових (вироблених) складає лише 1/5-6 і менше – все інше це резерви з баз зберігання, які теж мають свої межі.
3.2 Який потенціал цього відновлення/виробництва? Яка стеля цього відновлення та у які фактори (виробничі, людські, технологічні) це відновлення упирається?
Враховуючи тривалі спостереження, оцінку темпів, аналіз «не одного і не двох» досліджень ми приходимо до висновку, що потенціал збільшення виробництва саме нових танків вже досяг свого піку масштабування навіть попри наявний фінансовий ресурс на це масштабування.
Наприклад, у 2021-му році, згідно з підрахунками Андрія Тарасенка, московії вдалося виготовити 80 танків Т-90М – це з урахуванням наявних складських запасів комплектуючих, які частково були експортними, та які закупалися за трирічними програмами. Тому зараз (умовно кажучи) основні західні комплектуючі закуплені не в рамках «паралельного імпорту», а вже були наявні завдяки відповідному запасу комплектуючих, який було створено на 2022-2024/25 роки за контрактами ще до 24 лютого. Зараз же цей запас активно виснажується внаслідок необхідності масово модернізовувати та піднімати танки з баз зберігання. По виснаженню цих запасів ключове питання буде не стільки в обході санкцій, скільки в необхідному часі, який необхідний, щоб забезпечити цей обхід та витраті додаткових фінансових ресурсів, щоб забезпечити цей обхід.
Попри збільшення виробництва верстатів з 5458 од. у 2021 р. до 7743 од. за січень-вересень 2023 року та переведення виробництва у 3-4 змінні форми, ми скептично ставимось до подальшого масштабування потенціалу модернізації техніки. Колективно приходимо до висновку, що станом на зараз, московія ймовірно досягла «виробничої стелі».
«Виробнича стеля» впирається у ряд факторів:
1. Зайнятість у ВПК більше не зростає, хоча виробництва обмежують хронічною нестачею робочого персоналу.
2. Підвищеним зносом устаткування внаслідок збільшення – а, точніше, повернення темпів виробництва до показника 2015-2017 рр.
3. Збільшення годин праці над виробом через нестачу західних комплектуючих, витрату більшого часу на їх імпортозаміщення чи застосування методів паралельного імпорту для обходу санкцій.
І тут варто ще раз згадати одну вже зазначену деталь, що наш підрахунок зафіксував приблизний темп виснаження баз зберігання у 75 танків на місяць (серединне значення). Це приблизно корелюється з тим, що відстежував Covert Cabal у своїх дослідженнях впродовж 2023 року. Тобто, приблизно цей же темп зберігається і на початку 2024 року. Можна припустити, що там, де московія масштабує виробництво/відновлення танків відбувається «від’ємна компенсація» необхідністю відновлювати танки із баз зберігання вже в гіршому стані. Тому кількість залишається плюс-мінус в одному коридорі.
3.3 Чи досягли темпи нарощування виробництва/відновлення своєї стелі у московії?
Деталізуємо ще раз відповідь - на нашу колективну думку темпи виробництва/зняття з консервації та відновлення танків досягли своєї стелі й надалі лише спадатимуть, оскільки танки у «найкращому» стані росіяни вже переважно розконсервували. Відновленню та потенційній модернізації, в принципі, підлягають танки навіть 4-5 категорій, які можна класифікувати як «брухт» - питання лише в часі та спроможностях, які залежать від великої кількості факторів, в тому числі і наявності комплектуючих та реальної можливості їх виробництва.
Наші оцінки, в принципі, навіть не суперечать даним самих московитів про 1200-1500 «виготовлених» танків за 2023 р., - тільки якщо вважати, що у «виготовлені» входять: і нововиготовлені, і розконсервовані, і модернізовані, і вже ті, які побували на полі бою, зазнали там ураження та були відремонтовані на одному із заводів – чи навіть у польових майстернях.
3.4 Чому ключовим зараз є не те, скільки танків ще залишається на базах, а те, як швидко московський ВПК здатний їх підіймати? Чи так це?
Насправді ключовим є питання – чи московити отримають бронетехніку у своїх союзників, насамперед КНДР та ірану, а також КНР (що менш ймовірно, але відкидати таку перспективу не можна). Якщо винести це питання за дужки – то важливий навіть не стільки темп відновлення танків сам по собі, а порівняння темпу відновлення до поточних втрат на фронті. Наприклад, австралійський ютубер Перун свого часу опублікував відео (з текстовим перекладом якого можна ознайомитися за посиланням), в якому зазначив, що за найкращих можливих умов, цитуємо: «Якщо ви не можете відновлювати втрати достатньо швидко - за такого сценарію армія може гіпотетично воювати доти, доки різниця між втратами й комбінацією виробництва і відновлення не стане достатньою, щоб розмити активну бойову міць армії й зробити її небоєздатною».
Якщо ж росіяни виготовлятимуть нову техніку у темпах, що перевищуватимуть темпи втрат – наприклад, за умов перемир’я чи заморозки конфлікту, чи просто недостатньої кількості у ЗСУ засобів ураження – то московська армія фактично зможе оновлюватися і модернізуватися в режимі онлайн. Але це у випадку адекватної оцінки власних можливостей військовим керівництвом ворога.
Останні місяці й спроби «банзай-атак» хоч дали певні територіальні здобутки московії, але були незіставні із втратами заради цих здобутків. Таке «завзяття» можна пояснювати «політичними мотивами»: досягти результату до виборів, аби потім максимально скористатись виснаженням ЗСУ на тлі партнерської недбалості американців, досягти якнайбільших територіальних здобутків з переконанням, що після виборів у США москві вдасться заморозити конфлікт.
4. Сценарії виснаження танкових резервів ворога
На основі зібраної інформації можемо побудувати базові сценарії виснаження московії.
Оптимістичний (12-18 місяців). Виснаження танкових резервів шляхом збільшення інтенсивності боїв.
Візуально підтверджені втрати танків ворога у 2023 році складають 866 од. Це візуально підтверджені, додаймо хоча б 30% (найбільш консервативно), які не були зафіксовані у відкритій мережі Інтернет і отримаємо 1125 танків, втрачених впродовж 2023 року. Тобто, середній темп втрат становить 93 од. на місяць. Тобто, зараз виробництво/відновлення танків з нуля ледве перекриває потреби фронту, і з виснаженням найбільш приданих танків із запасів ситуація має погіршуватись. Станом на зараз реальна кількість танків залучених в Україні складає від 2200 до 2500 од. Тобто, щоб темп втрат зменшував наявну боєздатність, необхідно, щоб щомісячні втрати ворога в танках були на рівні 160-170 од. Тоді сальдо між втратами й виробництвом впродовж 12-18 місяців призведе до критичної втрати боєздатності підрозділами, бо за штатним розписом має бути 4300 танків (з новоствореними з’єднаннями), а по факту буде лише ¼ частина.
Поміркований (18-24 місяців). Виснаження основних резервів танків на базах зберігання. Інтенсивність зберігається, московія здатна відновлювати власні втратити шляхом залучення резервів з баз зберігання, відновлення, канібалізму. Як й було зазначено в такому темпі (фактично як зараз) за умови відсутності зовнішньої допомоги (у вигляді передачі танків та запчастин до них) московія може протриматись до початку 2026 року. Після чого поповнювати втрати зможе лише шляхом реального виробництва «з нуля», яке задовольняє лише 1/5 від фактичних потреб фронту.
Песимістичній (понад 26 місяців). Московія почне отримувати прямі поставки важкого озброєння у вигляді танків від ірану, кндр, можливо Китаю. Такий варіант потребує окремого розгляду, оскільки включає цілий набір факторів: від політичної готовності цих країн до фактичної кількості боєздатних танків та їх типів.
Станом на зараз, у тих контекстах в яких перебуваємо зараз, ми схиляємось до «поміркованого» варіанту, який зазначає, що до початку 2026 року московія зможе підтримувати необхідний рівень боєздатності своїх танкових підрозділів.
