give us some little love…

У мене закінчується повітря, легені як заклинило.

Запам‘ятай мене як, веселе видиво.

Коли дзеркало перестане відображати мене, перестань згадувати та зображати мене.

Вітер видує образ сміливого і нахабного дівчиська, та понесе у море,

Брудне, зухвале море. Ми з ним схожі характером.

Коли будеш закреслювати на сімейних фотографіях моє ім‘я коректором, не забувай про море.

Так, тебе вбиває горе,

Єдину мабуть, кого зворушило це…

Це що немає назви, що виливається за вінце.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мелодія кави!
Мелодія кави!@bonchosi

32Прочитань
1Автори
1Читачі
На Друкарні з 26 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається